ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"07" вересня 2006 р. | Справа № 3/225-2785 |
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув матеріали справи
за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14032334) м. Тернопіль вул. Грушевського,8.
до відповідача: Філії «Західно –Українські сири «ТОВ «Агро»смт. Вишнівець вул. Вільна, 11 Збаразького району Тернопільської області
за участю представників сторін:
позивача: Гловак В.І.- представник по довіреності
відповідача: не явився
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського,8 до Філії «Західно –Українські сири «ТОВ «Агро»смт. Вишнівець вул. Вільна, 11 Збаразького району Тернопільської області , в якій позивач просить стягнути з відповідача в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Тернопіль вул. Грушевського,8 адміністративно–господарської санкції в розмірі 20 367 грн. 96 коп. за неналежне виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Відповідач явку в судове засідання свого представника не забезпечив, подав відзив на позов, в якому просить припинити провадження у справі , оскільки відповідач не являється юридичною особою .
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З огляду на те, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб'єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається у відповідності Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив на наступне:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Тернопільське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, відповідно до Положення "Про Фонд України соціального захисту інвалідів", затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002р. № 1434, є юридичною особою і на нього покладено контроль за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та здійснення контролю за своєчасним і повним надходженням до бюджету Фонду коштів від підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, а також, встановлює порядок визначення нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно статті 19 даного Закону (в редакції станом на 01.01.2005 року) для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо на підприємстві працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Стаття 20 Закону передбачає, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми №10-ПІ, який було подано відповідачем до Тернопільського Фонду соціального захисту інвалідів та прийнятого Фондом, середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді склала 172 чоловіка , відповідно норматив працюючих інвалідів для даного підприємства становить –6 чоловік. Однак, у зазначеному звіті підприємство повідомило про те що у 2005 році інвалід не був працевлаштований на підприємстві.
На підставі поданого звіту Фонд визначив, що в 2005 році, підприємство повинно було працевлаштувати 6 інвалідів, та оскільки фактично норматив не виконано і інваліди не працевлаштовані (розрахунок заборгованості по платежу до Тернопільського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005 рік), позивач, нарахував штрафні санкції в сумі 20 367 грн. 96 коп., які просить стягнути з відповідача, посилаючись при цьому на ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 та Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314.
Враховуючи , що позовні вимоги подано не до юридичної особи , а тому в порядку ст. 80 п.1 ГПК України , спір не підлягає вирішенню в господарських судах України .
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 69, 82, 80п.1 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. за №314, Законом України "Про зайнятість населення", суд
УХВАЛИВ :
1.Припинити провадження у справі ,згідно ст. 80 п.1 , спір не підлягає вирішенню в господарських судах України .
2. Ухвалу направити сторонам по справі .
Суддя І.М. Турецький