Справа № 2-1725/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання Фінько О.П.,
за участю: Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської
області Мазуренко Н.А.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета
спору ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Миколаївської загальноосвітньої школи – інтернат №5 для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області, ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та припинення стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2010 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В позовній заяві зазначено, що відповідачка ОСОБА_4 є матір’ю неповнолітніх дітей – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батько дітей ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області. 15 вересня 2004 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалено рішення про відібрання у відповідачки ОСОБА_4 неповнолітніх дітей без позбавлення її батьківських прав. Рішенням виконавчого комітету Білоусівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області за №70 від 30 листопада 2004 р. позивачка ОСОБА_3 призначена опікуном над неповнолітніми онуками, а 31 березня 2009 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалено рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно її дітей.
На теперішній час діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на повному матеріальному утриманні останньої. Відповідачка ОСОБА_4 проживає окремо від дітей та у добровільному порядку не приймає участі у матеріальному утриманні останніх.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2010 р. і до досягнення ними повноліття.
В подальшому позивачка ОСОБА_3 надала до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_4, Миколаївської загальноосвітньої школи – інтернат №5 для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5, відповідно до якої, просила припинити стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь інтернатного закладу, де перебували діти, стягнути з відповідачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на її користь аліменти на утримання онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду – 12 серпня 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 серпня 2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області.
В судовому засіданні Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області Мазуренко Н.А. позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області, в судовому засіданні позовну заяву підтримав, посилаючись на те, що це відповідає інтересам дитини.
Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила на адресу суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у її відсутність.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, відповідно до письмової заяви від 09 грудня 2010 р., позовні вимоги визнала, не заперечувала проти стягнення з неї аліментів на утримання дитини, в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно. Разом з тим, просила розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача – Миколаївської загальноосвітньої школи–інтернат №5, в судове засіданні не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилася, направила до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.
Ухвалою суду справа розглянута у відсутність учасників процесу, які не з’явились у судове засідання, оскільки в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 є мамою неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія І–ФП №НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Вознесенського районного управління юстиції Миколаївської області 29 жовтня 2004 р.
З копії свідоцтва про смерть (повторне), серія І-ФП №НОМЕР_2, виданого 16 липня 2008 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану по Вознесенському району Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, батько неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, – ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області (а.с.6).
На підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого 15 вересня 2004 р., у відповідачки ОСОБА_4 відібрані діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, без позбавлення її батьківських прав. Із вищевказаного судового рішення також вбачається, що було вирішено питання щодо стягнення з відповідачки аліментів на користь інтернатного закладу, де будуть знаходиться діти, на їх утримання, в розмірі ? частки усіх видів її заробітку (а.с.7-8).
На підставі розпорядження Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області за №455-р від 15 вересня 2004 р., неповнолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, були направлені до інтернатного закладу на повне державне утримання, а ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, до дитячого будинку на повне державне утримання.
В подальшому, згідно рішення виконавчого комітету Білоусівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області за №70 від 30 листопада 2004 р. позивачка ОСОБА_3 була призначена опікуном над її неповнолітніми онуками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської Ради №2176 від 25 листопада 2005 р. третя особа по справі ОСОБА_5 призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7.
За рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 березня 2009 р. відповідачку ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Згідно довідки, виданої Білоусівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області, позивачка ОСОБА_3 та її онука ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають за адресою: АДРЕСА_1 (три).
В судовому засіданні встановлено, що фактично неповнолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на теперішній час знаходяться на утриманні позивачки ОСОБА_3, а відповідачка проживає окремо від дитини та у добровільному порядку не приймає участі у утриманні останньої.
Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Разом з тим, згідно ст.12 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р., ч.2 ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.
Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.
При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є працездатною особою, тому відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів слід визначити у частці від доходу.
Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_4, яка є мамою неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язана до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти, тому суд вважає можливим визначити їх в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дитиною повноліття. При цьому, при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд бере до уваги матеріальне становище позивачки та враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідачки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення позову – 12 серпня 2010 р. і до досягнення нею повноліття.
За правилами ч.4 ст.223 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За таких обставин, враховуючи, що малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає разом зі своїм опікуном ОСОБА_5, неповнолітня дитина ОСОБА_7 на теперішній час проживає разом з позивачкою ОСОБА_3, суд вважає, що інтернатний заклад, де перебувала дитина починаючи з 22 вересня 2004 р. по 14 листопада 2005 р., та на користь якого були стягнуті аліменти, втратив право на їх отримання, тому слід припинити стягнення з відповідачки ОСОБА_4 на користь інтернатного закладу аліментів.
Окрім того, в силу ст.88 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Миколаївської загальноосвітньої школи – інтернат №5 для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації Миколаївської області, ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та припинення стягнення аліментів - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів за рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2004 р., в частині стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліментів на користь інтернатного закладу, де знаходились діти, на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Ракове Вознесенського району Миколаївської області , аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Добровольськ Р-Полянського району Омської області, на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Ракове Вознесенського району Миколаївської області судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь Держави в особі місцевого бюджету Білоусівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31414537700116).
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Ракове Вознесенського району Миколаївської області , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №31212259700113, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять ) грн. 00 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В. Серебрякова