Справа № 2-а-154/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Некрасовій А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про перерахунок пенсії, суд, -
В С Т А Н О В И В:
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що вона знаходиться на обліку як пенсіонер та отримує пенсію. Посилалась на те, що вона отримує пенсію за віком, яка призначена їй на пільгових умовах за списком № 1виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, стаж її роботи більше 7,5 років, а тому вважає, що на неї розповсюджуються положення ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року.
08.01.2009 року вона звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вищевказаного Закону, однак отримала відмову з посиланням на те, що на неї не розповсюджуються положення ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року, так як вона працювала на підземних роботах більше 50% і більше робочого часу у році, а не повний робочий день, як того вимагає ст.1 вищевказаного Закону.
Вважає дії відповідача протиправними, тому просить визнати дії відповідача по призначенню та нарахуванню їй пенсії з 08.01.2009 року неправомірними, оскільки вони не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати їй зі вказаного часу пенсійні виплати у розмірі не менше трьох прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність відповідно до положень вищевказаних Законів.
Позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої позов підтримала у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача надав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника та письмове заперечення проти позову.
У відповідності до ч.4 ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області та отримує пенсію на пільгових умовах за списком № 1 (а.с.10).
На підставі заяви позивача від 08.01.2009 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії згідно ст.ст.8, 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року, так як вона працювала на підземних роботах більше 50% і більше робочого часу у році, а не повний робочий день, як того вимагає ст.1 зазначеного Закону (а.с.8-9).
Згідно ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року дія цього Закону поширюється лише на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно копії трудової книжки позивач на протязі часу з 11 листопада 1999 року по 04 серпня 2009 року працювала на посадах геолога й головного геолога, та її посада пов»язана з підземними роботами (а.с.12-13).
Відповідно до копії розпорядження по ВАТ «Павлоградвугілля» шахта «Самарська» від 19 грудня 2005 року № 2545 посади геологів та головних геологів віднесені до категорії посад робітників, керівників, фахівців та службовців, зайнятих на підземних роботах 50% і більше робочого часу за рік (а.с.11).
Таким чином позивач працювала на посадах геолога та головного геолога, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу згідно розділу 1 підрозділу 1, пункту 1.1 «г» Списку №1 затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 36 від 16.01.2003 року.
За таких обставин на позивача не розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі - шахтарі) , та членів їх сімей.
Ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 2 вересня 2008 року № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз вказаних статей свідчить про те, що дія ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI поширюється лише на осіб, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивачки, вона з з 11 листопада 1999 року по 04 серпня 2009 року позивач працювала на посадах геолога й головного геолога, та її посада пов»язана з підземними роботами. Відповідно до копії розпорядження по ВАТ «Павлоградвугілля» шахта «Самарська» від 19 грудня 2005 року № 2545 посади геологів та головних геологів віднесені до категорії посад робітників, керівників, фахівців та службовців, зайнятих на підземних роботах 50% і більше робочого часу за рік, що, на думку суду, не є тотожним поняттям зайнятості на підземних роботах повний робочий день.
Вказане свідчить про те, що хоча позивачка і має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно розділу 1 підрозділу 1, пункту 1.1 «г» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, однак на неї не розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI, у зв’язку з відсутністю доказів того, що за період роботи посадах геолога та головного геолога з 11 листопада 1999 року по 04 серпня 2009 року позивач була зайнята повний робочий день на підземних роботах.
У зв»язку з чим суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 71, 122, 159-163, КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: