П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И   Справа № 2а-700/10  

  07 жовтня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючого-судді                                           Рибакової В.В.  

при секретарі                                                    Затуливітер Н.В.  

за участю позивача                                           ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до інспектора відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Заїка Василя Івановича про визнання протиправною постанови у справі про адміністративне правопорушення та її скасування, -  

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною позовною заявою.  

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23.01.2010 року він керував автомобілем М-412, н/з НОМЕР_1. О 12.10 год. був зупинений інспектором ДПС, який стосовно нього склав протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, а саме за здійснення зупинки на відстані 20 м. від дорожнього знаку «місце зупинки автобуса»,  та виніс стосовно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.  Зі вказаною постановою не згоден оскільки вважає, що у зв’язку з тим, що 23.01.2010 року на території м. Нікополя склалися несприятливі погодні умови: сильний снігопад, завірюха, йому було вкрай важко з об’єктивних причин зорієнтуватися. На його погляд, він здійснив зупинку приблизно за 30 м. від автобусної зупинки, дорожньої розмітки йому не було видно через те, що дорога не була розчищена від снігових заметів. До того ж і сам інспектор встановив порушення правил зупинки лише за допомогою вимірювальної рулетки. Вказує, що інспектор не ознайомив його  з правами, передбаченими ст.286 КУпАП. Також інспектор не пропонував надати пояснення з приводу адміністративного правопорушення. У зв’язку з чим, вважає, що інспектор своїми діями порушив норми чинного законодавства в результаті чого постанова повинна бути визнана протиправною та скасована. Просить визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати.  

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд визнати постанову протиправною та скасувати.  

Відповідач у судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини неявки. Відповідно до      ч.4 ст.128 КАС України справу розглянуто за відсутністю відповідача на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, вислухавши  пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши докази, вивчивши матеріали справи, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.  

Так, судом встановлено, що сторони знаходяться у  публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України. Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

У судовому засіданні встановлено, що 23.01.2010 року інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Заїка В.І. було  складено протокол про адміністративне правопорушення  серія АЕ № 197104 про те, що ОСОБА_1 23.01.2010 року о 12.10 год. керуючи транспортним засобом М-412  н/з НОМЕР_1 у м. Нікополі по вул. Каштанова, здійснив зупинку на відстані 20 м. від дорожнього  знаку «місце зупинки автобуса», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1  КУпАП та порушив вимоги п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху (а.с.2, а.с.2 адмінматеріалу).  

На підставі даного протоколу відповідачем було винесено постанову АЕ № 075880 по справі про адміністративне правопорушення від 23.01.2010 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.3).  

Позивач стверджує, що  інспектор не ознайомив його  з правами, передбаченими ст. 286 КУпАП та не запропонував надати пояснення з приводу адміністративного правопорушення.  

Суд, дані пояснення позивача оцінює критично та не може  взяти  їх до уваги, оскільки вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, зібраним по справі доказам. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач власноручно зробив запис у протоколі  

  про адміністративне правопорушення, вказавши, що з обвинуваченням він не згодний, та вважає його абсурдним. Також з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що  позивачу були роз’яснені його права та обв’язки,  передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, дану обставину, позивач засвідчив своїм підписом (а.с.2).  

У зв’язку з тим, що позивач заперечував проти вчиненого ним правопорушення інспектором були зібрані докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача.  

Так, інспектором було проведено відповідні заміри, проти даної обставини не заперечує і сам позивач, а також опитано свідків, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких вбачається, що  23.01.2010 року водій автомобіля М-412 н/з НОМЕР_1 здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку 5.41 у м. Нікополі по вул. Каштановій (письмові пояснення свідків додаються до протоколу про адміністративне правопорушення).      

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Заїка В.І. складенні протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 23.01.2010 року стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам статей 254, 256, 285 КУпАП та відповідачем надано достатньо доказів вини позивача, а тому, підстави для визнання постанови протиправною - відсутні.  

Як вбачається із матеріалів справи позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми діями порушив його права, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону.  

Відповідно до п. 1.1 глави 1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші  нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.  

Відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.  

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.  

Пунктом 15.9 «е» Правил дорожнього руху України передбачено, що: зупинка забороняється ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів,  а коли їх немає – ближче 30 м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.  

Стосовно посилання позивача на ту обставину, що через несприятливі погодні умови, а саме: сильний снігопад, завірюху, йому було вкрай важко з об’єктивних причин зорієнтуватися, суд вважає, що дана обставина  не є підставою для виправдання вчиненого позивачем порушення п. 15.9 «е» ПДР.  

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1, 23.01.2010 року, керуючи транспортним засобом М-412 н/з НОМЕР_1 у м. Нікополі по вул. Каштанова,  здійснив зупинку на відстані 20 м. від дорожнього знаку «місце зупинки автобусу», чим порушив п. 15.9«е» ПДР.  

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені  ч. 1 ст. 122 КУпАП. За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено  працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.  

З огляду на наведене вище, суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність (ст.122 ч.1 КУпАП), він є суб’єктом даного правопорушення. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті. Отже  постанова у справі  про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, а тому  скасуванню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 2,7,17,18,69,71,104,160,162,163,171-2 КАС України, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Повний текст постанови виготовлений 13.10.2010 року.  

  Суддя :