ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" вересня 2006 р. Справа № 15/231-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства Компанія "Дніпро"
до Комунального підприємства "Херсонкомунтранссервіс"
про стягнення 112665грн. 30 коп. інфляційних збитків та 30729грн. 97 коп. - 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: Небрат Л.П. - юрист, дор. № 1-9/112 від 29.06.06р.
від відповідача: Бондарь А.В. - представник, дор. № 159 від 28.04.06р.
Відкрите акціонерне товариство Компанія "Дніпро" звернувся з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Херсонкомунтранс-сервіс" інфляційних збитків в сумі 112665грн., 3% річних в сумі 30729грн. 97коп., які ним нараховані на суму 341410грн., що стягнута з відповідача на його користь рішенням господарського суду по справі № 4/241 від 27.12.01р.
Заявою про збільшення розміру та уточнення позовних вимог позивач уточнив, що за період з 01.12.01р. інфляційні збитки складають 65550грн.72коп., за період з 01.01.04р. по 31.08.06р. - 96277грн. 62коп., всього -161828грн. 34коп. 3% річних за період з 01.12.01р. складає - 21356грн. 63коп., а за період з 01.04.06р. - 27334грн. 24коп., всього - 48690грн. 87коп.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України. Зі змісту вказаної норми вбачається, що застосування індексу інфляції та сплати 3-х процентів річних від простроченої суми використовують як додаткову вимогу до основної - виконання зобов'язання. Чинне законодавство не передбачає застосування окремо зазначених додаткових вимог. Окрім того, норма наведена позивачем передбачає її застосування за весь час прострочення грошового зобов'язання. Відповідно до статті 266 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а за таких обставин позовна давність сплинула. Позовна заява також не містить обґрунтування, у чому саме полягає вина відповідача, що є підставою виникнення відповідальності за порушення зобов'язання, та чому саме полягає це порушення. Порушення зобов'язання тягне за собою відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності. Позивачем не доведено факт порушення господарського зобов'язання відповідачем.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд-
в с т а н о в и в:
27.12.01 року господарським судом Херсонської області прийнято рішення по справі №4/241, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 341410грн. основного боргу, 9804грн. 61коп. пені та 1700грн. витрат по держмиту.
Позивачем 11.01.02р. пред'явлений наказ до виконання, але на час звернення позивача з позовом, наказ господарського суду не виконаний і борг відповідачем не погашений, тому позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції та 3% річних на суму заборгованості. Нарахування вказаних сум здійснено позивачем починаючи з дати винесення рішення по справі № 4/241 з посиланням на ст.625 ЦК України.
Відповідно до приписів ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто ця відповідальність наступає за невиконання зобов'язання.
Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем рішення господарського суду. В позовній заяві нема законодавчого обгрунтування того, на підставі чого виникли зобов'язання відповідача сплатити заборгованість, коли ці кошти відповідач повинен був перерахувати позивачу, та за який товар, або за які послуги відповідач повинен був сплатити суму заборгованості, тобто не визначені строки виконання зобов'язання відповідачем. Із представленої позивачем ксерокопії рішення господарського суду по справі 4/241 від 27.12.01. вбачається, що ці зобов'язання відповідачем повинні були виконуватись на протязі - 01.12.96р. по 01.02.01р. На той час діяв ЦК УРСР, відповідно до ст.71 якого, строк позовної давності по цій категорії справ був встановлений - 3 роки, тому позивач мав право заявити вимоги про стягнення цих сум в межах трирічного строку в залежності від того, за який рік він заявляє вимоги.
Виконання судових рішень регламентується Законом України "Про виконавче провадження", глава 10 якого передбачає відповідальність учасників виконавчого провадження за невиконання або несвоєчасне виконання рішення по справі. Несвоєчасне виконання рішення не породжує грошового зобов'язання в розумінні ст.509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ця ж стаття передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Щодо виконання рішення господарського суду, то це примусове стягнення певних грошових сум, а не виконання зобов'язань.
За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.82,84,85 ГПК України, суд-
в и р і ш и в:
1.В задоволені позову відмовити.
2.Рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя З.В. Клепай
Підписано суддею 11.09.06р.