Справа № 2-1685/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарях – Кашарайло А.А., Каракадько Ю.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представників відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з таким позовом в якому з врахуванням подальших уточнень вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_8.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входив житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 5,4354 га., розташована на території Олександрівської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняли його діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_9, проте свідоцтва про право на спадщину після смерті батька не отримали.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.
Спадкоємцями після його смерті є його донька ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_7, які прийняли спадщину та 11 грудня 2007 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що було зарєстроване за ОСОБА_9
Також ОСОБА_1 вказувала на те, що за життя ОСОБА_8 вона протягом тривалого часу здійснювала догляд за братом, понесла значні затрати на його лікування, а після смерті останнього також на поховання, а саме:
- витрати на догляд, що обчислені нею виходячи з розміру заробітної плати соціального працівника за один місяць, а також з врахуванням здійснення нею догляду протягом чотирьох годин щоденно за останні три роки догляду, що становить 15 984 грн.;
- витрати на придбання ліків в розмірі 383,20 грн. щомісячно, що за останні три роки становить 13 795,20 грн.;
- витрати на придбання продуктів харчування, інших товарів, необхідних для проведення обряду поховання на суму 3 003,42 грн.;
- витрати на приготування ями для поховання в розмірі 240 грн., послуги музикантів в розмірі 300 грн., проведення обряду поховання в розмірі 200 грн. та встановлення пам’ятника в розмірі 660 грн., а всього 34 182,62 грн.
Враховуючи такі обставини, а також наявність тривалих спорів між спадкоємцями з приводу спадкового майна, посилаючись на положення ст. 1282 ЦК України за якою спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах вартості спадкового майна та у розмірі, що відповідає його частці у спадщині, позивачка просила визнати причину пропуску нею строку на звернення до суду поважною та стягнути з відповідачів відповідно до їхніх часток в спадщині понесені нею затрати на догляд, лікування та поховання ОСОБА_8 в розмірі 34 182,62 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнавав повністю.
В судовому засіданні, що проводилося без участі відповідачки ОСОБА_4, її представник ОСОБА_5 після зміни думки щодо позову вимоги визнала частково в частині стягнення витрат на придбання ліків за один місяць, витрат на придбання продуктів харчування, інших товарів, необхідних для проведення поховання, здійснених ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто безпосередньо перед проведенням обряду поховання спадкодавця, а всього на частку, що припадає на ОСОБА_4 в розмірі 762,68 грн.
В іншій частині вимоги вважала необгрунтованими.
Інший представник цієї відповідачки – ОСОБА_6 вважала, що позовні вимоги не можуть бути задоволені по причині їх неповної обгрунтованості та в зв’язку з пропуском ОСОБА_1 позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, в силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином про час та місце розгляду справи повідомленою, причину неявки суду не повідомила.
Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглядати справу без участі осіб, що не з’явилися в судове засідання.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представників відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_6, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входив житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 5,4354 га., розташована на території Олександрівської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняли його діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_9, проте свідоцтва про право на спадщину після смерті батька не отримали.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.
Спадкоємцями після його смерті є його донька ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_7, які прийняли спадщину та 11 грудня 2007 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що було зарєстроване за ОСОБА_9
Свідоцтв про право на спадщину на частку в майні, що залишилося зареєстрованим за ОСОБА_8 нотаріус цим особам також не видавав.
Позивачкою заявлено вимоги про стягнення з відповідачів на свою користь витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця, які вона обгрунтовує положеннями ст. 1282 ЦК України.
Проте вказана норма регулює лише порядок виконання спадкоємцями зобов’язань, що виникли з договорів, укладених за участю спадкодавця та дія яких не припинилася внаслідок його смерті.
Питання відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця регулюються положеннями ст. 1232 ЦК України.
Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Судом частково з показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, а частково – з довідки Олександрівської міської лікарні встановлено, що за життя ОСОБА_8 дійсно був інвалідом 2-ої групи, знаходився під наглядом лікаря, мав ряд захворювань, зокрема церебральний атеросклероз з гіпертонією, ХНМК 2-го ступеня.
Приймав ліки від гіпертонії та порушень шлунково-кишкового тракту.
Відповідно до довідки приватного підприємства «аптека «Мультифарм»» вказані ліки згідно переліку, зазначеного лікувальною установою, придбавала ОСОБА_1
Всього ж було придбано лікарських засобів на 383,20 грн.
Суд не приймає до уваги дописку в довідці про щомісячне придбання позивачкою ліків в такому розмірі, оскільки така дописка належним чином не застережена.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні інші докази, що б могли підтвердити щомісячне придбання зазначених в довідці лікарських засобів або необхідність їх придбання щомісячно.
А тому, враховуючи думку осіб, що беруть участь в справі, саме вказана сума на лікування спадкодавця має бути відшкодована позивачці.
Також суд вбачає підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 витрати на поховання ОСОБА_8
При визначенні розміру таких витрат необхідно виходити з того, що обряд поховання відбувся 20 березня 2006 року.
Здійснення таких витрат саме позивачкою повністю підтверджено показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та відповідними платіжними документами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого — це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
До таких витрат, виходячи з наведеного в законі визначення поняття «поховання» суд відносить витрати за чин погребіння та ритуальні послуги в розмірі 200 грн., а також, враховуючи думку осіб, що беруть участь в справі в тому числі й сторони відповідачів – також витрати на придбання продуктів харчування, необхідних для проведення першого поминального обіду, інших товарів, необхідних для проведення обряду поховання згідно накладної №1047 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та товарних чеків серії АА за №№003570-003572 від ІНФОРМАЦІЯ_1, а всього в сумі 2 064,30 грн.
Однак не можна погодитися з доводами про віднесення до них витрат на поминальні обіди, проведені через місяць (накладна №1234 від 18 травня 2006 року) та рік (накладна №978 від 18 березня 2007 року) після проведення поховання спадкодавця, а також витрати на встановлення пам’ятника через два роки після проведення обряду поховання, оскільки ця дія не була безпосередньо пов’язаною з відповідним обрядом, не є обов’язковою та не може бути віднесена до розумних витрат.
Разом з тим позивачкою не надано взагалі належних та допустимих доказів витрат на приготування ями для поховання та послуги музикантів, що унеможливлює стягнення цих коштів.
Що стосується інших доводів позивачки, то судом з наданих доказів дійсно встановлено ту обставину, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_8
Проте положення ст. 1232 ЦК України вказують на те, що відшкодуванню підлягають лише матеріальні витрати особи, що здійснювала догляд за спадкодавцем.
В той же час позивачка фактично висуває вимоги про отримання плати за надання нею такого догляду.
Однак така позиція суперечить закону, тим більше, що оплатний характер та вартість такої послуги не обумовлювалися нею зі спадкодавцем, а догляд здійснювався виключно на родинних засадах.
В іншому випадку позивачка мала б право не на отримання плати від спадкоємців, а на отримання щомісячної компенсаційної виплати відповідно до «Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29 квітня 2004 року.
Також ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують розрахунок її вимог в ції частині.
Враховуючи вищенаведене, такі вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином обов’язок по відшкодуванню понесених ОСОБА_1 витрат підлягає пропорційному розподілу між ОСОБА_3 в розмірі Ѕ частки, а також спадкоємцями ОСОБА_9 - ОСОБА_4, ОСОБА_7, як особами, до яких перейшов такий обов’язок в розмірі ј частки за кожною.
Загальна сума понесених витрат складає 2 647,50 грн.
Що стосується заяви про застосування позовної давності, то згідно роз’яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п. 15 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» на вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, а також витрат на охорону спадкового майна не поширюються правила статті 1281 цього Кодексу про порядок і строки пред’явлення вимог кредитором спадкодавця, оскільки вони не випливають із зобов’язань спадкодавця. Тому на такі вимоги поширюються загальна позовна давність.
А тому враховуючи обставини справи (смерть одного зі спадкоємців, тривалі спори з приводу спадкового майна), що унеможливлювало вчасне визначення кола осіб на яких покладено обов’язок по відшкодування витрат, позовна давність на час звернення ОСОБА_1 до суду не сплила.
В силу ст. 88 ЦПК України суд відповідно до розміру задоволених позовних вимог стягує на користь позивачки відповідну частку понесених нею судових витрат.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 323 (одну тисячу триста двадцять три) гривні 75 копійок витрат на лікування та поховання ОСОБА_8, а також 17 (сімнадцять) гривень 90 копійок судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 по 661 (шістсот шістдесят одній) гривні 88 копійок з кожної витрат на лікування та поховання ОСОБА_8, а також з кожної по 08 (вісім) гривень 95 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Вуїв