Судове рішення #12808617

Справа № 1 - 455/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

22 грудня 2010 р.                                     м. Тячів

    Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого:                  судді   Ляшко С.М.

при секретарі:                  Пальонна М.Є.

з участю прокурора:                        Тимків Ю.Б.

захисника:                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця           АДРЕСА_1, освіта неповна середня, одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого, - у вчиненні злочину передбаченого             ст. 122 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    Підсудний ОСОБА_2 5 червня 2010 року, близько 16-ї години, в АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки на ґрунті побутових відносин з приводу розташуванні каналізаційної ями та спуску стічних вод, умисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками в область обличчя та грудей, після чого схопив обома руками за верхній одяг, і повалив ОСОБА_3 на землю, внаслідок чого ОСОБА_3 не втримавшись на ногах впав, продовжуючи свої дії та користуючись тим, що ОСОБА_3 знаходився в лежачому положенні, позбавлений можливості чинити опір, ще декілька разів наніс удари ногою в область грудей, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді, забою м’яких тканин грудної клітки з права та перелому 9-10 ребра з права, а також пост-травматичної хиткості 1, 2, 3 зубів на верхній щелепі зправа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 660 відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження при звичайній їх течії викликають розлад здоров’я більше 21-го дня.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та ствердив, що все так було як зачитав прокурор. 05.06.2010 р. близько 16 год. він зайшов на подвір’я до ОСОБА_3 у якого хотів вияснити чого той 04.06.2010 р. висловлювався нецензурною лайкою в адресу його дружини. Він був в стані алкогольного сп’яніння, так як того дня при сінокосінні  вживав спиртні напої. Вдарив два рази ОСОБА_3 рукою в обличчя та більше нічого не пам’ятає, так як був сильно п’яний. З ОСОБА_3 30 років в них іде спір за воду. Він казав ОСОБА_3 щоб той викопав яму для води.

У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Цивільний позов в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди не визнає.    

Крім повного визнання підсудним своєї вини, винність підсудного в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілого та свідків, а саме:

Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_3, який на досудовому слідстві /а.с. 117-119/ показав, що він на даний час проживає за вищевказаною адресою разом з дітьми та онуками. Так по сусідству з ним проживає ОСОБА_2 разом з сім’єю, і з яким він досить тривалий час перебуває в неприязних відносинах, які виникли між ними з приводу каналізаційної ями та спуску стічних вод. Так 5 червня 2010 року, близько 16-ї години, в той час, як він знаходився вдома, і працював на власному дворогосподарстві АДРЕСА_2, тобто виконував господарські роботи. То в цей час він побачив, як до його двору з косою та молотком в руках прямує ОСОБА_2, однак нічого йому не кажучи і не пояснюючи, ОСОБА_2 косу і молоток залишив перед входом в його дворогосподарство біля хвіртки воріт, а сам попрямував до нього. Коли ОСОБА_2 прямував до нього, то він побачив що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп’яніння, і коли ОСОБА_2 підійшов до нього то почав виражатись в його адресу нецензурними словами та погрозами фізичною розправою, і в той час ОСОБА_2 рукою стиснутою в кулак, наніс йому декілька ударів в район обличчя, після чого схопив його обома руками за одяг і почав тягнути до воріт. В той час, як ОСОБА_2 повалив його на землю і він знаходився в лежачому положенні на землі, то користуючись його безпораднім станом, ОСОБА_2 почав наносити йому удари ногами в область грудної клітини та ребер в результаті чого він відчув різку біль та оніміння. В цей час, як ОСОБА_2 умисно наносив йому тілесні ушкодження, на його крик з будинку вибіг онук - ОСОБА_5 і почав кричати та намагався відтягнути від нього ОСОБА_2, але це ніякого результату не дало, так-як ОСОБА_2 на його крики та прохання онука не реагував, а продовжував наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. І коли його онук - ОСОБА_5 побіг за сусідом ОСОБА_6, то ОСОБА_6 не гаючи часу відразу ж відтягнув від нього ОСОБА_2 і вивів з його двору, в ході чого ОСОБА_6 почав ОСОБА_2 сварити, і більше того дня він ОСОБА_2 не бачив. А ні він, а ні його онук - ОСОБА_5 удари руками або ногами ОСОБА_2 не наносили.

- свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в той день хлопець ОСОБА_5 покликав його на допомогу, тому що ОСОБА_2 бив його діда  ОСОБА_3 Він побіг на допомогу та бачив, що ОСОБА_2 стояв над ОСОБА_3 та бив його. Тоді він схопив ОСОБА_2 та відтягнув від ОСОБА_3 ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп’яніння. Це було біля 17 год. Особисто він не бачив скільки раз ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3

Оголошеними в судовому засіданні показами неповнолітнього свідка ОСОБА_5, який на досудовому слідстві /а.с. 120-123/ показав, що 5 червня 2010 року на протязі дня він знаходився по місцю проживання, і близько 15-ї години в той час, як він знаходився всередині будинку, почув крики та шум на подвір’ї їх дворогосподарства. І тоді він вирішив вийти на подвір’я і подивитись, що там відбувається і хто свариться. Так вийшовши на подвір’я він побачив, як ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, і будучи розлючений виражаючись при чому нецензурними та погрозливими словами, повалив його діда - ОСОБА_3 на землю і почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла, в той час, як його дідо - ОСОБА_3 намагався піднятись із землі і чинити опір ОСОБА_2. Однак ОСОБА_2 був дуже розлючений і набагато сильніший від його діда, так-як є молодшим за віком. Побачивши все, що відбувається він почав кричати на ОСОБА_2 щоб залишив його діда і перестав бити, однак його спроби відтягнути ОСОБА_2 від його діда та його прохання бажаного результату не дали. І тоді він щоб не гаяти часу, вибіг на вулицю і побіг в двір до сусіда ОСОБА_6. Прийшовши до ОСОБА_6 в двір, він сказав, що ОСОБА_2 б’є його діда ОСОБА_3 у них в дворі. І тоді вислухавши його слова, ОСОБА_6 відразуж разом з ним попрямував до їх дворогосподарства, і коли вони вдвох зайшли до них в двір, то ОСОБА_6 відразу ж схопив ОСОБА_2 і відтягнув від його діда - ОСОБА_3, а він тим часом допоміг дідові - ОСОБА_3 підвестись з землі. ОСОБА_6 тим часом взяв і силою вивів ОСОБА_2 з їх дворогосподарства. Після того через декілька хвилин він побачив, як ОСОБА_2 на власному велосипеді поїхав в сторону головної дороги, однак куди саме йому не відомо.

    Винність підсудного також доведена оглянутими та оголошеними в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

-   протоколом заявою ОСОБА_3 про вчинений злочин від 05.06.2010 р. /а.с. 10/;

-   висновком експерта № 513 від 30.07.2010 р. /а.с. 64-65/, згідно якого у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою та садна м’яких тканин носа, синців обох навколоочних ділянок зовнішньої поверхні лівого плеча та задньої поверхні грудної клітки зліва, а також перелому восьмого ребра зліва і лівобічного посттравматичного ексудативного плевриту.

Синець зовнішньої поверхні лівого плеча, а також забій спинки носу, і синців в області обох очних ділянок могли виникнути від дії якого небудь твердого предмету, яким могла бути рука стиснута в кулак. Згідно Наказу № 6 п.2.3.5. МОЗ України від 17.01.1995 року дані тілесні ушкодження слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я, чи незначну стійку втрату працездатності.

Забій лівої половини грудної клітки, а також перелом 8-го ребра зліва і лівобічний посттравматичний ексудативний плеврит могли виникнути по ударному механізму від дії якого-небудь тупого твердого предмету, яким могла бути і взута нога. Однак, не включена можливість виникнення подібного характеру тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту, після надання тілу попереднього прискорення (наприклад: після нанесення удару в область обличчя). Строку події – 05 червня 2010 року – дані тілесні ушкодження відповідають і згідно Наказу № 6 п.2.2.2. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

-   висновком експерта № 660 від 08.09.2010 р. /а.с. 146-147/, згідно якого у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин грудної клітки та перелому 9-10 ребер зправа, а також пост-травматичної хиткості 1,2,3 зубів на верхній щелепі зправа.

Вказані вище тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, якими могли бути рука стиснута в кулак та взута нога. Пост-травматична хиткість 1,2,3 зубів на верхній щелепі зправа згідно Наказу № 6 п. 2.3.3. МОЗ України від 17.01.1995 р. відноситься до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Забій м’яких тканин грудної клітки та переломи 9-10 ребер зправа, згідно Наказу № 6 п.2.2.2. МОЗ України від 17.01.1995 р. відноситься до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження при звичайній їх течії викликають розлад здоров’я більше 21 дня.

Строку події – 05 червня 2010 року – дані тілесні ушкодження відповідають.

Тілесних ушкоджень які б могли виникнути при вільному падінні з висоти власного зросту, або ж при падінні після придачі тілу попереднього прискорення – на день огляду експертом не виявлено.

-  письмовою заявою потерпілого ОСОБА_3 від 27.10.2010 р. /а.с. 184/, згідно якої          ОСОБА_3 просить суд кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 розглядати у його відсутність у зв’язку з погіршенням стану його здоров’я. Покази дані ним на досудовому слідстві підтримує повністю. Просить суд задовольнити цивільний позов у повному обсязі: 10000,00 (десять тисяч) грн.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4  органом досудового слідства за ст. 122 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно – як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При обранні міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особа підсудного, який негативно характеризується, є не судимим.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудного, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що виправлення підсудного            ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому відносно нього необхідно і доцільно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6000 (шість тисяч) грн. моральної шкоди, так як ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвело до душевних страждань, які потерпілий зазнав у зв’язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень та моральних переживань.

Речові докази по справі відсутні.

Судових витрат не має.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній, - підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого            ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладанням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3             6000 (шість тисяч) грн. моральної шкоди.

Речові докази по справі відсутні.

Судових витрат не має.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній, - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з наступного дня після його проголошення, через Тячівський районний суд.

Суддя Тячівського

 районного суду:                                               С.М. Ляшко              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація