Судове рішення #12827798

                                                                           

                                                                                                                                              справа 2а-2052/10

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                     І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

                                головуючого судді                                                 Кульбакова І.В.,

                                при секретарі                                                          Тураєвої Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Донецькій області скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                                      В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України у Донецькій області про визнання неправомірними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

         У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та показав суду, що 07 вересня 2010 року приблизно о 09 годині, він керував автомобілем марки «Geely», та по автошляху Слов’янськ - Маріуполь в м. Макіївка. В навпроти мікрорайону «Калінінський» Червоногвардійського району м. Макіївки, його зупинив працівник ДАІ та вказав йому, що він порушив вимоги дорожньої розмітки та здійснив рух по смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, що згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП є адміністративним порушенням. На цій підставі працівник ДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення відносно нього та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим інспектор піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Оскільки його дії відповідали виключно вимогам Правил дорожнього руху, а для ухвалення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не було достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП, він вважає, що постанова, що була складена відносно нього, є незаконною.

         Представник УДАІ у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи до суду не надавав, що відповідно ч. 2 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.  

         Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані матеріали справи в становив наступне.

         Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.

         Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

         У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

         Стаття 256 КУпАП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, де фіксується: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

         Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

         Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

         Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається  справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, яки передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення4 прийняте по справі рішення.

         Суд встановив, що 07 вересня 2010 року інспектором ДПС Донецького взводу було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У вказаному протоколі за підписом правопорушника зокрема зазначено, що останній із порушенням не погодився, оскільки рухався у другому ряду. До суду позивачем була надана копія протоколу.

         07 вересня 2010 року інспектором ДПС Донецького взводу було ухвалено постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за якою останнього було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. В описовій частині оскаржуваної постанови інспектор зазначив, що позивач здійснив рух по смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів.

         Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи на підставі наданих до суду доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 870293, від 07 вересня 2010 року, ухвалена відносно ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки, інспектор ДПС Донецького взводу проігнорувавши конституційні права ОСОБА_1, а саме можливості скористатися послугами адвоката, фактично зробив висновок про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, лише на підставі одного протоколу про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, яка передбачає встановлення ознак складу правопорушення в діях порушника в сукупності із дослідженням комплексу доказів, а саме, як було зазначено вище: протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення порушника, свідків, потерпілих та інших матеріалів.

         Також слід зауважити, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення взагалі відсутні дані про наявність на ділянці автошляху Слов’янськ – Маріуполь дорожньої розмітки «Рух маршрутних транспортних засобів», де, на думку інспектора ДПС, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення.

         Таким чином, інспектор ДПС при ухваленні оскаржуваної постанови, не з’ясував всі обставини, що підлягають обов’язковому встановленню, а тому його постанова є такою, що не відповідає вимогам Закону і підлягає безумовному скасуванню.

          Відповідно до 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

         За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1, матеріалами адміністративної справи, на підставі яких була ухвалена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, не достатньо доказів для встановлення всіх елементів суб’єктивної і об’єктивної сторони адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

         На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,

                                                                 П О С Т А Н О В И В :

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Донецькій області скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  - задовольнити.

         Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Донецького взводу Савельєва М.О. при складанні постанови серії АН № 870293 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 07 вересня 2010 року, скасувавши зазначену постанову.

         Провадження за адміністративним матеріалом про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

         Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

                                      Суддя  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація