справа № 2-3897/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі :
Головуючої судді Ульяніч І.В.
при секретарі Левченко В.О., Кононенко О.О., Харламової Т.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2,ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5.,
представників співвідповідача ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» "Про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки", -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 “про відшкодування матеріальної та моральної шкоди” вказуючи, на те, що 10.01.2008 року в районі зупинки транспорту «ЦЗФ», він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, на проїжджий частині дороги на позивача було скоєно наїзд автомобілем ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_4. В результаті ДТП йому були причинені тілесні ушкодження: рани тім'яної й скроневої областей, забій головного мозку, субарахноідальний крововилив, закритий многооскольчатий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням, травматичний шок глибокого ступеню, в наслідок чого йому 06.05.2008 року була встановлена 2 група інвалідності безстроково. Позивачу була спричинена матеріальна та моральна шкода, яка полягає в придбанні медикаментів, оплати послуг транспорту, витрати на харчування під час проходження стаціонарного курсу лікування, а моральна обумовлена стражданнями через пошкодження здоров»я. Матеріальна шкода, яка була завдана позивачу складає 11995,74грн., а моральна – 50000 гривень, також у рахунок відшкодування доходів, не отриманих потерпілим у результаті стійкої втрати працездатності (інвалідності) в розмірі 700 грн. щомісячно .
В подальшому при розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги, вказав, що на момент здійснення ДТП автомобілем "ВАЗ-2109" рег.номер НОМЕР_2, відповідач управляв на підставі доручення на право керування й розпорядження транспортного засобу, і останній був застрахований у Донецькій обласній дирекції Національної Акціонерної Страхової Компанії "Оранта". Тому особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування заподіяного їм шкоди зобов»язано сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На придбання лікарських засобів і препаратів позивачем було витрачено 9921,61 грн., на придбання продуктів для посиленого харчування витрачено 1034,28 грн. Під час знаходження на лікуванні в амбулаторному режимі позивачем витрачене 1039,85 грн. на наймання таксі, для відвідування лікарні. Загальна вартість матеріального збитку, заподіяного каліцтвом у результаті дорожньо-транспортного випадку джерелом підвищеної небезпеки, що мали місце 10 січня 2008 року, становить 11995,74 грн. На момент здійснення ДТП позивач працював у ДОКТМО, середня заробітна плата становила 785,85 грн., що у відповідностей зі ст.26 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"повинна відшкодовується. Крім заподіяння позивачу матеріального збитку, йому також заподіяна моральна шкода, що виразилася в заподіянні позивачу каліцтва на все життя, фізичного болю, страждань і переживань за його майбутнє й майбутнє його родини, одержання сильного психологічного зриву й стресу із приводу заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень. Позивач, та його родина потрапили у важке матеріальне становище, у зв'язку з необхідністю придбання лікарських засобів, змушений був зайняти велику суму грошей. Позивач відчуває постійні моральні страждання й переживання, у нього погіршився сон, з'явилися головний біль, дратівливість, почастішали нервові зриви, підвищився кров'яний тиск і понизилася життєва активність, він втратив упевненість у собі. Розмір заподіяної моральної шкоди, з урахуванням його ваги й тривалості, позивач оцінює в загальній сумі 50000 грн. Позивач просив стягнути з ОСОБА_4 у рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди в сумі 47750 грн., стягнути з Національної Акціонерної Страхової Компанії ВАТ ОСОБА_5. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11995,74 грн., моральну шкоду в сумі 2250 грн, у рахунок відшкодування доходів, не отриманих потерпілим у результаті стійкої втрати працездатності (інвалідності) у період з 10 січня 2008 року по 30 березня 2010 року в сумі 20956 три., а всього на загальну суму 35201,74 грн. одноразово та з 1 квітня 2010 року щомісяця 785,85 грн. у рахунок відшкодування втраченого заробітку (доходу) до досягнення загального пенсійного віку потерпілого, а також покласти на відповідача всі судові витрати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того, пояснили, що в результаті ДТП позивач зазнав матеріальну шкоду та моральні страждання. Через пошкодження здоров»я позивачу завдано фізичних та моральних страждань, на даний час він є інвалідом 2 групи. Витрати понесені на лікування, послуги транспорту та харчування, складають в розмірі 11995,74 гривень, моральна шкода становить 50000 грн., доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати працездатності (інвалідності) у період з 10 січня 2008 року по 30 березня 2010 року в сумі 20956 грн..
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, пояснив суду, що він не був винний у ДТП, кримінальну справу стосовно нього було закрито, ні к кримінальній та ні к адміністративній відповідальності він притягнутий не був. На момент здійснення ДТП автомобілем "ВАЗ-2109" рег.номер НОМЕР_2 він управляв на підставі доручення на право керування й розпорядження даним транспортним засобом, і останній був застрахований у Страховій Компанії "Оранта", що підтверджується страховим полісом № ВА-6376464 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів. На даний час автомобіль проданий. Про настання страхового випадку ОСОБА_4 вчасно повідомив у страхову компанію по телефону, зазначеному в страховому полісі, просив відмовити у задоволені позову стосовно нього.
Представник співвідповідача Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, при цьому пояснили, що даний страховий випадок у них був зафіксований, але сплачувати відшкодування у них не має підстав, так як відповідач ОСОБА_4 не був притягнутий до відповідальності за скоєне ДТП та до них не надходило звернень позивача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи, закритої провадженням стосовно ОСОБА_4, вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст.1194 ГК України, особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування заподіяного їм шкоди обязанно сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою [страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 22 «Про обов'язковий страхований цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 23 Закону - шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов’язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.
Згідно ст. 24 Закону - у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Згідно ст. 26 Закону – у зв’язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов’язкового виду страхування. Страхове відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на місяць до відновлення працездатності потерпілого.
Відповідно повідомлення Головного управління МВС України в Донецькій області № 4-6411 від 24.07.2009 року, та копії постанови слідчого СВ ДТП СУ ГУ МВД України в Донецькій області кримінальна справа у відношенні ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 2 КК України була закрита за відсутністю складу злочину (а.с. 61, 62-65).
Згідно копії довідки та виписок із історії хвороби позивач ОСОБА_1 перебував з 10.01.2008 року по 25.01.2008 року на стаціонарному лікуванні, після ДТП, потім з 26.01.2008 року по 06.05.2008 року в амбулаторному режимі, з 27.08.2008 року по 17.09.2008 року перебував на стаціонарному лікуванні. На підставі акту МСЗК №919 від 06.05.2008 року позивачу безстроково встановлена друга група інвалідності (а.с. 4, 5, 6,7, 70-71).
Відповідно фіскальним чекам загальна вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу каліцтвом у результаті дорожньо-транспортного випадку джерелом підвищеної небезпеки становить: на придбання лікарських засобів і препаратів та витрати на транспортування було витрачено 11291 гривня 71 копійка. (а.с.8-46,55-59).
Згідно страхового полісу № ВА-6376464 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, автомобіль "ВАЗ-2109" рег.номер НОМЕР_2 був застрахований у Донецькій обласній дирекції Національної Акціонерної Страхової Компанії "Оранта" (а.с. 104).
Відповідно до копії трудової книжки та довідки КЛПУ «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об»єднання» № н-342 від 29.12.2009 року позивач ОСОБА_1 працював у Донецьком обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні, в період з 18.10.2004 року по 07.05.2008 року, середня заробітна плата за період з липня 2007 року по грудень 2007 року становила 785,85 грн. (а.с. 69, 149).
Згідно довідки з місця роботи позивача вбачається, що за час перебування позивача на лікуванні стаціонарному та амбулаторному з 10.01.2008 року по 25.01.2008 року, з 16.01.2008 року по 06.05.2008 року, лікарняні позивачу були сплачені за рахунок Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності Калінінського району м. Донецька (а.с.148)
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 643 від 26.05.2010 року - ОСОБА_1 10.01.2008 р. при дорожньо-транспортній пригоді була заподіяна: сочетанна травма тіла у вигляді забитих ран тім'яної й скроневої областей,забиття головного мозку, субарахноідальний крововилив, закритий многооскольчатий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням. Наслідок побутової травми 10.01.2008 р.: сочетанная травма в результаті ДТП, перелом, що зростається, верхньої третини лівої гомілки в апарату зовнішньої фіксації. Стан після забиття головного мозку, субарахноидального крововиливу із мнестическими порушеннями, завзятої цефалгией, правобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, правобічної гемигипестезией, ликворосудиної дисциркуляцией установлена П група інвалідності за загальним захворюванням. У цей час у нього є наслідки травми, отриманої в дорожньо-транспортному випадку 10.01.2008 р. у вигляді посттравматической энцефалопатии з помірним психоорганическим синдромом, ликворосудиною дисциркуляцией, завзятої цефалгией, правобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, правобічної гемигипестезией, посттравматичною невропатією більше- і малоберцового нервів ліворуч із помірним парезом стопи й вегетосенсорными порушеннями в стопі, паркинсоничного синдрому (ригідна форма), що сросли оскольчатого перелому верхньої третини обох костей лівої гомілки з невеликим зміщенням, посттравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглоба й бедренно-надколенникового суглоба 1-п ступеня, з помірним порушенням функції й болючим синдромом, у зв'язку із чим його професійна працездатність, згідно п. 10.3 Додатків до "Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз у бюро судово-медичної експертизи", затверджених наказом № 6 МЗ України від 17.01.1995 р.. втрачена на 80% (вісімдесят), а загальна працездатність, згідно п.п.2а й 66 Інструкції № 2 "Про порядок організації й проведення лікарсько-страхової експертизи", на 70% (сімдесят). Під час стаціонарного й амбулаторного лікування гр.ОСОБА_1 у додаткового харчування не потребував. Під час стаціонарного лікування був забезпечений всіма видами відходу. Під час амбулаторного лікування, після виписки зі стаціонару до моменту встановлення групи інвалідності, він мав потребу в побутовому догляді.
Не підлягає стягненню на користь позивача сума 1034,28 грн., яку позивач витратив на харчування, так як згідно комісійної судово-медичної експертизи позивач не потребував додаткового харчування, а звичайне харчування, позивач потребує незалежно від ДТП.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України -розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, особи яка її завдала, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»ю або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ст. 1168 ЦК України - моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода, у зв»язку із пошкодженням здоров»я та встановленням групи інвалідності.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання та переживання з приводу ушкодження здоров»я та встановлення йому 2 групи інвалідності. Хоча відповідач ОСОБА_4 і не був визнаний винним у скоєнні ДТП та не притягнутий ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності, інвалідність позивача, його моральні страждання, настали внаслідок дій відповідача ОСОБА_4, тому суд вважає, що з нього потрібно стягнути суму за спричинену моральну шкоду, на користь позивача в розмірі 20000 грн., так як стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 2250 грн. зі страхової компанії не буде достатнім відшкодування моральних страждань позивача .
Керуючись вищевикладеним, Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд вважає, що достатньою сумою, яка здатна компенсувати фізичні та моральні страждання ОСОБА_1 є сума у 20000 гривень, виходячи із характеру, тривалості страждань та негативних наслідків, а з Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2250 гривень.
Згідно ст. 1195 ЦК України -фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Також частково підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо стягнення відшкодування доходів, не отриманих внаслідок стійкої втрати працездатності. Згідно висновку СМЕ у позивача 80% втрати професійної працездатності. На користь позивача необхідно стягнути відшкодування 80% втрати працездатності, за період з 07.05.2008 року (встановлення групи інвалідності) по 30.03.2010 року в сумі 14459,64 грн., виходячи із його середнього заробітку 785,85 грн. на місяць (785,85 грн.х80%:100х23 місяці), а з 01.04.2010 року необхідно стягувати з відповідача страхової компанії «Оранта» 628,68 грн. щомісячно до досягнення позивачем пенсійного віку.
Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди – 11291, 71 грн.( за лікування та послуги транспортування, та як позивачу завдано складний перелом ноги та забій головного мозку, що ускладнювало його пересування та були необхідні послуги транспорту під час перебування на амбулаторному лікуванні для відвідування лікарні) та відшкодування 80% втрати працездатності в сумі 14459,64 грн. , та щомісячно 628,68 грн. (785,85 грн.х80%:100), до досягнення пенсійного віку, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 2250 грн.., а з відповідача ОСОБА_4 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
При розподілі судових витрати між сторонами, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне всі судові витрати по справі покласти на відповідача, тому що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи, отже, з відповідача страхової компанії «Оранта» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 257,51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривні 00 копійок, з відповідача ОСОБА_4 судовий збір на користь держави 1000 грн. (5% від суми).
На підставі викладеного, ст. ст. 1166, 1187 ч.2, 1195 ЦК України, керуючись ст. ст. 6, 10, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» "Про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки" - задовольнити частково. Стягнути з Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяно матеріальної шкоди: затрати на лікування та послуги транспортування в розмірі - 11291, 71 грн. , відшкодування шкоди завданої каліцтвом, в зв"язку із втратою 80% працездатності, за період з 07.05.2008 року по 30.03.2010 року, в розмірі - 14459,64 грн., а в подальшому з 01.04.2010 року в розмірі 628,68 грн. щомісячно до досягнення позивачем пенсійного віку, тобто до 09.02.2011 року.
Стягнути з Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2250 гривень.
Стягнути з Національної Акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» на користь держави судовий збір в розмірі 257,51 гривні 00 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір - 1000 гривень.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.В.Ульяніч
Копія вірна: Суддя: Секретар: