Справа № 22ц-7970/2010                                        Головуючий  у 1-й інстанції Потабенко Л.В.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.

суддів Даценко Л.М., Волохова Л.А.

при секретарі Джафаровій Т.Г.,                                                                                                                                                

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У лютому 2010 року позивач Акціонерний комерційний банк "Трансбанк" звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, розмір якої збільшив у ході розгляду справи, і в якій посилався на те, що відповідно до укладеного 20.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 кредитного договору та додаткових угод від 20.06.2007 року, № 2 від 20.06.2008 року, № 2 від 17.09.2008 року та № 3 від 17.02.2009 року останній отримав кредит у розмірі 2300000 грн. строком  до 17.02.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 % річних у гривнях.

    У забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором 26.09.2007 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку позивачу земельну ділянку площею 0,2003 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

    У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 станом на 27.04.2010 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 79455,58 доларів США, що по курсу НБУ становить 629772,87 грн., прострочену заборгованість за процентами в сумі 6186,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 49030,85 грн., пеня за порушення строку погашення кредиту складає 64524,48 грн., пеня за порушення строку погашення процентів складає 7198,56 грн., а всього заборгованість за кредитним договором становить 85641,58 доларів США, що по курсу НБУ становить 678803,73 грн. та пеня 71723,04 грн., що у сумі складає 750526,77 грн.  

Оскільки у порушення вимог ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_4 не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання за вказаним кредитним договором, то позивач звернувся в суд з даним позовом і просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 750526,77 грн. З відповідача ОСОБА_2 стягнути зазначену заборгованість виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, судові витрати стягнути з відповідачів солідарно. ( а. с. 46-48 )

    Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року позов задоволено, стягнуто з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором  в сумі 678803,73 грн., пеню в сумі 71723,04 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн., а всього стягнуто 752346,77 грн.  

    В рахунок погашення заборгованості в сумі 752346,77 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2003 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1. Визначено способом звернення стягнення реалізацію предмета іпотеки через прилюдні торги. Встановлено початкову ціну реалізації того ж предмета іпотеки не нижче суми 2039210 грн. яка зазначена в іпотечному договорі від 26.09.2007 року, різницю від реалізації предмета іпотеки і заборгованістю повернути відповідачу ОСОБА_2

У червні 2010 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2010 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати  в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову до нього, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з таких підстав.

    Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника.

    Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання  або до закінчення дії іпотечного договору.

    За змістом ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

За змістом ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Встановлено, що 20.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено кредитний договір та додаткова угода до нього від 20.06.2007 року, за умовами п. п. 1.1, 3.1, 15.1 якого останній отримав кредит у розмірі 2300000 грн. строком до 20.06.2008 року зі сплатою процентів за використану частину кредитних коштів у розмірі 15,00 % відсотків річних у доларах США і 17,00 % відсотків річних у гривні.

У зв’язку з порушенням зобов’язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 станом на 27.04.2010 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 79455,58 доларів США, що по курсу НБУ становить 629772,87 грн., прострочену заборгованість за процентами в сумі 6186,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 49030,85 грн., пеня за порушення строку погашення кредиту складає 64524,48 грн., пеня за порушення строку погашення процентів складає 7198,56 грн., а всього заборгованість за кредитним договором становить 85641,58 доларів США, що по курсу НБУ становить 678803,73 грн. та пеня 71723,04 грн., що у сумі складає 750526,77 грн.  

    З метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливають з кредитного договору, 26.09.2007 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, згідно з умовами п. 1.1 якого відповідач передав в іпотеку позивачу земельну ділянку площею 0,2003 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Згідно пунктів 2, 4 преамбули та п. п. 3.2, 4.1 договору іпотеки зобов’язання – зобов’язання позичальника, що випливають з кредитного договору, а також зобов’язання іпотекодавця, що випливають з цього договору. Право іпотеки – безумовне та безспірне право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання (в цілому або в частині), задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, встановленому даним договором та чинним законодавством України. Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Згідно п. 6.9 договору іпотеки сторони зобов’язані вчасно та з урахуванням пункту 2.4.11 цього договору повідомляти одна одну про зміни адреси, місця проживання, номерів телефонів, всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію договору та виконання зобов’язання за ним.

    Однак, як убачається з матеріалів справи, 20 червня 2008 року позивач та відповідач ОСОБА_4 уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 20 червня 2007 року, за умовами якої внесли зміни в пункти 2.1, 3.1, 4.1.2 та 15.1, згідно яких кредит надається на строк по 17.09.2008 року. За користування кредитом позичальник зобов’язується сплачувати проценти в розмірі 18,5 % процентів річних у доларах США і 25,00 % процентів річних у гривні. Виконання зобов’язання позичальника забезпечується іпотекою нерухомості, а саме: земельна ділянка площею 0,2003 га, розташована за адресою АДРЕСА_1, Пайова, заставною вартістю 2209425,00 грн., що належить майновому поручителю ОСОБА_2 Цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і закінчується 17.09.2008 року, а в частині виконання зобов’язань за цим договором – до повного виконання таких зобов’язань. (а. с. 13)

    Крім того, 17 вересня 2008 року та 17 лютого 2009 року позивач та відповідач ОСОБА_4 уклали додаткові угоди № 2 і № 3 до кредитного договору від 20.06.2007 року, згідно яких внесли зміни до пункту 14.1, який виклали в наступній редакції: кредит надається на строк по 16.02.2009 року та по 17.02.2010 року. (а. с. 14-15)

    Встановлено, що 14.07.2008 року позивач та відповідач ОСОБА_2  уклали договір про внесення змін до п. 1.3 іпотечного договору від 26.09.2007 року, відповідно до якого вартість предмета іпотеки становить 2209425,00 грн. Тобто, сторони визначили його вартість відповідно до умов п. 4.1.2 укладеної 20.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 додаткової угоди до кредитного договору.

Інші зміни до кредитного договору внесені позивачем та відповідачем ОСОБА_4 без їх погодження з відповідачем ОСОБА_2

Таким чином, внесення 20 червня 2008 року, 17 вересня 2008 року та 17 лютого 2009 року змін до кредитного договору, які збільшували процентну ставку плати за користування кредитними коштами з 15,00 % відсотків річних у доларах США і 17,00 % відсотків річних у гривні до 18,5 % процентів річних у доларах США і 25,00 % процентів річних у гривні, строк дії кредитного договору з 20.06.2008 року по 17.02.2010 року та обсяг відповідальності іпотекодавця, без погодження цих змін з відповідачем ОСОБА_2, відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку" припинило договір іпотеки та правовідносини сторін щодо іпотеки.  

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки договором іпотеки від 26.09.2007 року прямо не передбачено збільшення основного зобов’язання, процентів за основним зобов’язанням та продовження строків дії основного зобов’язання, а боржник і кредитор без погодження з іпотекодавцем змінили зобов’язання боржника в бік збільшення та продовжили строк дії основного зобов’язання.

    Крім того, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції стягнув з відповідача ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором  в сумі 750526,77 грн.  та судові витрати. Одночасно із стягненням заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_4 суд звернув стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_2, що є неприпустимим, оскільки суд фактично здійснив стягнення в подвійному розмірі.  

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_4 в апеляційному порядку не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів  приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки через прилюдні торги, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині позовних вимог з підстав, передбачених ст.  309 ЦПК України.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-                                                                                                                                                                                                                                                        

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

    Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2003 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по вул. Миру смт. Козин Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення.

    В позові Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

            Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді