Справа № 2- 82
2010 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
02 грудня 2010 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Клименка А.М.,
при секретарі – Левшиній І.О.,
з участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
прокурора – Безрук Л.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради Харківської області про визнання права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевської філії КП «Жилкомсервіс» м. Харкова про визнання його наймачем за договором найму квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що він зареєстрований та проживає в цій однокімнатній ізольованій квартирі, наймачем якої на підставі рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради № 228/9 від 09 жовтня 2007 року значиться ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті він звернувся до Орджонікідзевської філії КП «Жилкомсервіс» м. Харкова та Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради щодо визнання його наймачем спірної квартири замість ОСОБА_3 і внесення відповідних змін до договору її найму, але йому було в цьому відмовлено і рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою суду від 12 січня 2009 року було проведено заміну первісного відповідача КП «Жилкомсервіс» Орджонікідзевського району м. Харкова на КП «Жилкомсервіс» м. Харкова та залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Виконавчий комітет Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради (а.с. 24)..
Ухвалою суду від 08 травня 2009 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Територіальну громаду в особі Харківської міської ради Харківської області (а.с. 46).
Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги і звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради Харківської області про визнання за ним права користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 посилаючись на те, що 2007 році він вселився в спірну квартиру за проханням та згодою її наймача – свого родича ОСОБА_3 в якості члена його родини, проживав з ним разом, вів спільне господарство і сплачував квартирну плату та за комунальні послуги за користування спірною квартирою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Спірна квартира є його єдиним постійним місцем проживання, в ній знаходиться його особисте майно. Позивач вважав, що набув право користування жилим приміщенням в спірній квартирі (а.с. 157, 158).
В зв’язку зі зміною позовних вимог за клопотанням позивача (а.с. 159) судом було прийнято його відмову від первісних позовних вимог, в зв’язку з чим КП «Жилкомсервіс» та Виконавчий комітет Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради було виключено з числа відповідачів по справі (а.с. 162, 163).
В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав.
Представник Харківської міської ради Харківської області повторно в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток (а.с. 179, 182), причин неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Прокурор проти задоволення позову заперечував і пояснив, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не давав письмової згоди на реєстрацію в спірній квартирі позивача і тому останній не набув права користування спірним житлом.
Вислухавши позивача, представника позивача, прокурора, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Спірним жилим приміщенням є однокімнатна ізольована не приватизована квартира АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю Територіальної громади в особі Харківської міської ради Харківської області.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради № 228/9 від 09 жовтня 2007 року єдиним наймачем спірної квартири було визнано ОСОБА_3 (а.с. 7).
В грудні 2007 року, в зв’язку з конфліктом із своєю дружиною – ОСОБА_4, позивач залишив квартиру АДРЕСА_2, і за пропозицією ОСОБА_3 перейшов проживати до нього в спірну квартиру в якості члена його сім’ї, перевіз в квартиру свої особисті речі, а також частково меблі та телевізор. З цього часу позивач став проживати з ОСОБА_3 однією сім’єю та вести з ним спільне господарство. В березні 2008 року ОСОБА_3 запропонував позивачу зареєструватися у встановленому порядку в його квартирі, на що позивач погодився і 31 березня 2008 року знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, і 02 квітня 2008 року був зареєстрований в спірній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Позивач прийняв на себе усі витрати і організував його поховання. До теперішнього часу ОСОБА_2 постійно проживає в спірній квартирі, сплачує за неї квартирну плату та комунальні послуги.
Наведені обставини встановлені судом на підставі наступних доказів…
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що працює реалізатором ковбасних та молочних виробів на ринку «Тракторозаводський», поблизу якого знаходиться будинок, в якому проживає позивач ОСОБА_2 Вона познайомилася з ним в січні 2008 року. Він регулярно купував в неї продукти в кількості, яка свідчила про те, що їх купують на сім’ю з двох – трьох осіб. Через деякий час вони почали товаришувати і протягом лютого – квітня 2008 року вона близько дев’яти разів була в нього вдома – у спірній квартирі. ОСОБА_2 проживав разом зі своїм родичем по імені ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1. Вона бачила, що ОСОБА_2 з ОСОБА_5 вели спільне господарство, разом готували та вживали їжу, прали одяг та білизну, користувалися одним посудом та холодильником. В квартирі було два спальних місця – ліжко та диван. ОСОБА_2 часто бував у відрядженнях, але завжди повертався до цієї квартири. Жив він з ОСОБА_5 дружно, вони ніколи не сварилися. Коли ОСОБА_5 помер, то його похованням займався ОСОБА_2
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що знайомий з ОСОБА_2 близько трьох – чотирьох років. Зараз він в нього працює водієм – експедитором і за характером своєї роботи часто буває у відрядженнях. В грудні 2007 року він допомагав ОСОБА_2 перевезти домашні речі з квартири по вул. Слинька в м. Харкові до квартири АДРЕСА_1. Тоді вони перевозили диван, телевізор та ще купу інших запакованих речей. Після цього він неодноразово бував в цій квартирі і бачив, що ОСОБА_2 жив в однокімнатній квартирі разом зі своїм родичем по імені ОСОБА_5. Вони вели спільне господарство, ніколи не сварилися і нічого не ділили. Також він тричі бачив, як ОСОБА_2 платив за квартиру. Йому також відомо, що ОСОБА_2 займався похованням ОСОБА_5.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що позивач це її чоловік, з яким вона припинила шлюбні стосунки наприкінці 2007 року. В грудні 2007 року він вивіз з квартири усі свої особисті речі і перейшов жити до її двоюрідного брата – ОСОБА_3 Це він зробив за пропозицією самого ОСОБА_3 З цього часу вона ніяких стосунків з чоловіком не підтримує і з ним не спілкується, лише один раз, коли помер ОСОБА_3, то вона була на похороні, допомагала ОСОБА_2, який займався похованням. Від дітей, які підтримують стосунки з батьком, їй відомо, що з грудня 2007 року до теперішнього часу ОСОБА_2 живе в спірній квартирі.
Проаналізувавши вищенаведені пояснення свідків, суд вважає їх об’єктивними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ці свідки ніяким чином не зацікавлені в результатах розгляду цієї справи і підстав для давання неправдивих свідчень не мають, їх пояснення послідовні і гармонійно співвідносяться між собою та іншими письмовими доказами по справі, а саме:
- копією рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради № 228/9 від 09 жовтня 2007 року, відповідно до якого єдиним наймачем спірної квартири було визнано ОСОБА_3 (а.с. 7);
- ксерокопією паспорту позивача, з якої вбачається, що його було знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 саме 31 березня 2008 року і 02 квітня 2008 року зареєстровано в спірній квартирі (а.с. 68);
- квитанціями про сплату позивачем квартирної плати та комунальних послуг за спірну квартиру (а.с. 12 – 17); - квитанцією про оформлення позивачем підписки періодичних друкованих видань на адресу спірної квартири (а.с. 18);
- довідкою з місця роботи позивача, відповідно до якого в особистій справі позивача місце його проживання вказано за адресою спірної квартири (а.с. 19);
- рахунком – замовленням КП «Ритуал» та копією прибуткового ордеру на ім’я позивача, які свідчать про те, що позивач ніс витрати по похованню ОСОБА_3 (а.с. 20, 21).
Відповідно до положень ст. 65 ЖК України наймач вправі у встановленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
На підставі встановлених під час судового розгляду обставин справи суд вважає доведеною ту обставину, що позивач із згоди наймача спірного житла - ОСОБА_3 та у встановленому діючим законодавством порядку вселився в спірне жиле приміщення і тому набув рівне з ОСОБА_3 право користування спірною квартирою.
Суд не може прийняти до уваги посилання прокурора на відсутність письмової згоди ОСОБА_3 на реєстрацію місця проживання позивача в спірній квартирі, і не може прийняти в якості належних доказів в підтвердження цієї обставини надані прокурором копії постанови про порушення кримінальної справи за фактом підробки документа за ч. 1 ст. 358 КК України від 02 листопада 2009 року (а.с. 135) і висновку експерта – почеркознавця, складеному в межах цієї кримінальної справи (а.с. 147), оскільки вказана постанова про порушення кримінальної справи взагалі не витримує жодної критики, тому що заява про реєстрацію місця проживання особи не є документом, передбаченим фабулою ч. 1 ст. 358 КК України, а відповідно до положень ст. 66 ЦПК України висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом , а судом по даній цивільній справі почеркознавчої експертизи не призначалося і клопотання про її призначення ніким не заявлялося.
Також суд не може прийняти до уваги заперечення прокурора і його посилання на порушення порядку реєстрації позивача в спірній квартирі, оскільки до теперішнього часу реєстрацію місця проживання позивача за адресою спірної квартири незаконною не визнано і з такими вимогами ніхто до суду взагалі не звертався. При цьому суд також враховує положення ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до яких громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на території України, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ст. ст. 10, 15, 66, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. 65 ЖК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради Харківської області про визнання права користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: