№ 2-А-3534\2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              27 грудня 2010 року                                                                       м. Запоріжжя  

         Шевченківський районний суд   в особі судді Суркової В.П., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду  України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про  визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити  певні дії ,

В С Т А Н О В И В :

    05.10.2010 року позивач звернувся до суду  з  позовом, у якому посилається на те, що з 09.07.2007 року по день винесення рішення має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним  Законом, позивач  просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачені надбавки до пенсії з 09.07.2007 року по день винесення рішення.

Представник відповідача надав  письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав:  дії відповідача повністю відповідають чинному законодавству України, вчинені у межах повноважень відповідача і у спосіб, встановлений законом, з дотриманням вимог бюджетного законодавства, оскільки відповідач є розпорядником бюджетних коштів, просив застосувати позовну давність.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.  

    Розглянувши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати йому та виплатити допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  6 місяців. Вимоги, які виходять за межі встановленого строку,  задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72,  99, 100-102,  158-163, 167, 183-2, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 05 квітня 2010 року по 27 грудня 2010 року.

    Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії  у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням різниці, яка була виплачена, за період з 05 квітня 2010 року по 27 грудня 2010 року.

    В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

             Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

              Суддя                                 В.П. Суркова