Судове рішення #12820157

 

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И             Справа № 2а-522/10  

  01 грудня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі  

головуючого-судді                                           Рибакової В.В.  

при секретарі                                                    Затуливітер Н.В.  

за участю позивача                                          ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ  по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району молодшого сержанта міліції Проценко Єгора Андрійовича про визнання протиправною  постанови у справі про адміністративне правопорушення, її скасування, -  

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом.    

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постановою від 15.11.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, вказано, що він, керуючи автомобілем ЗАЗ 110220 н/з НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «зупинку заборонено» у м. Нікополі по вул. Шевченка. Зі вказаною постановою не згоден. Так, 15 листопада 2009 року  він в’їхав на територію ринку Первомайського рику з вул. К.Маркса  для придбання продуктів. Приблизно об 11.00 год. він виїхав з ринку на вул. Шевченка, дорожнього знаку «Зупинка заборонена» не бачив. Коли виїхав з території ринка, згадав, що не купив мастило на автомобіль. Поблизу райдержадміністрації стояли на тротуарі автомобілі, з яких велася торгівля, біля  них  він припаркував свій автомобіль та пішов на ринок. Його автомобіль, при цьому не створював перешкоду у русі іншим транспортним засобам.  Коли об 11.30 год. він повернувся, то біля автомобіля на нього уже чекав інспектор міліції, який стосовно нього склав протокол про адміністративне правопорушення. На його запитання, чому складено протокол лише стосовно нього, а не складено протокол стосовно інших водіїв,  інспектор відповів, що їм зупинятися тут можна. Вважає дії інспектора упередженими відносно нього. Так, відповідно ПДР, зона дії дорожнього знаку 3.34 від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним. Тоді як між знаком 3.34 та його машиною було Т-подібне перехрестя з бетонним покриттям. Він здійснив зупинку не на проїзній частині дороги, а за тротуаром, а тому правил дорожнього руху не порушував. Окрім того вважає, що інспектор не мав права розглядати протокол та виносити постанову, оскільки, такі справи розглядати мають право лише працівники ДАІ, які мають спеціальні звання. Вважає, що інспектор своїми діями грубо порушив норми матеріального та процесуального права  в результаті чого постанова не відповідає нормам Закону. Просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Провадження по справі закрити.  

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.11.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити провадження по справі.  

Відповідач у судове засіданні не з’явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів за відсутністю відповідача.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши докази, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.  

Так, судом встановлено, що сторони знаходяться у  публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України.   Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДПС ВДАІ  по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району молодшим   сержантом міліції Проценко Є.А. винесено постанову серія АЕ        № 100466 по справі про адміністративне правопорушення  від 15.11.2009 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення  - штрафу на користь держави у розмірі 300 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.3).  

Даній обставині передувало те, що 15.11.2009 року об 11.50 год. інспектором ДПС ВДАІ  по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району молодшим сержантом міліції Проценко Є.А. було  складено протокол про адміністративне правопорушення  серія  АЕ № 010709, відповідно до якого  

  ОСОБА_1 15.11.2009 року об 11.40 год., керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110220 н/з НОМЕР_1 у м. Нікополі по вул. Шевченка здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1  КУпАП та порушив вимоги п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху  (а.с.4, а.с.1 адмінматеріалу).  

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач власноручно зробив запис у протоколі  про адміністративне правопорушення, вказавши, що з протоколом він не згодний. Також з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що  позивачу були роз’яснено його права та обв’язки,  передбачені ст. 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП, дану обставину, позивач засвідчив своїм підписом (а.с.4).  

У зв’язку з тим, що позивач заперечував проти вчиненого ним правопорушення інспектором були зібрані докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача.  

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, знайшло підтвердження наданими відповідачем доказами,  а саме, показаннями технічних засобів, що мають  функції фото.  

Так, з фото № 1 та  № 2 вбачається, що ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобіля ЗАЗ н/з НОМЕР_1  в зоні дії дорожнього знаку «зупинка заборонена» в м. Нікополі по вул. Шевченка (а.с.2-3 адмінматеріалу).  

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що інспектором ДПС ВДАІ  по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району молодшим сержантом міліції Проценко Є.А. складенні протокол про адміністративне правопорушення від 15.11.2009 року та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.11.2010 року стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам статей 254, 256, 285 КУпАП та відповідачем надано достатньо доказів вини позивача, а тому, підстави для визнання постанови протиправною - відсутні.  

Як вбачається із матеріалів справи позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми діями порушив його права, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону.  

Відповідно до п. 1.1 глави 1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші  нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.  

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.  

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.  

Стосовно посилання позивача на ту обставину, що його автомобіль, не створював перешкоду у русі іншим транспортним засобам, суд вважає, що дана обставина не є підставою для виправдання вчиненого позивачем порушення Правил дорожнього руху.  

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1, 15.11.2009 року, керуючи транспортним засобом ЗАЗ н/з НОМЕР_1 по вул. Шевченка  у м. Нікополі, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3,34 «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4  «в» Правил дорожнього руху.  

Суд вважає, що  позивач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що він не  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.  

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені  ч. 1 ст. 122 КУпАП. За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено  працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.   

З огляду на наведене вище, суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1  дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність (ст. 122 ч. 1 КУпАП),  він є суб’єктом даного правопорушення. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті. Отже  постанова у справі  про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, а тому  скасуванню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 2,7,17,18,69,71,104,160,162,163,171-2 КАС України, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Повний текст постанови виготовлений 06.12.2010 року.  

    Суддя :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація