ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
“14” грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
представника позивача на підставі довіреності від 23 листопада 2010 року № 02.10-07/943
Нізамутдінова М.І.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_4 про знесення самочинно спорудженого мансардного поверху багатоквартирного будинку ,
В С Т А Н О В И В :
Представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Нізамутдінов М.І. звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства і просить суд :
- Зобов’язати ОСОБА_4 знести самочинно збудований мансардний поверх будинку № АДРЕСА_1 і відновити дах зазначеного будинку.
Позовні вимоги обґрунтовуються ч. 7 статті 376 ЦК України, тобто у зв’язку з істотним порушенням будівельних норм і правил при здійсненні добудови мансардного поверху.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відомостей про осіб, на права та обов’язки яких вплине можливе рішення суду у справі, представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради не надав, хоча на це суд звертав увагу в ухвалі від 1 грудня 2010 року. За відсутності таких даних суд позбавлений можливості залучити до участі у справі власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, а також організацію, яка здійснює утримання загального та неподільного майна.
Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, заочно з’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Право органу місцевого самоврядування на позов про проведення перебудови або знесення нерухомого майна у відповідністю з ч. 7 ст. 376 ЦК України визначається обсягом та змістом його повноважень, які встановлені Конституцією України, Земельним кодексом України і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Отже, знесення нерухомого майна за ч. 7 ст. 376 ЦК України можливо, якщо відповідач у справі здійснює будівництво на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, за наявності відповідного дозволу і проекту, проте здійснюється (здійснено) з істотним порушенням певних будівельних норм і правил або з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб.
Як убачається з Акту перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та Припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК від 14 квітня 2010 року, у будинку № АДРЕСА_1 здійснені роботи зі спорудження металевих конструкцій каркасу мансардного поверху та укладення металочерепиці. Станом на 30 листопада 2010 року споруджена бокова стінка мансардного поверху, що підтверджується Актом Інспекції ДАБК в АРК від 30 листопада 2010 року.
Представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради вважає, що будівельні роботи здійснюються відповідачем ОСОБА_4, проте не надав суду Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 97 КпАП України. При цьому із зазначених актів та припису убачається лише припущення щодо причетності ОСОБА_4 до будівництва.
Отже, доказів на підтвердження того, що будівництво здійснюється саме відповідачем, суду не надано.
Також, звертаючись до суду, представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради не врахував того, що будинок № АДРЕСА_1 є багатоквартирним, відтак за змістом ч. 2 статті 382 ЦК України – дах і горища будинку належать на праві спільної сумісної власності усім власникам квартир, а також власникам нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 статті 369 ЦК України), тому будь-яка перебудова або надбудова мансардного поверху до багатоквартирного будинку має здійснюватись виключно за згодою усіх власників квартир і нежитлових приміщень цього будинку.
Зважаючи на таке, надбудова мансардного поверху стосується прав та обов’язків власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, без залучення яких до участі у справі неможливо встановити наявність між ними відповідної домовленості і матеріально-правової заінтересованості у спорудженні надбудови, а також правильно визначити їх процесуальний статус. Разом з тим, незважаючи на роз’яснення судом представнику позивача цих обставин, відомостей про власників квартир та нежитлових приміщень для їхнього залучення до участі у справі надано не було.
Сам спосіб захисту, обраний представником позивача, не є належним, оскільки виконання рішення про знесення мансардного поверху і відновлення даху буде триваючим у часі і тому потягне заподіяння майнової шкоди власникам квартир багатоквартирного будинку внаслідок їх залиття опадами. У цьому зв’язку суд застосовує положення ч. 3 статті 16 ЦК України, оскільки неналежне визначення представником позивача способу захисту є формою зловживання правом і потягне порушення прав інших осіб, які не були притягнуті до участі у справі.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності представника позивача, заочно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 369, 376, 382 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_4 про знесення самочинно спорудженого мансардного поверху багатоквартирного будинку – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Роз’яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання позивачем апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.І. Савранська