Єдиний унікальний номер 305/2930/24

Провадження по справі № 2-н/305/90/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

10.09.2024                                                                        м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак В.Ю., розглянувши заяву  ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі представника - адвоката Гудза Ю.Ю. звернулася у суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Вивчивши подану заяву, долучені до неї докази, оцінивши їх, суддя приходить до висновку про неможливість видачі судового наказу з огляду на таке.

Частиною 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу, зокрема про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги (ч. 2 ст. 160 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 5 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що у даному випадку умовою видачі судового наказу про стягнення аліментів є звернення до суду того з батьків, разом з яким проживає дитина, та підтвердження цього відповідними доказами.

Однак, відповідно до копії довідки про зареєстрованих у житловому будинку осіб без номера і без дати, серед осіб, що зареєстровані в будинку АДРЕСА_2 відсутній малолітній ОСОБА_2 .

Крім того, представником до заяви додано копію акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 27.08.2024 за № 291, складений Солотвинською селищною радою, з якого вбачається, що особа з анкетними даними ОСОБА_3 (у той час як заявником є ОСОБА_1 ) має на утриманні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до того ж такий напис вчинений візуально поверх знака прочерка (Z) на вільному місці та іншим барвником, а оригінал акта з метою перевірки до суду заявником не надано.

Суддя констатує, що статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Отже, дитина перебуває на утриманні батьків незалежно від місця свого проживання (перебування), а в даному випадку доданими до заяви доказами не підтверджено проживання дитини ОСОБА_2 спільно з матір`ю ОСОБА_1 і про таке спільне проживання навіть не згадується представником у самій заяві.

За таких обставин, представником заявниці не підтверджено, що саме вона є тією особою, якій належить право вимоги про стягнення аліментів.

Пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Наслідки відмови у видачі судового наказу визначені у статті 166 ЦПК України.

Керуючись статтею 165 ЦПК України суддя,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання однієї неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                        Віктор ЛАСТОВИЧАК