Справа № 2-388/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року                              смт. Великий Березний        

        Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до агрофірми «Верховина» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будівлю,

В С Т А Н О В И В :

        Позивачка звернулася до суду з позовом з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько — ОСОБА_2, який за час свого життя працював на агрофірмі “Верховина”. 20 вересня 1993 року  між ним та  агрофірмою “Верховина” був укладений договір купівлі-продажу, за яким він придбав у власність будівлю  цеху                 по АДРЕСА_1, із земельною ділянкою на якій цех розташований в розмірі 0,16 га. Згідно зазначеного вище договору агрофірма “Верховина” передала, а ОСОБА_2 прийняв вказаний цех, за який сплатив 7 000 000 крб., що стверджено квитанцією до приходного касового ордеру  № 50 від 01.11.1993 року.

        Однак, договір не був нотаріально посвідчений, оскільки  відповідач ухилявся від виконання обов'язку щодо нотаріального посвідчення цього договору, тому просить визнати вищезазначений договір дійсним.

        Позивачка та її мати являються спадкоємцями за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, в яку входить також  будівля  цеху АДРЕСА_1.

        Оскільки ОСОБА_3 відмовилася від спадщини, позивачка просить визнати право власності на вказану будівлю цеху за нею.

        Позивачка подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу без її участі.  

        Представник відповідача подав до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без його участі.

        Суд,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до  задоволення з наступних підстав.

        В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який за час свого життя працював на агрофірмі “Верховина”.     20 вересня 1993 року  між ним та  агрофірмою “Верховина” був укладений договір купівлі-продажу, за яким він придбав у власність будівлю  цеху по АДРЕСА_1, із земельною ділянкою на якій цех розташований в розмірі 0,16 га. Згідно зазначеного вище договору агрофірма “Верховина” передала, а ОСОБА_2 прийняв вказаний цех, за який сплатив 7 000 000 крб., що стверджено квитанцією до приходного касового ордеру № 50 від 01.11.1993 року.

        Відповідно до ст. 655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

    Матеріалами справи встановлено факт домовленості сторін щодо істотних умов договору, відбулося повне виконання договору, згідно квитанції про сплату суми 7 000 000 крб. за придбане майно.

        Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

        П озивачка та її мати - ОСОБА_3, являються спадкоємцями першої черги за законом  спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, а також будівлі цеху                   АДРЕСА_1, із земельною ділянкою на якій цех розташований в розмірі 0,16 га та фактично вступили в управління спадковим майном оскільки під час життя та на день смерті ОСОБА_2 проживали з ним  в будинку АДРЕСА_2, що стверджено довідкою № 489 від 14.12.2010 року.

        Однак, згідно заяви від 14 грудня 2010 року ОСОБА_3 відмовилася від спадщини, яка відкрилася після мерті її чоловіка, на користь дочки, тобто позивачки.

        Належність вказаного цеху ОСОБА_2 стверджено також: зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд, випискою з рішення загальних зборів членів агрофірми “Верховина” від 19 вересня 1993 року протокол № 2, технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок, схемою земельної ділянки та планом, виданими КП “Великоберезнянське РБТІ”.

        Згідно змісту глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів» ЦК України, де зокрема відповідно до ст. 16 цього Кодексу – кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і визнання права; ч. 3 ст. 1268 Кодексу - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 16,  220 ч. 2, 328, 655  1268 ЦК України, суд,

                        В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    Визнати дійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 20 вересня 1993 року, будівлі цеху в АДРЕСА_1 із земельною ділянкою на якій цех розташований в розмірі 0,16 га., укладений між ОСОБА_2 та агрофірмою “Верховина”.

    Визнати право власності на будівлю цеху АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

    Рішення набирає  законної сили в порядку і в строк, визначені ст. 223 ЦПК України.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  в десятиденний строк з дня його проголошення через цей суд.

                Головуючий:         «підпис»

    Суддя Великоберезнянського

        районного суду                             Цибик І.Й.