ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/874/24

Провадження № 11-кп/4820/536/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесені 08 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244060000180, за апеляційною скаргою прокурора Полонського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2024 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної в ході досудового розслідування 11 липня 2024 року між прокурором Полонського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_9 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником - адвокатом ОСОБА_7 , а матеріали кримінального провадження повернуто прокурору.

Мотивуючи ухвалене рішення, місцевий суд послався на існування обґрунтованих підстав для повернення матеріалів кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2024 року в частині повернення кримінального провадження прокурору та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Уважав, що ухвала суду в частині повернення кримінального провадження прокурору підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначав, що під час підготовчого судового засідання обвинувачений повністю визнав вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та сторони угоди просили суд її затвердити.

Підставою незатвердження угоди про визнання винуватості, на думку суду, стала відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, оскільки обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Водночас судом не враховано, що обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату в разі відмови суду в затвердженні угоди.

11 липня 2024 року між сторонами вказаного кримінального провадження (прокурором ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 в присутності захисника), з урахуванням ст.ст.469, 474 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Підстави для відкладення направлення до суду обвинувального акту відсутні, зокрема, в ході досудового розслідування проведено всі слідчі (розшукові) дії, зібрано докази, які сторона обвинувачення вважала достатніми для підтвердження обвинувачення особи, потреби у проведенні експертиз не було.

У разі незатвердження угоди, виходячи із системного тлумачення норм глав 27 і 35 КПК України, суд повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування лише тоді, коли сторона обвинувачення вважає, що зібраних у справі доказів недостатньо для призначення судового розгляду кримінального провадження. У всіх інших випадках, суд своєю ухвалою відмовляє у затверджені угоди та призначає судовий розгляд в межах обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті. Повернення обвинувального акту без достатніх правових підстав призводить до судової тяганини та порушення строків розгляду.

Водночас, під час підготовчого судового засідання судом першої інстанції не взято до уваги пояснення прокурора про фактичне завершення досудового розслідування (завершення зібрання стороною обвинувачення доказів, які є достатніми для доведення обвинувачення), проведення в ході досудового розслідування усіх слідчих (розшукових) дій, які сторона обвинувачення вважала достатніми для підтвердження обвинувачення особи.

Окрім указаного, судом не з`ясовано питання доцільності повернення кримінального провадження прокурору для проведення подальшого досудового розслідування.

На думку сторони обвинувачення, на стадії досудового розслідування отримано достатньо доказів, необхідних для обґрунтування в суді висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та узагальнених доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів про скасування ухвали суду; заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.392 КПК України ухвала про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості апеляційному оскарженню не підлягає, не оспорювалась ця відмова в апеляційній скарзі прокурора, у зв`язку з чим судове рішення в частині відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , апеляційним судом не переглядається.

Стосовно доводів прокурора про необґрунтованість судового рішення в частині повернення кримінального провадження прокурору, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про відмову в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Положеннями ч.1 ст.474 КПК України визначено, що в разі досягнення угоди під час досудового розслідування обвинувальний акт з підписаною угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною угодою до отримання висновку експерта або фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату в разі відмови суду в затвердженні угоди.

Отже, законом передбачено право прокурора не направляти невідкладно обвинувальний акт з угодою до суду, якщо не зібрані та не зафіксовані всі докази і це вплине на результат розгляду провадження у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Частиною 7 статті 474 КПК України передбачено обов`язок суду щодо перевірки угоди на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону і зазначені підстави, у разі встановлення яких суд відмовляє в затвердженні угоди, а саме якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Крім того, зазначеною нормою передбачено, що в разі відмови в затвердженні угоди, досудове розслідування або судове провадження продовжується в загальному порядку.

Згідно з усталеною практикою здійснення кримінального провадження на підставі угод, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, урахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження в порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.

Як установлено, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, завершено досудове розслідування, надано доступ до матеріалів кримінального провадження, складено та вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.283 КПК України однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже, при направленні обвинувального акта до суду досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 закінчено.

Утім, усупереч вимогам ст.474 КПК України та незважаючи на наявність обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 , місцевий суд не з`ясував думку прокурора та інших учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а також питання щодо його повернення, якщо останній не відповідає вимогам КПК України, як того вимагає кримінальний процесуальний закон України, повернув матеріали кримінального провадження із угодою про визнання винуватості, чим позбавив сторону обвинувачення права висловити свої доводи з приводу того, чи були зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та чи було завершено досудове розслідування, і вже залежно від цього прийняти відповідне рішення, передбачене ч.3 ст.314 КПК України.

При цьому судом першої інстанції не встановлено будь-якої невідповідності обвинувального акта вимогам закону.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд не врахував тих обставин, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні вже закінчено, здійснено відкриття матеріалів, складено обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та вручено його копії.

Отже, повернення кримінального провадження в даному випадку позбавлене будь-якого змісту, оскільки не буде досягнуто мети (продовження досудового розслідування), яке є фактично закінченим.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що, повертаючи кримінальне провадження прокурору з вищевказаних підстав, суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали суду в частині повернення кримінального провадження прокурору.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.

Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що чинним КПК України до переліку істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входить зазначене порушення судом вимог ст.ст.370, 474 КПК України, водночас, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме вимог п.2 ч.1 ст.7 КПК України, згідно з якими до загальних засад кримінального провадження відноситься законність, апеляційний суд уважає, що ухвала суду підлягає скасуванню в частині повернення прокурору для продовження досудового розслідування матеріалів кримінального провадження з призначенням в цій частині нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки, суд першої інстанції в своїй ухвалі висловив позицію щодо частини обвинувачення, то з цих підстав провадження слід розглядати в іншому - новому складі суддів.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419, 424 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2024 року в частині повернення прокурору для продовження досудового розслідування матеріалів кримінального провадження №12024244060000180 від 08 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, - скасувати.

Призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3