Справа № 2-976/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И  

  22 грудня 2010 року  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим         у  складі:   головуючого  судді                                           Дядіченко С.В.  

при   секретарі                 Солодченко І.В.  

  розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  

  В С Т А Н О В И В  :  

  ОСОБА_1   звернувся до суду з позовною заявою   до   ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України» про визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 22.08.2005 року працював на підприємстві відповідача на посаді заступника начальника підрозділу з організації охорони об’єктів Кримського регіонального підрозділу охорони Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». 14.06.2010 року ним була подана заява про надання чергової відпустки за період з 15.06.2010 року по 19.07.2010 року з подальшим звільненням за власним бажанням з 20.07.2010 року. До закінчення відпустки, 30.06.2010 року він змінив свою думку щодо звільнення з підприємства та рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача заяву про надання йому відпустки у зв’язку з сімейними обставинами строком до 10.08.2010 року, а також відкликав свою заяву про звільнення. Незважаючи на це, відповідач видав наказ № 148/1 від 27.09.2010 року про звільнення позивача за власним бажанням на підставі заяви від 14.06.2010 року, який позивач отримав по пошті 12.10.2010 року. Позивач вважає, що його звільнення було незаконним, без правових підстав, у зв’язку з чим просить визнати  наказ про його звільнення незаконним, поновити його на роботі на той же посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6158,44 гривень.  

У судовому засіданні позивач  та  його  представник позов підтримали у повному обсязі, позивач надав вищевикладені пояснення, крім того зазначив, що заяву від 14.06.2010 року він вимушений був написати під тиском керівництва підприємства, пізніше він її відкликав. Після відпустки він виходив на роботу 27.09.2010 року, а з 29.09.2010 року пішов на лікарняний. Вважає, що керівництво незаконно його звільніло на підставі заяви, яка була їм відкликана та яка не існувала на момент видачі наказу.  

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення, що норми трудового законодавства відповідач не порушав, позивачем не зазначено, яку конкретно правову норму порушив відповідач. Незаконність наказу про звільнення позивачем не доведено. Однак представник не заперечував проти того факту, що дійсно заява позивача про відкликання заяви від 14.06.2010 року була отримана відповідачем 12.07.2010 року.  

  Суд, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають     задоволенню з таких підстав.  

Як вбачається із матеріалів цивільної справи позивач   з 22.08.2005 року працював на підприємстві відповідача на посаді заступника начальника підрозділу з організації охорони об’єктів Кримського регіонального підрозділу охорони Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що підтверджується трудовою книжкою (а.с.4-6). 14.06.2010 року позивачем була подана заява про звільнення за власним бажанням з 20.07.2010 року, що підтверджується зазначеною заявою. 30.06.2010 року позивач рекомендованим листом на адресу відповідача надіслав заяву, згідно якої він відкликав свою заяву про звільнення. Зазначений факт підтверджується відміткою пошти, та відміткою про отримання цієї заяви відповідачем 12.07.2010 року (а.с.10-13). Також проти зазначеного факту не заперечував у судовому засіданні  і представник відповідача. Незважаючи на це, що позивач відкликав заяву про звільнення, а також на те, що відпустка йому була продовжена, що підтверджується наказами від 31.08.2010 року, 16.09.2010 року, відповідач видав наказ № 148/1 від 27.09.2010 року про звільнення позивача за власним бажанням на підставі заяви від 14.06.2010 року, якої на момент видачі наказу не існувало. (а.с.8).  

Згідно до рекомендацій п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року та виходячи із положень ст.38 КЗпП України – працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення  в цьому випадку не проводиться.  

Згідно до ст. 235 КЗпП України - у   разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.  

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд вважає, що вимоги позивача про виплату йому суми в розмірі 6158,44 гривень  також підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються розрахунком (29 днів х 212,36 грн.= 6158,44) (а.с.9).  

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України - суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.  

З таких підстав, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.  

На підставі викладеного, та керуючись 38, 235 КЗпП України, 367ч.1 ЦК України, ст.ст.10,60,209,212,214,215 ЦПК України, суд  

    ВИРІШИВ:  

  Позовні вимоги  задовольнити у повному обсязі.  

Визнати наказ № 148/1-п від 27.09.2010 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним.  

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника підрозділу з організації охорони об’єктів Кримського регіонального підрозділу охорони Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».  

В частині поновлення на роботі допустити негайне виконання судового рішення.  

Стягнути з Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яке знаходиться за адресою у м. Київ, по вул. І. Гонти, 3 «а» на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою у АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6158 (шість тисяч сто п’ятдесят вісім) гривень 44 копійки.  

Стягнути з Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь держави судовий збір в розмірі 61 (шістдесят одну) гривну 58 копійок та витрати по ІТЗ в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.  

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення  апеляційної  скарги  в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.  

  Суддя               Дядіченко С.В.