Справа №2-3909/2010р.

У Х В А Л А  

27 грудня 2010  року  Євпаторійський  міський суд Автономної республіки Крим  

у складі: головуючої                                            судді - ШИЛОВОЇ О.М.

при секретарі                                                     ВОЛОШИНІЙ К.А.

Розглядаючи у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди спричиненої затопленням квартири ,

в с т а н о в и в:

При розгляді вищевказаної цивільної справи представник позивачки ОСОБА_3 діюча на підставі довіреності від 27.12.2010 року заявила клопотання про накладення арешту на майно відповідачки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, оскільки відповідачка затопила квартиру позивачки  ще в липні 2007 року і добровільно  відшкодовувати збитки  по ремонту квартири відмовляється.

 В судовому  засіданні позивачка клопотання про накладення арешту  підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_4 діючий на підставі довіреності від 03.12.2010р. в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на майно, оскільки позов не визнає, у зв’язку з тим, що ще в 2007 році його довірительниця повністю відшкодувала  позивачці збитки від затоплення квартири, зробивши там ремонт.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити за наступними підставами.

Відповідно до  ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду  про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно ст.152 ч.3 ЦПК України  види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам.

Оскільки  позивачка не визначилась з сумою шкоди заподіяної їй затопленням квартири,  на сьогоднішній день на має  висновку експерта яка вартість відновлювальних робіт, то суд вважає необхідним в задоволенні клопотання про  накладення арешту відмовити, т.я. сума  спричиненої  шкоди може бути набагато менша як вартість квартири на яку вона просить накласти арешт.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представник позивачки -ОСОБА_3 діючої на підставі довіреності від 27.12.2010 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності  ОСОБА_2  – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим протягом п’яти днів з подачею скарги через Євпаторійський міський суд.    

Суддя                                                                                О.М.Шилова