Справа № 2-а-1026

                                                                         2010 рік                                                            

      П О С Т А Н О В А

                            І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                  

  07 грудня 2010 року                                         м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді          Струтинського Р.Р.

        секретаря                  Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про стягнення підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позов обґрунтовував тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких він відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, відповідач не провів йому таке підвищення пенсії і не виплачував з 01 .01.2007 року до 31.12.2009 року пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. За вказаний період відповідач не виплатив йому, з урахуванням встановлених законом розмірів мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 4051 грн. 12 коп., 30% підвищення до пенсії.

             Позивач в судове засідання не з”явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, просив його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явилася. В поданому запереченні  позов не визнала  та пояснила, що    позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Він отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в сумі 734 грн., в тому числі основний 73,40 грн. – підвищення пенсії учаснику війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Оскільки, позивачу  відповідно до ст. 9   Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  засіданням комісії від 29.09.2003 року встановлено статус учасника війни. Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про підвищення пенсії як учаснику війни. З 12.01.2005 року по даний час позивачу  виплачується надбавка, як учаснику війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, то правових підстав для встановлення  надбавки останній, як дитині війни не має.  

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

          Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).  

           Відповідно до ст. 9   Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  засіданням комісії від 29.09.2003 року позивачу встановлено статус учасника війни .  Останній звернувся до відповідача із заявою про підвищення йому пенсії як учаснику війни. З 12.01.2005 року і по даний час позивачу виплачується надбавка, як учаснику війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

            Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що в задовленні позову слід відмовити, оскільки позивачу встановлено статус учасника війни , а тому підстав для встановлення грошової надбавки останній, як дитині війни не має.  

 На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

 У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про стягнення підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 4051 грн. 12 коп. за період з 09 .07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.08.2010 року  відмовити.

 Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС  – з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб”єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п”ятиденного строку з моменту отримання суб”єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

    Головуючий                                   Р.Р.Струтинський