Справа № 2-1386/10

Рішення

Іменем України

      15 грудня 2010 року                                                 м. Іршава

                                                           Іршавський районний суд Закарпатської області                          

                                                           в складі: головуючої судді -  Даруда І.А.

                                                                           при секретарі –    Матіко О. Д.

                                                 з участю представника позивача –  ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кушницької сільської ради про визнання права власності на самовільно споруджений житловий будинок та визнання частково недійсним свідоцтва про власність ,   -

В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_2 24.11.2010 року  звернувся до суду  з даним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Кушницької сільської ради №20 від 23 . 07.1998 року його батькові ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво сараю і літню кухню на зареєстрованій за ним земельній ділянці по АДРЕСА_1. Батьком на цій земельній ділянці було збудовано літню кухню та сарай біля житлового будинку.

     06 березня 1986 року він одружився.  Вони з дружиною ,  зі згоди батька у 1987-1989 роках на земельній ділянці, що була в користуванні батька, зруйнували старий будинок  на його місці збудували новий житловий будинок. Для спорудження житлового будинку вони не звертались в сільську раду і не отримували ні рішення, ні дозволу на будівництво. З того часу і по сьогоднішній день він і його сім»я проживають і прописані  в цьому будинку.

      28 лютого 2005 року помер його батько. Після смерті батька він виявив, що не має жодних правовстановлюючих документів на будинок та добудову, і звернувся у сільську раду, де йому видали свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім»я батька – ОСОБА_4. Просить суд, визнати за ним право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та визнати свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 видане на ім»я ОСОБА_4 в частині власності на житловий будинок недійсним та скасувати його.

      Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.  

      У судове засідання представник відповідача Кушницької сільської ради не з»явився, надіслав суду заяву в якій просить справу розглядати  без їх участі. Тому на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутності відповідача.

     Суд,  заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав:

      В судовому засіданні належними доказами встановлено, що згідно рішення Кушницької сільської ради №20 від 23.07.1998 року  батькові позивача ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво сараю і літню кухню на зареєстрованій за ним земельній ділянці по АДРЕСА_1. Батьком позивача на цій земельній ділянці було збудовано літню кухню та сарай біля житлового будинку.

 Позивач з дружиною, зі згоди батька у 1987-1989 роках на земельній ділянці, що була в користуванні батька, зруйнували старий будинок  на його місці збудували новий житловий будинок, однак для  спорудження нового житлового будинку, вони не звернулись в сільську раду і не отримували ні рішення, ні дозволу на будівництво.

     Після смерті батька, позивач виявив, що не має жодних правовстановлюючих документів на будинок та добудову і звернувся у сільську раду, де йому видали свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім»я батька – ОСОБА_4 / а.с.7/.

       Згідно довідки виданої Кушницькою сільською радою від 14.12.2010 року за № 1640  ОСОБА_2  проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 і за дворогосподарством зареєстровано земельну ділянку розміром 0,25 га, в тому числі під будівлями- 0,07 га, ріллі- 0,18 га .

       Поскільки позивач з 1989 року  і по сьогоднішній день з  сім»єю проживають і прописані  в цьому будинку ,  суд приходить до висновку, що свідоцтво про право власності  на житловий будинок видане на ім»я батька позивача є незаконним і підлягає скасуванню.

        Враховуючи вищенаведене, та те, що визнання права власності на будинок не порушує інтереси інших осіб, позовні вимоги позивача слід задовільнити.

        Відповідно до ч. 3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно .

 У відповідності  до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

        Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 3, 10 , 60, 131 , 212- 215,  ЦПК  України,  ч.3. ч.5 ст.  376 ЦК України суд,-

                                                            В И Р І Ш И В :

      Позов задовільнити.

      Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.        

      Свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, видане на ім»я покійного ОСОБА_4 в частині власності на житловий будинок визнати недійсним та скасувати.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд.                                                    

Суддя:     І . А. Даруда