Справа № 2-1388/10

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року                              Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

                                       головуючого:   Гал Л.Л.,

                                       при секретарі:  Боротей А.Е.,

                                                                перекладачі: ОСОБА_1,

з участю позивачки ОСОБА_2, представника позивачки за договором  – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконкому Яношівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2  звернулася в суд з позовом  до виконкому Яношівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно вказавши, що вона є єдиною спадкоємницею за заповітом за померлими ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_4 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року матір’ю ОСОБА_5  на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 Будинок зареєстрований на праві приватної власності за померлим батьком  позивачки ОСОБА_4 однак у зв’язку з розбіжностями у заповітах та свідоцтвах про смерть батьків, позивачка не має можливості зареєструвати право власності на вказаний будинок.

Позивачка ОСОБА_2   в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив визнати за ОСОБА_2   право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 зазначивши, вона є єдиною спадкоємницею за заповітами після смерті батьків на вказаний будинок, однак при зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини виявилося, що прізвища батьків у заповітах та свідоцтвах про їх смерть не співпадають, тому державним нотаріусом  було відмовлено  позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду.  

Представник відповідача виконкому Яношівської сільської ради   в судове засідання не з’явився, згідно поданого листа позовні вимоги визнають, просили суд розглянути справу без участі представника відповідача (а.с. 17) .

Заслухавши позивачку, пояснення її представника та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Встановлено, житловий будинок в АДРЕСА_1  зареєстрований на праві приватної власності за померлим ОСОБА_4   (а.с. 8,9), батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 7), ОСОБА_2  є єдиною спадкоємницею за заповітами за померлими батьками (а.с. 5,6,10).

Оскільки визнання позову відповідачем виконкомом Яношівської сільської ради не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ст. 174 ЦПК України прийняв визнання позову   виконкомом Яношівської сільської ради.

За таких обставин позов ОСОБА_2   слід задовольнити та встановити за нею  право власності на вказаний будинок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174,  212, 214 ЦПК України,  ст.ст.  392, 1268 ЦК України ,

р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями  за адресою АДРЕСА_1 .

    Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

                                Суддя:                                                                Гал Л.Л.