справа №1-397/10

В  И  Р  О  К

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    29 грудня 2010 року                                                   Знам’янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі :

    головуючого судді                                                          Проценко О.М.

    при секретарі                                                                   Тумановій С.В.

    з участю прокурора                             Максюта А.В.,                                          

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Підгорне Іршавського району Закарпатської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, співмешкає, на утриманні одна особа, проживає АДРЕСА_1, не маючий судимості,

за ч.1 ст.122 КК України, –

                                                             В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, при наступних обставинах.

    15 серпня 2010 року, приблизно о 21-22 годині, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на спричинення середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я та реалізуючи його, знаходячись в селі Коханівка Знам’янського району Кіровоградської області, у дворі домоволодіння по АДРЕСА_1, де, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2, під час того, як ОСОБА_2, знаходився в сидячому положення, наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи з права ОСОБА_2

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: двостороннього переламу нижньої щелепи ментального зліва,  ангулярного з права, які, згідно висновку судово-медичного експерта №250 від 15 жовтня 2010 року, по тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та пояснив суду, що 15 серпня 2010 року, до нього до дому, в гості, прийшли ОСОБА_2 зі своєю співмешканкою ОСОБА_3. Після спільного вживання спиртних напоїв він пішов відпочивати. Прокинувшись приблизно о 15 годині, він, разом з ОСОБА_2 пішли на день народження до їх спільного знайомого де, пробувши приблизно 10 хвилин, вони повернулися до дому.

Дєнів почав пропонувати своїй співмешканці  йти до себе до дому, на що остання йому відмовила. В нього знову виникла суперечка вже зі своєю співмешканкою і, після сварки він вирішив піти до своїх батьків. Вийшовши з подвір»я і пройшовши по вулиці приблизно 200 метрів, почув крики співмешканки ОСОБА_2, яка кликала на допомогу. Він, прибігши до будинку побачив, як потерпілий, сидячи на ОСОБА_3, яка в той час лежала на землі, тримає її руки і при цьому наносить останній удари по ребрам. Він, намагаючись захистити ОСОБА_3 від ОСОБА_2, підбігши до них, долонею правої руки наніс удар в область щелепи останнього, від чого ОСОБА_2 впав і, вже після того, як ОСОБА_2 поскаржився, що він, ОСОБА_1, вибив йому зуб, сварка припинилась і всі вони розійшлись по домівкам.

Свою вину в скоєнні даного злочину не визнає, так як захищав ОСОБА_3 і умислу на спричинення ОСОБА_2 удару в нього не буор.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнає, його вина в повному обсязі  пред»явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджено поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, а також дослідженими судом матеріалами кримінальної справи.

    Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дійсно, він, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 15 серпня 2010 року були в гостях у ОСОБА_1, де спільно вживали спиртні напої. Цього ж дня, пізніше, в дворі, він побачив, що його співмешканка лежить на землі непритомна, на що він, сівши на неї зверху на ноги, намагався привести її до тями. В цей час на подвір»я забіг підсудний і наніс йому удар кулаком по щелепі. Від даного удару в нього зламався зуб, а через деякий час він був змушений звернутися до Знам»янської ЦРЛ, звідки його вже направили на лікування до Кіровоградської обласної лікарні.

    Допитана в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що 15 серпня 2010 до них в гості завітали ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і вони вчотирьох вжили алкогольні напої, пізніше між ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої вона впала на землю, ОСОБА_2 сів на неї зверху і почав кулаками наносити удари їй в боки. Вона, ОСОБА_4, покликала ОСОБА_1, щоб той втрутився в сварку, на що останній підбіг до ОСОБА_2 та наніс удар долонею руки в область щелепи.

    Свідок ОСОБА_3 суду надати чіткі пояснення з приводу подій, що відбулись, 15 серпня 2010 року, коли вона разом з ОСОБА_2 були в гостях у ОСОБА_1 і його співмешканки ОСОБА_4 не змогла, посилаючись на те, що в той день перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

    Вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122, КК України підтверджується також матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом в судовому засіданні, а саме: постановою про порушення кримінальної справи по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с.1), рапортом оперативного чергового Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.4), заявою ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 (а.с.5), довідкою Знам’янської ЦРЛ, згідно якої, 16 серпня 2010 року, о 00.15 годині ОСОБА_6 був доставлений до лікарні з переламом нижньої щелепи (а.с.9), довідкою №68 Знам’янської ЦРЛ, згідно якої,  з 16 по 17 серпня 2010 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: перелам нижньої щелепи зліва (а.с.10), довідкою Кіровоградської обласної лікарні, згідно якої ОСОБА_218 серпня 2010 року був госпіталізований з діагнозом ментальний перелам нижньої щелепи (а.с.15), протоколом відтворення обставин та обстановки події від 19 жовтня 20010 року з участю ОСОБА_1 (а.с.34-35), протоколом відтворення обстановки та обставин подіі від 19 жовтня 2010 року з участю свідка ОСОБА_4. (а.с.37-38), протоколом очної ставки від 19 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.39-40), висновком судово-медичного експерта №250 від 8 жовтня 2010 року, відповідно до якого, згідно даних медичної документації, в тому числі історії хвороби №16999 Кіровоградської обласної лікарні, ЩЛВ, у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді двустороннього переламу нижньої щелепи ментального зліва, ангулярного з права, які утворились від дії тупих предметів, по давності утворення можуть відноситись до строку вказаному в постанові, тобто 15 серпня 2010 року і по тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості  як такі що потягли довготривалий розлад здоров’я, встановити кількість травматичних впливів не представляється можливим, оскільки в історії хвороби відсутні описання конкретних ссадин та крововиливів на обличчі з вказанням  їх локалізації і характеру.  Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається. Індивідуальні особливості травмуючих предметів в ушкодженнях не описані, найбільш вірогідне взаєморозташування потерпілого та нападаючого в момент спричинення тілесних ушкоджень обличчям до обличчя або наближене до такого (а.с.44-45), додатковим висновком судово-медичного експерта до висновку №250 від 19 жовтня 2010 року, згідно якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 у виді двустороннього переламу нижньої щелепи: ангулярного зправа, ментального зліва, вірогідніше всього утворились від локального травматичного впливу тупим предметом в область нижньої щелепи з права,  і могли утворитись при тих обставинах, на які вказує ОСОБА_1. і ОСОБА_4 під час проведення відтворення обстановки  та обставин події від 19 жовтня 2010 року, утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного з послідуючим ударом об твердий виступаючий предмет лівої сторони, як вказано в протоколі відтворення виключається (а.с. 49-50).  

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен в умисному нанесенні тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст. 121 КК України,  але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я і органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України кваліфіковані вірно.

Суд не приймає як достовірні пояснення підсудного в тій частині, що умислу на спричинення потерпілому удару в щелепу в нього не було, що він вдарив останнього долонею по щелепі, так як намагався захистити ОСОБА_3 від нанесення їй ОСОБА_2 ударів, оскільки ці пояснення ОСОБА_1 в цій частині спростовуються поясненнями потерпілого, а також дослідженими судом матеріалами справи, а тому суд розцінює пояснення підсудного в цій частині як намагання уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним умисного, закінченого злочину, який закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_1, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання  характеризується негативно.

    Обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлені.

    До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 особу підсудного, відсутність обставин, які пом'якшують його покарання та наявність обставини, що обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, застосувавши до підсудного положення ст.75 КК України.

    По даній кримінальній справі, Знам»янським міжрайонним прокурором, , в інтересах держави в особі Знам»янської центральної районної лікарні та Кіровоградської обласної лікарні, до підсудного ОСОБА_1 заявлені цивільні позови про стягнення коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2. на суму 141 грн.84 коп. та 1585 грн. 71 коп. відповідно.

    Враховуючи, що підсудний розмір цивільних позовів не оспорює, суд вважає за необхідне задовольнити їх в повному обсягу.

    Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

                                               З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

        У відповідності зі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.

    Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1, на період іспитового строку, обов’язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Знам»янської центральної районної лікарні 141 грн. 84 коп. та на користь Кіровоградської обласної лікарні 1585 грн. 71 коп.

        Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

        Стягнути з ОСОБА_9  464 грн. 40 коп. на користь держави  за проведення судової експертизи наркотичних засобів.

    На вирок може бути подано апеляцію протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

    Суддя Знам'янського міськрайонного суду                                    Проценко О.М.