Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12803/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Пляка С.Л.
Категорія 57 Доповідач в П інстанції – Єгорова С.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді : Єгорової С.М.
суддів : Дуковського О.Л., Спірідонової Л.С.
при секретарі : Дімановій Т.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно: невиплачену пенсію, зобов»язання нарахувати та виплатити підвищення по пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно: невиплачену пенсію, зобов»язання нарахувати та виплатити підвищення по пенсії.
Вимоги обґрунтував тим, що в липні 2009 року померла його дружина ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на надбавку до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» соціальну допомогу у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка не була нарахована та не виплачена при її житті. Він є єдиним спадкоємцем, прийняв спадщину, проте відповідач не виплачує йому належні спадкодавиці кошти. Просив позов задовольнити та визнати за ним право власності на спадкове майно: невиплачену його дружині ОСОБА_3 як «дитині війни» надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на загальну суму 2783 грн. 70 коп., яка залишилась невиплаченою після її смерті. Зобов»язати УПФУ в Олександрівському районі провести нарахування ОСОБА_3 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за 2008 рік в розмірі 1737 грн. 90 коп., за 2009 рік – в розмірі 1045 грн. 80 коп., на загальну суму в розмірі 2783 грн. 70 коп., та виплату її йому ОСОБА_2 як спадкоємцеві за законом.
Рішенням Олександрівського районного суду від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме невиплачену його дружині ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, як «дитині війни» надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на загальну суму 646 грн. 77 коп. за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. В стягненні суми пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 р. по 22.07.2009 р. відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду з підстав не відповідності його вимогам закону та необґрунтованості, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначає, що суд вирішив позовну вимогу про визнання за ним права власності на призначену та не отриману померлою ОСОБА_3 пенсію в розмірі 646 грн. 77 коп. за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., яка не була предметом позову. Проте, безпідставно відмовив у зобов»язанні Управління Пенсійного фонду нарахувати та виплатити йому надбавку до пенсії ОСОБА_3 за період 2008-2009 рр. по день смерті останньою, на яку вона мала права як «дитина війни».
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення позивача, який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, вважає. що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач як спадкоємець за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, в тому числі недоотриманої пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно в розмірі 646,77 грн., отримав вказану суму від УПФУ в Олександрівському районі. З позовними вимогами про визнання за ним права власності на вказані грошові кошти, а також і про стягнення на 30% мінімальної пенсії за період з 01.01.2008 р. по 22.07.2009 р., ОСОБА_2 до відповідача не звертався, тому суд безпідставно розглянув і вирішив ці вимоги. Рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права (ст..ст.10, 11, 213-215 ЦПК України), тому підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.ст.1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов»язки, що нерозривно пов»язані с особою спадкодавця, зокрема право на пенсію, інші виплати, встановлені законом. Ст.227 ЦК України передбачає, що суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам сім»ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 в його обґрунтування зазначив, що вказані ним суми соціальної допомоги у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком його дружині ОСОБА_3, яка мала статус «дитини війни», не нараховувалися і не сплачувалися, вони є предметом спору.
Тому, враховуючи вищенаведені норми цивільного права, спірні суми соціальної допомоги не входять до складу спадщини, бо не належали спадкодавцеві.
Відповідачем заперечувалось право ОСОБА_3 на одержання передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» соціальної допомоги у вигляді підвищення пенсії. За життя вона їх дій та бездіяльності не оспорювала, з позовом про зобов»язання нарахувати та виплатити їй таку надбавку за період з 01.01.2008 р. по 22.07.2009 р. до суду не зверталась. Право на пенсію, в тому числі її виплату у підвищеному розмірі, нерозривно пов»язане з особою спадкодавця.
З вказаних підстав позовні вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом на невиплачену померлій ОСОБА_3 надбавки до пенсії, передбаченої відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.
В частині вимог про зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі вчинити дії по нарахуванню та виплаті надбавки до пенсії провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 15 ЦПК України, із змінами, внесеними Законом України від 18.02.2010 р. N №1691-VI, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
За рішенням Конституційного суду України від 09.09.2010 р. № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, зокрема п.2 частини першої статті 15 ЦПК в редакції вищеназваного Закону.
У своєму рішенні Конституційний суд зазначив, що внесені Законом № 1691 зміни до КАС України і ЦПК України, якими спори, пов’язані із соціальними виплатами, вилучені з компетенції судів спеціалізованої (адміністративної) юрисдикції і передані в підсудність загальним судам (цивільна юрисдикція), не відповідають частині першій статті 125 Конституції України. Вказаними змінами до КАС України і ЦПК України порушено принцип спеціалізації в судочинстві та звужено раніше встановлені законом процесуальні права і гарантії особи, а механізм судового захисту її прав став менш ефективним і доступним.
Таким чином, визнання неконституційним пункту 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI та висновки Конституційного Суду України щодо неправомірності передачі до юрисдикції цивільного судочинства спорів громадян із суб’єктом владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд закриває провадження в справі у вказаній частині, так як вона не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства і одночасно роз’яснює позивачу його право на звернення за захистом своїх інтересів з адміністративним позовом.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ч.1 п.п.1,4, 310, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно: невиплачену пенсію, яке залишилось після смерті ОСОБА_3.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області про зобов»язання провести нарахування ОСОБА_3 підвищення пенсії як «дитині війни» за період 2008-2009 р.р. та виплати її ОСОБА_2 провадження у цивільній справі закрити, роз’яснивши позивачу його право на звернення з зазначеними позовними вимогами, в порядку, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, до місцевого загального суду.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий суддя
Судді: