Судове рішення #12802261

     

                                                                                                                     Справа № 2-4722/2010

Р І Ш Е Н Н Я

                                     

                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                   

                           

         29 листопада 2010 року  Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого   судді  –  Мазун І.А.,

за участю секретаря   – Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення грошових коштів, збитків та моральної шкоди,  -  

                                                        В С Т А Н О В И В:    

                                 

           23.03.2010 року позивачка звернулася з позовною заявою до ВАТ КБ «Надра» про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі неповернутого депозитного вкладу в сумі 11000 дол.США згідно до договору № 447315 від 30.05.2008р. строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981, упущену вигоду за період з 30.05.2009р. по день ухвалення рішення суду, грошову суму за користування банком чужими грошовими коштами з розрахунку 3% річних за період з 30.05.2009р. по день ухвалення рішення, моральну шкоду у сумі 80000 грн., та судові витрати по сплаті ІТЗ судового процесу в розмірі 120 грн.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що 30 травня 2008р. між нею та відповідачем був укладений договір № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981, сума вкладу 11000 доларів США строком на 12 місяців.  Після закінчення строку дії вкладу банк повинен був повернути вкладнику в кінці строку, тобто 30 травня 2009 року суму вкладу, нарахованих та несплачених процентів повністю.

До наступного часу позивачка не отримала зазначені кошти від банку.

Позивачка зазначила, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір грошової суми за користування чужими грошами за розрахунковий період із розрахунку 3% річних становить 165 доларів США. Також, позивачка зазначила, що внаслідок порушення її прав на своєчасну видачу депозитного вкладу вона втратила можливість заключити депозитний договір в іншій фінансовій установі та за час, який сплинув з дня закінчення депозитного договору, отримати проценти по депозитному вкладу у розмірі, який буде встановлений на день ухвалення рішення суду і є сумою втраченою нею упущеної вигоди.  Окрім матеріальної шкоди позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає в погіршенні стану її здоров»я, втраченої можливості пройти  лікування та обстеження, придбання ліків та продуктів харчування, та яку вона оцінює в розмірі 80000,00 грн.

29.11.2010р. в судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі неповернутого депозитного вкладу та несплачених процентів по вкладу в загальній сумі 11010,08 доларів США, що дорівнює 87578 грн. 58 коп. згідно договору № 447315 від 30 травня 2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий» № 1032981, упущену вигоду у вигляді процентів по вкладу в розмірі 12,2 % річних за період з 30 травня 2009 року по 29 червня 2010 року, що становить 1455,98 доларів США і дорівнює 11581 грн. 43 коп., упущену вигоду у вигляді процентів по вкладу в розмірі 23 % річних за період з 30 червня 2010 року по 29 листопада 2010 року, що становить 1067,45 доларів США та дорівнює 8490 грн. 92 коп. Загалом стягнути з відповідача суму упущеної вигоди за період з 30 травня 2009 року по 29 листопада 2010 року 20072 грн. 35 коп. Стягнути з відповідача грошову суму за користування банком чужими грошовими коштами з розрахунку 3% річних за період з 30 травня 2009 року по 29 листопада 2010 року, що становить 495 доларів США та дорівнює 3937 грн. 42 коп. Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 80000 грн. Стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на сплату збору на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.  

Таким чином, позивачка вважає, що діями відповідача грубо порушуються її права як вкладника, як користувача банківської послуги.

Представник ВАТ КБ «Надра» Гулькевич Д.О. в судовому засіданні позов визнав у частині стягнення вкладу в сумі 11010,08 доларів США, в іншій частині просив відмовити, про що надав письмове заперечення на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

  Як вбачається з матеріалів справи 30.05.2008р. між позивачем та відповідачем в письмовій формі було укладено договір № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981, на виконання якого згідно до звіту по депозиту «Мій вибір» в валюті USD № 447315, відкритому в Пакеті послуг ПП «Базовий+» № 1032981 на дату 30.05.2008р. позивачка перерахувала до Банку грошові кошти в розмірі 11000,00 доларів США, в якості вкладу по зазначеному договору.

Відповідно до п.1.2 договору № 447315 строкового банківського вкладу відповідач відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 447315 на ім’я вкладника. Згідно до п. 2.2 строк дії вкладу 12 місяців від дати внесення вкладу на вкладний рахунок. Процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 11,2 процентів річних.

Згідно до п. 6.1 договору договір вважається укладеним з дня надходження коштів на вкладний рахунок. Строк дії договору встановлено у п.2.2 і цей строк може бути подовжено на такий саме проміжок часу, при цьому вкладник не обмежується у кількості разів подовження строку дії вкладу.

          Таким чином, між сторонами виникли правовідносини банківського вкладу, що регулюються положеннями параграфа 3 (банківський вклад) глави 71, глави 72 нормами розділу 1 (загальні положення про зобов»язання) книги п»ятої Цивільного кодексу України.

Як вбачається з письмової зави від 29.05.2009р. на виконання умов договору № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) позивачка дійсно зверталася до Банку та просила повернути їй грошові кошти в сумі 11000 доларів США, які були розміщені за договором  банківського вкладу, у зв’язку з закінченням строку дії договору. Відповідач позивачу вклад не повернув, згідно до повідомлення ВАТ КБ «Надра» від 05.08.2009р.   щодо розгляду звернення позивачки, щодо невиконання зобов»язань з повернення коштів за договором банківського вкладу, позивачку було проінформовано про те, що сьогодні банк наполегливо працює над поверненням депозитів усім категоріям вкладників – насамперед пенсіонерам та найменш захищеним верствам населення. Після реалізації таких заходів банк зможе повністю виконати свої зобов’язання перед вкладниками.

Судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981 від 30.05.2008р., а саме: 30.05.2009р. відповідач не повернув ОСОБА_1, як вкладнику внесок по зазначеному договору в розмірі 11000 доларів США,  тим самим прострочивши виконання фінансових послуг. Згідно до поточних звітів за операціями по поточному (картковому) рахунку з врахуванням відсотків по депозитному договору сума боргу відповідача складає 11010,08 доларів США.

Внесок (депозит) – це кошти у готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних умовах на певний строк зберігання або без визначення такого строку (під відсоток або доход в іншій формі) і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умовам договору (ст. 2 Закон України «Про банки та банківську діяльність», п. 1.1 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними й фізичними особами»).

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

        Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату). Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" метою банківського нагляду є стабільність банківської системи й захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається. У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В зв»язку з тим, що відповідач відмовив позивачу у поверненні грошових коштів та безпідставно утримує грошові кошти, які належать позивачу, вважається, що він в односторонньому порядку відмовився від виконання прийнятих на себе зобов»язань, тобто порушив вимоги закону, права та законні інтереси позивачки.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою НБУ від 03.12.2003 року № 516 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, після закінчення терміну дії договору № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981 від 30.05.2008р. відповідач зобов»язаний повернути вклад в повному обсязі з врахуванням відсотків по депозитному договору тобто позов в цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

Однак, відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначаться за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У зв»язку з наведеним, заборгованість відповідача перед позивачем за договором банківського вкладу з врахуванням відсотків по депозитному договору складає 11010,08 доларів США, що еквівалентно 87578 грн. 58 коп.

 Крім того, стягненню з відповідача підлягають заявлені позивачкою 3% річних, які нараховуються від простроченої суми та стягуються як фінансова санкція за порушення грошового зобов»язання.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено та розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, що за договором № 447315 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформленого в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 1032981 від 30.05.2008р. відповідач прострочив виконання фінансових послуг та грошового зобов»язання за цим договором в розмірі 11010,08 доларів США, що еквівалентно 87578 грн.58коп.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог 3% річних за користування чужими коштами за період з 30.05.2009р. по 29.11.2010 року (1,5 року). Стягуванню підлягає 3% річних з наступного розрахунку: 11000 доларів : 100% х 3% за період з 30.05.2009р. по 30.05.2010р. = 330 дол.СШа, за період з 30.05.2010р. по 29.11.2010р. 11000 дол.США х 1,5% = 165дол.США, що разом складає 495 доларів США, що еквівалентно 3937 грн. 42 коп.

Посилання представника відповідача на постанову Національного банку України №59 від 10.02.2009р. згідно якої у ВАТ КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. по 10.08.2009р., який продовжено  від 05.08.2009р. та на ст.ст.2, 85 Закону «Про банки та банківську діяльність», згідно яких протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), та інші фінансові (економічні) санкції  за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов»язань перед кредиторами та зобов»язань щодо сплати податків та зборів (обов»язкових платежів) суд не приймає до уваги, оскільки грошове зобов»язання  - зобов»язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним  законодавством України. До складу грошових зобов»язань боржника не зараховуються неустойка (пеня,  штраф). Таке визначення грошового зобов»язання наведене у ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його  банкрутом», воно відповідає його суті. Крім цивільно-правового договору, грошове зобов»язання виникає і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством, до якого відносяться положення ст.625 ЦК України. Таким чином  3% річних не є штрафною санкцією і на них не поширюється дія мораторію.

Щодо нарахування та стягнення упущеної вигоди у вигляді процентів по вкладу в розмірі 12,2 % річних за період з 30 травня 2009 року по 29 червня 2010 року, що становить 1455,98 доларів США і дорівнює 11581 грн. 43 коп., упущеної вигоди у вигляді процентів по вкладу в розмірі 23 % річних за період з 30 червня 2010 року по 29 листопада 2010 року, що становить 1067,45 доларів США та дорівнює 8490 грн. 92 коп., слід виходити з положень ст. 22 ЦК України.  З вказаної норми вбачається, що обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і упущеною вигодою.

Таким чином, вбачається, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов’язання іншою особою. Належних доказів, що саме за рахунок коштів, які є предметом позову, що позивач уклала депозитний договір в іншій фінансовій установі суду не надано, оскільки вимоги ґрунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, якби відповідачем було виконано зобов’язання, що не дає підстав вважати обґрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Грошові кошти, які мали бути повернуті відповідачем як залишок на рахунку, позивач міг використати на свої потреби.

 Позивачем не надано доказів, які б могли засвідчити понесені ним реальні збитки в наслідок порушення банком грошових зобов’язань. Посилання на те, що позивач міг би отримати дохід від внесеного вкладу не можна розцінювати як упущену вигоду, оскільки це є припущення позивача та не носить реальний характер.

Згідно цього суд відмовляє позивачці у задоволенні цих позовних вимог.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до наступного.

         Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

           У справах за позовами про виконання зобов»язань за договором або про його розірвання вимоги про відшкодування моральної шкоди можуть бути задоволені, коли така відповідальність передбачена законодавством, що регулює дані правовідносини, або коли моральної шкоди заподіяно не у зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань, що виникають з договорів (угод), а внаслідок інших винних дій.

Між сторонами мають місце договірні відносини. Право на відшкодування моральної шкоди мотивовано неналежним виконанням зобов»язань за договором, однак договір банківського вкладу не передбачає відповідальності за моральну (немайнову) шкоду.

      Посилання на інші винні дії, що не пов»язані з неналежним виконанням зобов»язань за договором, відсутні. Крім того, укладаючи договір сторони не обумовлювали питання про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.  Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.  

Позивачкою при подачі до суду позовної заяви сплачено 120грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення, що підтверджується квитанцією, яка є в матеріалах справи. Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі п.37 ст.4 Декрету Кабінетув Міністрів України «Про державне мито».

 За таких підстав суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення грошових коштів, збитків та моральної шкоди задовольнити частково.      

          Керуючись ст.ст. 3, 60, 208-209, 212-215, 218  ЦПК України, ст.ст.15, 509, 525, 526, 530, 533,  612, 625, 631, 1058-1061,1074 ЦК України,  суд -

   

                                                              В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення грошових коштів, збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 суму неповернутого депозитного вкладу та несплачених процентів по вкладу в сумі 11010,08 дол.США, що еквівалентно 87578 (вісімдесят сім тисяч п’ятсот сімдесят вісім) грн. 58 коп.     Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 495 дол.США, що еквівалентно 3937 (три тисячі дев’ятсот тридцять сім) грн. 42 коп.

    Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

              В задоволенні іншої частини позову відмовити.

           Стягнути з ВАТ КБ «Надра»  на користь держави судовий збір в сумі 915 (дев’ятсот п'ятнадцять) грн. 16 коп.

            Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення.  

             ГОЛОВУЮЧИЙ                       (підпис)                                  І.А.МАЗУН

               З оригіналом згідно.

               Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація