Справа № 22-12707/2010 Головуючий у І інстанції Гут Ю.О. Категорія 27 Доповідач Єгорова С.М.
У Х В А Л А
іменем України
24 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої Єгорової С.М.,
суддів: Спірідонової Л.С., Дуковського О.Л.
при секретарі Демешко Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, відповідача ОСОБА_2, який діє також від імені відповідачки ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2010 року вказаний позов задоволений частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014-09.5-69958 від 26.01.2007 року в розмірі 20667 грн. 14 коп., а також судові витрати: судовий збір в розмірі 206 грн. 67 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ставиться питання про скасування вказаного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначається, що рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, порушує його права. Судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи, не дано належної оцінки наданим ним доказам щодо повідомлення відповідачів про наявну заборгованість та можливе застосування наслідків невиконання кредитного договору, безпідставно відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, який підтримав скаргу, відповідача, який заперечував проти скарги та вважав, що взагалі відсутні підстави для дострокового стягнення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд встановив і правильно виходив з того, що 26.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014-09.5-69958, згідно якого ОСОБА_2 надано кредит у сумі 25 000, 00 грн. під 18,5 відсотків річних - плати за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 25.01.2017 року.
Позивач свої зобов’язання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти у сумі 25000, 00 грн. шляхом зарахування на рахунок Позичальника № НОМЕР_1, що підтверджується меморіальним ордером від 26.01.2007 року.
Відповідно до умов укладеного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язався повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за їх користування шляхом внесення щомісячних платежів згідно графіків погашення кредиту, що є додатком до указаного Кредитного договору, але не виконує ці зобов’язання, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та нарахованих процентах у сумі 1641, 31 грн..
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідностіі до вимог ст. 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від виконання зобов’язання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Кредитним договором (п. 6.5) банку надано право вимагати дострокового погашення позивальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів, неустойки, відшкодування збитків у разі невиконання умов Кредитного договору та/або договорів забезпечення кредиту.
Згідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Умовами кредитного договору (п. 7.2, 10.1) передбачено, що за прострочення будь-яких грошових зобов’язань за цими договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня.
Таким чином, загальний борг відповідача ОСОБА_2 по Кредитному договору на час звернення Банку до суду становив 2403, 61 у тому числі - 17291,39 грн. по кредиту; 972, 14 грн. по нарахованих, але не сплачених процентах та 2403, 61 грн. пені.
Відповідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно укладеного Договору поруки №0014-09.5-69958/1 від 26.01.2007 відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов’язання у повному обсязі солідарно з відповідачем ОСОБА_2 відповідати перед позивачем по зобов’язаннях, які виникають з Кредитного договору.
Банком було направлено відповідачам листи з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості по вказаному Кредитному договору, проте вони залишись без реагування.
Відповідно до вимог 1 ст. 543 ЦК України слідує, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Виходячи з викладеного, суд обґрунтовано вирішив про задоволення вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів суми боргу по Кредитному договору в розмірі 20667 грн.14 коп., та вирішив питання розподілу судових витрат
Суд повно і об»єктивно дослідив обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх доводів і заперечень, належно перевірив та дав оцінку наданим ними доказам, з дотриманням вимог процесуального права ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для зміни або скасування рішення. Позивачем не було доведено, що на час звернення до суду з даним позовом настали передбачені договором умови та підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.3.1.4 Договору іпотеки Позивачу надано право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим або за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.6 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, тощо.
Згідно з п.5.1 Договору іпотеки у разі порушення основного зобов’язання або умов цього Договору іпотекодаржатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель праві розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачам було відомо цей строк та можливість настання вказаних наслідків.
Крім того, в разі задоволення позову в повному обсязі буде фактично здійснене стягнення в подвійному обсязі. Тому висновок суду про стягнення суми заборгованості та відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки є правильним, не порушує прав позивача на одержання суми боргу за рішенням суду, в тому числі шляхом звернення стягнення на належне відповідачам майно, яке передано в іпотеку.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий суддя
Судді: