Справа № 2-324/10

Р І Ш Е Н Н Я

  (заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 липня 2010 року                                                        Васильківський районний суд

 Дніпропетровської області

У складі:    

Головуючого       – судді Чорнобук В.І.

При секретарі     – Голубенко Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач в позовній заяві та у судовому засіданні посилалася на те, що вона з відповідачем перебуває в шлюбі зареєстрованому 07 грудня 2007 р. відділом РАЦС Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Від спільного життя сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої відповідач записаний батьком.

До травня 2010 року сторони разом виховували та матеріально
утримували сина, але з вказаного часу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Син знаходиться на утриманні позивача. Інших стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.

Просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь для утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму щомісяця для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду до його повноліття.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.        

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. За таких обставин на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі зареєстрованому 07 грудня 2007 р. відділом РАЦС Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Від спільного життя сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої відповідач записаний батьком.

До травня 2010 року сторони разом виховували та матеріально
утримували сина, але з вказаного часу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Син знаходиться на утриманні позивача. Інших стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.

Відповідно до ст.ст. 180, 183 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а розмір щомісячних аліментів визначається судом і в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.  

Згідно ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, а також наявність у платника аліментів інших дітей.

За зазначених обставин позовні вимоги слід визнати такими, що засновані на законі та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач від сплати судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнена, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 88 ЦПК України витрати у справі підлягають стягненню з відповідача в доход держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180 - 183, ст. 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, аліменти на утримання його неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 12 травня 2010 року.

Рішення у межах суми платежу за один місяць – допустити до негайного виконання.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 51, 00 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                       В.І. Чорнобук