Справа №2а-3387/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року  Ленінський  районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді  Турбіної Т.Ф., при секретарі Кривицькій К.Л.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до   інспектора  ДПС Олександрійської роти ДПС Шуліна Дмитра Миколайовича про скасування постанови про притягнення  до адміністративної відповідальності,  

В С Т А Н О В И В:

У жовтні  2010 року позивач за своїм зареєстрованим місцем проживання звернувся  до суду з адміністративним позовом  до   інспектора  ДПС Олександрійської роти ДПС Шуліна Дмитра Миколайовича   про скасування постанови про притягнення  до адміністративної відповідальності. Після усунення недоліків  позовна заява надійшла  до суду 15.11.2010р.  

В позові зазначив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серія ВА № 190290  від 31.08.2010 року його  притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 450 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.  Згідно зазначеної постанови,  31.08.2010р. керуючи автомобілем ВАЗ 21124, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1   рухався по крайній лівій смузі  при вільній крайній правій смузі, чим порушив пункт 11.5 ПДР.  

Із зазначеною  постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки  зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушення, а саме рух  по крайній лівій смузі  при вільній крайній правій смузі, не охоплюється переліком правопорушень, за які передбачена відповідальність  ч. 1 ст.122 КУпАП.  Також на думку позивача, інспектор ДАІ при розгляді справи  допустив порушення вимог ст. 268 КУпАП,  а саме, не надав доказів правопорушення,   порушив право позивача на захист.

У зв’язку з зазначеними обставинами позивач  звернувся до суду та просить суд скасувати  постанову   серія ВА № 190290  від 31.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу 450 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.    

Посилаючись на те, що оскаржувану постанову отримав поштою 24.09.2010р. після повернення з відрядження, позивач  просить поновити строк на оскарження постанови відповідно до  ст.ст. 99, 100 КАС України.  

У судовому засіданні представник позивача  просив позов задовольнити, пояснив, що позивач для того, щоб здійснити поворот ліворуч  завчасно зайняв відповідне положення, керуючись дорожньою розміткою, з урахуванням перешкод, тобто діяв відповідно до п. 10.4 ПДР, яким передбачено, що перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має право завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.  Відповідачем при винесенні постанови заперечення позивача щодо порушення ним ПДР враховані не були.  

Відповідач   у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином,   заперечення проти позову не надав, вимоги суду про надання всіх матеріалів, що були або мали бути ним взяті до уваги при прийнятті рішення, з приводу яких подано позов, не виконав.

При вищевикладених обставинах, суд ухвалив проводити розгляд цієї справи за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.  

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що  позов підлягає задоволенню  у зв'язку з наступним.  

Відповідно до ч. 1 ст .99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  Відповідно до ст. 294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови.   В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. 

Обставини, на які посилається позивач як на причину пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, підтверджуються наданими доказами, а саме, довідкою з місця роботи про перебування у відрядженні в період з 02.09.2010р. по 24.09.2010р. (а.с.7),   копією конверта, з якого вбачається, що відповідачем оскаржувана постанова    була надіслана позивачеві 02.09.2010р.  (а.с.6), а тому  є достатні підстави для задоволення вимог позивача щодо поновлення строку на оскарження вказаної постанови. 

Як  встановлено судом,   постановою інспектора    ДПС Олександрійської роти ДПС Шуліна Д.М. серія ВА № 190290  від 31.08.2010 року   ОСОБА_1   притягнуто до адміністративної відповідальності  за те, що він  31.08.2010р. керуючи автомобілем ВАЗ 21124, д.н. НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі  при вільній крайній правій смузі, чим порушив пункт 11.5 ПДР.    

Водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих цьому доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.11.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).  Отже, ПДР визначено обставини, за наявності яких водій може здійснити виїзд на крайню ліву смугу.

Відповідальність за порушення вказаних вимог Правил передбачена ч.2 ст.122 КУпАП та тягне  за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Всупереч зазначеним вимогам закону  оскаржуваною постановою    ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та      накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 450 грн. (а.с.4).  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.  251 КУпАП одним із доказів, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.  Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Копію протоколу про адміністративне правопорушення, де позивач зазначив свої пояснення, позивачеві надано не було. Вимога суду про надання матеріалів адміністративної справи  відповідачем не виконана.  

Вказані  позивачем обставини відповідачем не спростовані, і відповідно доказів того, що оскаржена постанова прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідачем не надано.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.08.2010р. не можливо визнати правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.  

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

  Позов ОСОБА_1 до   інспектора  ДПС Олександрійської роти ДПС Шуліна Дмитра Миколайовича про скасування постанови про притягнення  до адміністративної відповідальності  задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Олександрійської роти ДПС Шуліна Дмитра Миколайовича серія ВА № 190290  від 31.08.2010 року  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч. 1  ст. 122  КУпАП  та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450,00 гривень визнати незаконною  та скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський  районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.  

Суддя: