Справа № 2-а-127/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року                               Васильківський районний суд  Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Чорнобук В.І.

при секретарі – Голубенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Васильківка адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби м. Дніпропетровська Савченко Миколи Олександровича, про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2010 року до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 25 серпня 2010 року інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Савченко М.О., на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 430 грн., за те, що 25.08.2010 року о 12 год. 45 хв. керував автомобілем ВАЗ-2121, н/з. НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську та проїхав перехрестя вул. Дшингарадзе та вул. Запорізьке Шосе на заборонений червоний сигнал світлофору.

Дії відповідача вважає неправомірними, а винесену постанову незаконною і такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню з  наступних обставин.

Згідно вимог п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Так, в дійсності у вказаний час позивач рухався на вищевказаному автомобілі в                                  зазначеному місці, але правил дорожнього руху не порушував, а виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофору зелений та виїжджав у наміченому напрямку, при цьому не створивши нікому ніякої перешкоди.

Свідки які б підтвердили факт порушення позивачем ПДР України в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні і не наведено доказів, якими б підтверджувалась винність у вчиненому правопорушенні.

В постанові в справі про адміністративне правопорушення не вказано який пункт ПДР позивачем було порушено.

В порушення вимог ст. 245, 251 КУпАП факт адміністративного правопорушення нічим  об’єктивно не підтверджується, та не були всебічно та повно з’ясовані причини та умови правопорушення.

Також, в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено: прізвища, адреси свідків та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Інспектор ДПС підчас розгляду справи про адміністративне правопорушення, складеного стосовно позивача, порушив вимоги статті 279 КУпАП, а саме: не роз’яснив позивачу його права та обов’язки.

Оскільки підчас розгляду справи позивач не мав інформації стосовно своїх прав щодо можливості скористатися послугами фахівця в галузі права, тим самим фактично був позбавлений права на захист.

Позивач вважає, що це є грубим порушенням чинного законодавства і обмеженням його конституційних прав, а саме обмеження його права на правову допомогу, передбачену ст. 59 Конституції України.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором ДПС Савченко М.О., яким також був складений протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином фактично вина позивача підтверджується тільки інспектором ДПС Савченко М.О., який є посадовою особою та зацікавлений у результатах розгляду справи як „автор” протоколу та як співробітник міліції, який працює за планом – визначена кількість протоколів в зміну. Тобто при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення була відсутня об’єктивність розгляду.

Просив суд постанову серії АЕ № 379535 від 25 серпня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 430 гривень визнати незаконною та скасувати і провадження по адміністративній справі – закрити.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.  

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Савченко М.О., на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 430 грн., за те, що 25.08.2010 року о 12 год. 45 хв. керував автомобілем ВАЗ-2121, н/з. НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську та проїхав перехрестя вул. Дшингарадзе та вул. Запорізьке Шосе на заборонений червоний сигнал світлофору.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи  міськрайонний суд,  у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими  законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення також зазначаються прізвища, адреси свідків і потерпілих та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази  на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідачем не було надано будь яких доказів правомірності винесеного ним рішення, обов’язок щодо надання яких покладений на останнього та свої заперечення проти позову в заяві нічим не обґрунтував, а правопорушення ОСОБА_1 окрім копій оскаржуваної постанови та протоколу, що знаходяться в матеріалах справи нічим не підтверджується та складені з порушенням вимог діючого законодавства, суд оцінюючи показання позивача, вважає винесену постанову АЕ № 379535 від 25.08.10 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 122  КУпАП незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 256, 279, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, 158-163  КАС України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Постанову серії АЕ № 379535 від 25 серпня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 430 гривень визнати незаконною та скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальністю за ч. 2 ст. 122  КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути направлена до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                                                              В.І. Чорнобук