Справа № 2-659/10

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                  Іменем України

23 грудня 2010 року                   Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря Романенко Т.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника органу опіки та піклування ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення  місця проживання дитини

                                                 В  С Т А Н О В И В:

          У вересні 2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення  місця проживання дитини, у якій зазначила, що з відповідачем вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з січня 2004 року. Від шлюбу у них народився  малолітній син – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Шлюбні відносини між ними припинені 3 роки назад, при цьому дитина залишилася проживати з відповідачем. Зазначаючи, що на даний час вона проживає у шлюбі з іншим чоловіком, позивач прохала розірвати їх шлюб та визначити місце проживання дитини разом з нею.

           У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, пояснила у судовому засіданні, що влітку 2010 року вона припинила шлюбні відносини з відповідачем, однак дитина за домовленістю між подружжям залишилася проживати у відповідача з метою, щоб він відвідував дитячий садок. Однак у вересні вона посварилася з свекрухою із-за того, що бажала забрати дитину за місцем свого проживання у м. Южноукраїнську. Відповідач також їй заборонив відвідувати дитину.

            Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що шлюбні відносини вони припинили у липні 2010 року і за згодою між ними дитина залишилася проживати з ним у с. Іванівка.

             Представник відповідача підтримав вимоги відповідача.

             Вислухавши сторони,  вивчивши матеріали справи, свідка ОСОБА_5, суд приходить до наступного.

             Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції прав людини, ратифікованої постановою Верховної Ради  Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХП, частин 7,8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

            Згідно ч.1, 2, 3 ст. 161 СК України якщо матір та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того з ким із них буде проживати малолітня дитина, то спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.

            Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

            Орган опіки та піклування або суд не можуть передавати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними  засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити дитині.

            Як вбачається з матеріалів справи  та пояснень сторін, з 10 січня 2004 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між сторонами припинені у липні 2010 року, кожен із сторін має нову сім»ю.

            Згідно ст. 112 СК України, суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та інші обставини, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.  

            Наявність у кожної сторони нової сім»ї суд вважає обставиною, яка суперечить їхнім інтересам,  а тому приходить до висновку про розірвання шлюбу.   

            Після припинення шлюбних відносин за згодою батьків дитина проживала разом із батьком. Після пред’явлення позивачем до батька вимог про проживання дитини разом з нею у вересні 2010 року між сторонами виник  спір.

            Актами обстеження умов проживання дитини  за місцем проживання батька в АДРЕСА_2 та  за місцем проживання матері в квартирі АДРЕСА_1 в обох випадках умови проживання для дитини створені і відповідають необхідним вимогам для відпочинку, навчання та розвитку дитини відповідного віку.

            Як вбачається з показань свідка ОСОБА_5, завідуючої  дитячим садком, дитина має однаково добре ставлення як до матері, так і до батька.

            Позивач та відповідач обоє працюють за одним місцем роботи – АП «Благодатненський птахопром», де позитивно обоє характеризуються.

             Рішенням № 2 комісії з питань захисту прав дитини від 4 листопада 2010 року встановлено, що дитина буде проживати біля батька до того часу, поки мама не знайде роботу у місті, щоб самій турбуватися про дитину.

            З висновку органу опіки та піклування Іванівської сільської ради, складеного 17 грудня 2010 року, вбачається, що матір дитини проживає без реєстрації  у м. Южноукраїнську та щодня їздить на роботу  в с. Іванівка, а відповідач має роботу за місцем постійного проживання, відвідує дошкільний заклад, тому дитина має проживати з батьком.

             Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина може бути розлучена з матір’ю лише у винятковій ситуації. Тобто, при вирішенні питання про місце проживання дитини перевага надається матері.

             Враховуючи те, що сторони мають рівне право на виховання їхнього сина, а також те, що відповідач не надав доказів про те, що позивач є недобросовісною матір»ю, що слугувало б підставою для розлучення матері  з сином, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви у частині щодо визначення місця проживання дитини разом з матір’ю.

            Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України .

             Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                            В И Р І Ш  И В:

            Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення  місця проживання дитини задовольнити.

            Шлюб, зареєстрований 10 січня 2004 року в  Семенівській сільській раді Арбузинського району Миколаївської області  області, актовий запис № 1, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвати.

            Після розірвання шлюбу ОСОБА_1, яка змінила прізвище «ОСОБА_1» під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, залишити прізвище «ОСОБА_1».

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8(вісім) грн. 50 к., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30(тридцять) грн., а всього 38(тридцять вісім) грн. 50 к.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 8(вісім) грн. 50 к., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 (дев’яносто) грн., а всього 98 (дев’яносто вісім) грн. 50 к.

            Рішення суду може бути оскаржене  до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд на протязі 10 днів з дня отримання його копії.  

      Суддя                                                                                                      Т.М.Кологрива