УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5263/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024

у справі за позовом фізичної особи - підприємця Чайки Дмитра Володимировича

до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Харківська міська рада,

про стягнення 278 157,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Чайка Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення коштів в сумі 278 157,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав свої зобов`язання відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 922/4047/19 щодо повернення майна, отриманого за визнаним недійсним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.11.2018 № 5649-В-С (далі - договір). Втім, відповідач грошові кошти позивачу не повернув.

Господарський суд Харківської області рішенням від 07.03.2024 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 271 086,96 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 066,30 грн. Відмовив в частині стягнення 7 070,64 грн.

Суд виходив з того, що:

- позивач виконав зобов`язання щодо повернення отриманого майна за договором, про що 08.12.2021 складено акт приймання-передачі об`єкта приватизації, який затверджений наказом від 14.12.2021 № 2093;

- відповідач не повернув позивачу грошові кошти;

- позивач на підтвердження факту оплати за договором, надав копію платіжного доручення від 10.12 2018 № 1 про сплату на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 271 086,96 грн;

- доказів перерахування суми застави в розмірі 7 070,64 грн позивач до матеріалів справи не додав.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2024 залишив апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

19.08.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024.

Розглянувши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 278 157,60 грн. Зазначена сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року (1 240 500,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Скаржник посилається на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки, на його думку, ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Харківської міської територіальної громади та представницького органу Харківської міської ради, зокрема для Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як уповноваженого органу щодо приватизації та продажу комунального майна Харківської міської ради.

Колегія суддів зазначає, що оцінка судом ?виняткового значення? може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Таким чином, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо.

Проте скаржник жодним чином не обґрунтував у чому полягає виняткове значення справи чи її суспільний інтерес.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що не перевіряє викладені доводи скаржника у касаційній скарзі по суті щодо ухвалення судами попередніх інстанцій судових рішень, адже скаржник не довів наявність виключних випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути предметом перегляду Верховним Судом відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

При цьому Верховний Суд виходить з того, що скаржник у цій справі розумів, що вказана справа з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак доведення випадків у контексті пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України є обов`язковим при зверненні з касаційною скаргою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа № 914/1570/20, провадження № 12-90гс20) зазначила, що встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Запровадження процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що запровадження таких процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/5263/23 за касаційною скаргою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024.

2. Копії ухвали у справі № 922/5263/23 надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Багай

Ю. Чумак