Справа № 2а-268/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Буран О. М.
при секретарі – Татар Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ молодшого сержанту міліції Темнова Артема Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду зі скаргою на дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ молодшого сержанту міліції Темнова Артема Олексійовича та просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення ВН № 073260 від 17.03.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що постановою про адміністративне правопорушення ВН № 073260 від 17.03.2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З протоколом та постановою позивач не згодний та просить його скасувати.
В судове засідання позивач з’явився, підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, до суду не з’явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, у зв’язку з неявкою відповідача за даною адміністративною справою, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутністю відповідача та ухвалити постанову на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ молодшим сержантом міліції Темновим А.О. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення ВН № 073260 від 17.03.2009 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З пояснень позивача встановлено, що 17.03.2009 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем „HYNDAI TUCSON”, держномер НОМЕР_1 рухався по автодорозі М-14 Одеса-Малітополь-Новоазовськ. Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року ВН № 073260 позивач перевищив максимально встановлену швидкість руху на 20 км/год, рухався зі швидкістю 119 км/год.
Судом встановлено, що позивач дійсно 17.03.2009 р. знаходився на автодорозі Одеса-Малітополь-Новоазовськ, але доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, його зупинки співробітниками ДАІ, надання пояснень, складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачами надано не було.
У відповідності до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами, та іншими речовими доказами і документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з матеріалів справи жодного протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача не було складено, жодних пояснень у позивача не було відібрано.
Відповідно до ст.14-1 КпАП України, власники транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення були дані радіолокаційного вимірювача швидкості «Візир», що має функцію фото фіксації та відеозапису.
Посилання відповідача на те, що згідно ст.258 КпАП України, в разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до припису Генеральної прокуратури України від 02.07.2009р. №07/1/2-165 «Про усунення порушень закону при притягненні осіб до адміністративної відповідальності», за інформацією ДП «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «Візир» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора, а тому притягнення до адміністративної відповідальності та винесення постанови на підставі ст.14-1, ст.285 КпАП України є незаконним.
При притягненні до адміністративної відповідальності порушені права позивача, а саме вимоги ст. 280 КУпАП не з'ясовано, чи винна дана особа у його вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судове засідання не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ молодшого сержанту міліції Темнова А.О. є незаконними та такими, що грубо порушують права скаржника.
Окрім того, відповідачем порушено строки надсилання постанов відповідно до ст.14-1,ст.285 КпАП України, про що свідчать дані постанови від 17.03.2009 року ВН № 073260, супровідного листа та поштовим штемпелем конверту.
Оскільки, позивач отримав оскаржувану постанову тільки 12 травня 2009 року , про що суду представлений конверт з штемпелем пошти, суд вважає, що позивачем термін для звернення до суду пропущено з поважної причини.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 99, 104, 162, 163, 167 КАС України, ст.14-1, 122, 247, 251, 258, 289 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ молодшого сержанту міліції Темнова Артема Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Постанову про адміністративне правопорушення ВН № 073260 від 17.03.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання постанови відповідачем, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.М. Буран