П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 2а-826/10
11 жовтня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Рибакової В.В.
при секретарі Затуливітер Н.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
відповідача Гаврилюк Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Нікопольського взводу ДПС по обслуговуванню доріг державного значення прапорщика міліції Гаврилюк Руслана Леонідовича про скасування протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 27.12.2009 року о 06.50 год. він, керуючи автомобілем Даймлер-Бенц, н/з НОМЕР_1, у м. Нікополі по вул. Херсонській був зупинений інспектором ДПС, який склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення. Виносити постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектор відмовився, вказавши, що постанова буде винесена пізніше. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у темну пору доби, на автобусі, яким він керував, не був освітлений задній номерний знак, чим порушено вимоги п. 30.2 ПДР. Він пояснював інспектору, що перед поїздкою технічний стан автомобіля було перевірено і все працювало, вказана несправність могла трапитися в будь-який час коли він вже був у дорозі, особливо зважаючи на те, в якому стані знаходяться дороги у місті. Він на місці почав усувати неполадки. В цей час інспектор став миттєво складати протокол, покликавши сторонніх людей, які засвідчили те, що номерний знак дійсно не освітлюється. Коли він полагодив несправність, інспектор вже склав протокол. Вважає дії інспектора, стосовно розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення незаконними, оскільки в службові обов'язки інспектора входить обов’язок попередження та припинення правопорушення, а не складання протоколу. Коли його зупинив інспектор ДАІ, була ясна погода та вже був світанок дня, темна пора доби вже закінчилася. Несправність не була вчинена навмисно. Освітлення було ним одразу ж полагоджено. Вказує, що постанова інспектором була винесена лише 05.02.2010 року, а не оголошена негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови він отримав 12.03.2010 року поштою. Вважає, що постанова є недійсною, оскільки інспектор невірно вказав номерний знак його автомобіля. Просить скасувати протокол та постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 27.12.2009 року та постанову від 05.02.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що 27.12.2009 року о 06.35 год. по вул. Херсонській у м. Нікополі було зупинено автобус під керуванням водія ОСОБА_1. Автобус було зупинено у зв’язку з тим, що був неосвітлений задній номерний знак у темну пору доби. По даному факту на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 від пояснень та підпису відмовився. По даному факту були допитані свідки правопорушення, які бачили, що там де повинні були бути ліхтарі для освітлення номерного знаку їх не було взагалі. Водій ОСОБА_1 поїхав, потім повернувся, попросив протокол для написання пояснень. При цьому вказав, що він усунув несправність. При огляді номерного знаку було виявлено, що водій на місці де повинні були бути ліхтарі, закріпив мобільний телефон ввімкнувши на ньому ліхтар. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений на законних підставах. На підставі даного протоколу було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника і накладення на нього адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 255 грн. Адміністративну справу до розгляду було призначено на 05.01.2010 року, так як необхідно було перевірити чи не притягувався водій до адміністративної відповідальності за це ж правопорушення, для того щоб визначитись із частиною ст.121 КУпАП. 05.01.2010 року правопорушник на розгляд справи не з’явився, хоч був сповіщений про це у протоколі. Його було викликано повторно для розгляду справи на 05.02.2010 року.
Так як він не з’явився і в цей день, то справу було розглянуто за його відсутністю і цього ж дня винесено постанову. Просив у позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1,приходить до висновку,що позов задоволенню не підлягає,виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України. Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
У судовому засіданні встановлено, що 27.12.2009 року інспектором Нікопольського взводу ДПС по обслуговуванню доріг державного значення прапорщиком міліції Гаврилюк Р.Л. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 134951 про те, що ОСОБА_1 27.12.2009 року о 06.35 год. по вул. Херсонській у м. Нікополі керував транспортним засобом Мерседес Бенц н/з НОМЕР_1 на якому не був освітлений задній номерний знак у темну пору доби, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.121 ч.5 КУпАП та порушив вимоги п. 30.2 Правил дорожнього руху (а.с.6, а.с.1 адміністративного матеріалу).
На підставі даного протоколу інспектором Нікопольського взводу ДПС по обслуговуванню доріг державного значення прапорщиком міліції Гаврилюк Р.Л. було винесено постанову АЕ № 179555 по справі про адміністративне правопорушення від 05.02.2010 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с.7).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач власноручно зробив запис у протоколі, вказавши, що з порушенням він не згодний, усунув несправність на місці. Також з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачу були роз’яснено його права та обв’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, дану обставину, позивач засвідчив своїм підписом (а.с.6, а.с.1 адміністративного матеріалу).
У зв’язку з тим, що позивач заперечував проти вчиненого ним правопорушення інспектором були зібрані докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача.
Так, інспектором було опитано свідків, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з письмових пояснень яких вбачається, що 27.12.2009 року на автомобілі н/з НОМЕР_1 не був освітлений задній номерний знак у темну пору доби. Водій ОСОБА_1 відмовився від пояснень (а.с.3,4 адміністративного матеріалу).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що інспектором Нікопольського взводу ДПС по обслуговуванню доріг державного значення прапорщиком міліції Гаврилюк Р.Л. складенні протокол про адміністративне правопорушення від 27.12.2009 року та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.02.2010 року стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам статей 254, 256, 285 КУпАП та відповідачем надано достатньо доказів вини позивача, а тому, підстави для визнання протоколу та постанови неправомірними - відсутні.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми діями порушив його права, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону.
У адміністративному матеріалі наявні докази належного сповіщення правопорушника щодо дати розгляду адміністративної справи (а.с.1-протокол, а.с.2,7-сповіщення).
Відповідно до п. 1.1 глави 1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 30.2 Правил дорожнього руху України, передбачено, що на механічних транспортних засобах номерні знаки повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Посилання позивача на ту обставину, що була ясна погода та вже був світанок дня, не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вони спростовуються показаннями свідків зазначених у протоколі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1, 27.12.2009 року о 06.35 год. по вул. Херсонській у м. Нікополі керував транспортним засобом Мерседес Бенц н/з НОМЕР_1 на якому не був освітлений задній номерний знак у темну пору доби, чим порушив п. 30.2 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП. За правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність (ст.121 ч.5 КУпАП), він є суб’єктом даного правопорушення. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті. Отже постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2,7,17,18,69,71,104,160,162,163,171-2 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 18.10.2010 року.
Суддя :