КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.11.2007                                                                                           № 3/375

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

             

 

 

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга приватних інвесторів"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2007

 у справі № 3/375  

 за позовом                               Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга приватних інвесторів"

             

                       

 про                                                  розірвання договору та стягнення збитків у сумі 52500 грн.

 Суть рішення і скарги:

Приватне підприємство “Багатопрофільнафірма “Вінко” (надалі – ПП “Багатопрофільна фірма “Вінко”, Позивач) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга приватних інвесторів” (надалі – ТОВ “Ліга приватних інвесторів”, Відповідач) про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 52 500,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.10.2007р. у справі № 3/375 даний позов було задоволено повністю, а саме: розірвано договір № 17/ВЛ-01/06 від 26.05.2006р., укладений між ТОВ “Ліга приватних інвесторів” та ПП “Багатопрофільна Фірма “Вінко”, а також, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 52 500,00 грн. збитків, 610,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000,00 грн. витрат за послуги правової допомоги адвоката.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2007р. у справі № 3/375 та припинити провадження у справі, поклавши всі судові витрати на Позивача.

Обгрунтовуючи свої вимоги Відповідач вказував на те, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми процесуального та матеріального права, зокрема: ст.ст. 22, 56, 80 та 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), ст.ст. 22 та 906 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), яке є підставами для скасування такого судового рішення.

Разом з тим, після прийняття апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, представником Відповідача були надіслані до суду уточнення та доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2007р. у справі № 3/375 в частині стягнення з ТОВ “Ліга приватних інвесторів” на користь ПП “Багатопрофільна фірма “Вінко” 52 500,00 грн. збитків, 610,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000,00 грн. витрат за послуги правової допомоги адвоката, припинивши провадження у цій частині справи та, водночас, просив залишити рішення суду без змін, в частині розірвання договору № 17/ВЛ-01/06, укладеного між сторонами 26.05.2006р., а судові витрати покласти на Позивача.

У свою чергу, представник Позивача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами представника Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі та доповненнях і уточненнях до неї і вважав, що рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2007р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як вказувалось вище, ПП “Багатопрофільна фірма “Вінко” звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ТОВ “Ліга приватних інвесторів” про розірвання договору про надання консультаційних послуг та стягнення з Відповідача збитків у сумі 52 500,00 грн. і рішенням господарського суду м. Києва від 16.10.2007р. у справі № 3/375 даний позов було задоволено повністю, а саме: розірвано договір № 17/ВЛ-01/06 від 26.05.2006р., укладений між ТОВ “Ліга приватних інвесторів” та ПП “Багатопрофільна Фірма “Вінко”, а також, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 52 500,00 грн. збитків, 610,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000,00 грн. витрат за послуги правової допомоги адвоката.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем по справі були порушені умови договору про надання послуг, а тому, відповідно до ст.ст.906 та 907 ЦК України, вимоги Позивача про розірвання договору № 17/ВЛ-01/06 від 26.05.2006р. та стягнення завданих йому збитків в розмірі 52 500,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПП “Багатопрфільна фірма “Вінко”, з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, як було правильно встановлено судом першої інстанції, 26.05.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліга приватних інвесторів” (консультант) та Приватним підприємством “Багатопрофільна фірма “Вінко” (клієнт) було укладено договір № 17 про надання консультативних послуг (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач зобов”язався надати Позивачу консультаційні послуги згідно графіку, необхідні для підготовки, укладення та виконання договору поворотного лізингу по нафтобазі, що належить Позивачу, за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 334-А. Сума поворотного лізингу приблизно становить 75% від вартості акредитованої у лізингу вартісній компанії.

Згідно п. 2.1. Договору роботи повинні виконуватись в строки, передбачені графіком.

Відповідно до п. 2.2. Договору закінчення робіт оформляється актом виконаних робіт, який має бути підписаний Позивачем не пізніше 3-х днів з моменту виставлення його Відповідачем.

Пунктом 7.1. Договору було також передбачено, що Позивач сплачує Відповідачу, при підписанні даного Договору, аванс в розмірі 52 500 грн., що складає 30% від вартості загальної винагороди Відповідача.

Графіком виконання робіт по Договору № ВЛ-01/06 від 26.05.2006р. було встановлено строки виконання робіт, зокрема, останні роботи за договором Відповідач мав виконати до 09.06.2006р.

Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, Відповідач, в порушення умов Договору, не надав Позивачеві в установлені строки жодної з послуг, передбачених Договором, про що не заперечував в судовому засіданні і сам представник Відповідача.

При цьому, як видно з матеріалів справи, а саме: з квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 07.05.2006р., Позивачем було сплачено передоплату за консультаційні послуги Відповідачу в розмірі 52 500 грн.

Згідно п. 10.2. Договору, він може бути розірваний за ініціативою консультанта або клієнта з обов”язковим повідомленням про це не менш як за 10 робочих днів до дня розірвання, а в разі невиконання умов про сплату зі сторони клієнта – протягом 5 банківських днів з моменту закінчення строків на оплату. Умови розірвання Договору в любому випадку мають бути визначені відповідною додатковою угодою сторін та не знімають обов”язків щодо оплати послуг консультанта.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Частиною 1 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договорам. При цьому, частиною 2 ст. 188 цього ж Кодексу передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а відповідно до його ч. 3, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В даному випадку, згідно матеріалів справи, 14.12.2006р. Позивач надіслав на адресу Відповідача пропозицію про укладення додаткової угоди до договору в редакції, доданої до пропозиції, у якій він запропонував розірвати Договір від 26.05.2006р. та повернути Позивачу 52 500 грн. коштів, сплачених згідно прибуткового ордеру № 1 від 27.05.2006р.

Однак, як видно з матеріалів справи, відповіді на пропозицію Позивача про розірвання Договору від 26.05.2006р. та повернення 52 500 грн. коштів, Відповідач не надіслав, у зв”язку з чим, Позивач правомірно звернувся до суду про розірвання Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на такі вказівки закону, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду і про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 52 500 грн. є також обґрунтованими і підлягають задоволенню, а з огляду на приписи ст. 48 ГПК України, відповідно до якої витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру” і ст. 12 Закону України “Про адвокатуру”, згідно якої оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об”єднанням чи адвокатом та враховуючи наявність договору № б/н від 01.12.2006р. про надання адвокатських послуг, виконавцем якого є представник Позивача – адвокат Рогачов Ю.М., згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2448 від 26.01.2006р., суд першої інстанції правомріно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог по сплаті  витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 5 000 грн.

При цьому, посилання представника Відповідача в апеляційній скарзі на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2007р. у справі № 18/134 вже було  вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав,  судовою колегією не приймаються та спростовуються наявними в справі матеріалами.

Так, згідно пояснень представника Позивача в судовому засіданні, які не заперечувались і представником Відповідача, Позивач дійсно звертався до Відповідача з позовом про стягнення грошових коштів, сплачених згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 27.05.2006р., однак з інших підстав, а саме: з підстав невиконання умов договору № 4/3 від 01.06.2006р. і рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2007р. у справі № 18/134 в задоволенні цього позову було відмовлено повністю.

Предметом договору № 4/3 від 01.06.2006р., на який посилався представник Відповідача, було надання послуг по нафтобазі, яка знаходиться за адресою: м. Павлоград, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, 3-а.

В той же час, предметом ж договору № 17 від 26.05.2006р. у справі № 3/375 є надання послуг по нафтобазі, яка знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 334-а.

Відповідно до п. 3.7. Роз”яснення ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 предмет позову означає матеріально-правову вимогу позивача. Підстави позову означають обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання Відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2007р. у справі № 18/134, як на підставу того, що даний спір вже було вирішено господарським судом, є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Відповідач та його представник, всупереч вимог вказаної норми закону, не надали суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2007р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ТОВ “Ліга приватних інвесторів”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга приватних інвесторів” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 16.10.2007р. у справі № 3/375 за позовом Приватного підприємства “Багатопрофільна фірма “Вінко” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга приватних інвесторів” про розірвання договору та стягнення  збитків у сумі 52 500 грн., – без змін.

2. Справу № 3/375 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.11.07 (відправлено)