Судове рішення #12845016

  Справа № 2-а-650/10  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  20.12.2010 року                 м. Виноградів  

  Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області – Леньо В.В., розглянувши відповідно ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження  адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії,  

  В С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 22.10.2010 р. позивачка звернулась в Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком по 6 років. Дані виплати повинні бути їй гарантовані державою на підставі ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.11.10 р. службові особи Управління праці та соціального захист населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області, під час розгляду звернення позивачки від 22.10.2010 року в порушення вимог ч.ч.6,8 ст.19 Закону про звернення громадян, які вимагають від них вчинити дії спрямовані на забезпечення поновлення порушених прав, та встановлюють їм обов'язок вжити заходів щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих особі яка до них звертається  в  результаті ущемлення її прав та законних інтересів. Не зробили перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з моменту призначення допомоги до досягнення нею 3-х років. Також не забезпечили подальшу виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дітей віком до 6 років. Тому позивачка просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами зумовленими народженням та похованням» до рівня не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років та забезпечити її виплату, а також зобов’язати відповідача і надалі щомісячно виплачувати дану допомогу.  

З врахуванням того, що у справі наявні та достатні докази, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, відтак суддя у відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Представник відповідача по справі 15.12.2010року подав до суду письмове заперечення на позовні вимоги позивачки, в якому відповідачем позовні вимоги не визнаються, просить  відмовити у їх задоволенні, оскільки, на подану заяву до управління прані та соціального захист населення гр. ОСОБА_1 від 22.10.2010р. щодо отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у підвищеному розмірі позивачці згідно Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР надано письмове роз'яснення про перелік документів, які необхідно подати до управління праці та соціального захист) населення для проведення відповідних розрахунків. ОСОБА_1 документи для проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що перевищує мінімальний, у відповідно до абзацу 3 пункту 22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2001р. №1751 із змінами та доповненнями від 22.02.2008р. не подавала. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року із змінами і доповненнями внесеними 28.12.2007 року, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гри. (частина перша ст.15 в редакції вищенаведеного закону від 28.12.2007 року). Також просив застосувати наслідки пропущення позивачем строків звернення до суду.  

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по  суті,  суддя приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке мається в матеріалах справи, до того вона є застрахованою особою відповідно до Закону України   ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. А тому суддя приходить до висновку, що допомога позивачці повинна була рахуватися у відповідності до ст.43 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування” у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 (зі змінами та доповненнями).  

Встановлено також, що 22.10.2010 р. позивачка звернулась в Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком по 6 років. 18.11.10 р. Управління праці та соціального захист населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області, на звернення позивачки від 22.10.2010 року, надало позивачці письмову відповідь.  

Так, згідно зі ст.43 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування” у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 (зі змінами та доповненнями), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається у розмірі прожиткового мінімуму.  

Враховуючи викладене, позивачка на підставі ст.ст. 4, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому статтею 43  вказаного Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо виключення ст.ст. 40-44 вказаного Закону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Оскільки на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» в частині внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», фактично питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюються статтями 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Однак Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є спеціальним для регулювання зазначених правовідносин для застрахованих осіб, ніж Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».  

Тому суддя приходить до висновку, що при виплаті застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слідує керуватися саме ст.ст. 42,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Фактично вимога позивача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.  

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни до ст.ст. 42,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не вносилися, дія вказаних статей на 2009-2010 р.р. не зупинялася, тому ст.ст. 42, 43 згаданого Закону слід вважати викладеними у тій редакції, яка діяла до виключення цих статей Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України».  

Таким чином, відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», починаючи з 04.03.2009 р. Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області повинно було надавати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто у розмірі, не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань не повинні прийматися до уваги.  

Частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки.  

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» застрахована особа – це найманий працівник або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Таким чином, позивачка на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка втратила працездатність. Тому суддя приходить до висновку про те, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку потрібно застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Однак, у спірний період Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області виплачувало ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», за період з 04.03.2009 р. по 20.12.2010 р. включно – протиправною та керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», за період з 04.03.2009 р. по 20.12.2010 р. з врахуванням виплачених позивачці коштів за вказаний період.  

Однак, вимога позивачки про зобов’язання відповідача і надалі виплачувати «державну соціальну допомогу» в розмірі, передбаченому законом, суддя констатує, що вказана вимога стосується майбутніх виплат, а відтак майбутніх прав позивачки, які ще не порушені. У відповідності до ст.6 КАСУ, адміністративний суд розглядає звернення осіб, які вважають, що порушені її права, свободи або інтереси. Тобто, звернення за захистом ще не порушених прав у сфері публічно-правових відносин не підлягає судовому захисту в порядку адміністративного судочинства.  

Тому, що стосується вимоги позову про зобов’язання відповідача і надалі щомісячно виплачувати дану допомогу, - суддя не може передбачити наявність підстав для задоволення цієї вимоги на майбутній час, - тому приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині не обґрунтовані й не підлягають задоволенню.  

  На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України,   ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»   ст.ст. 4, 42, 43 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,    рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись   ст.ст. 2,7,8,9,10,11,71,94,99,100,122,160-163,183-2  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя –    

  ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов   ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», за період з 04.03.2009 р. по 20.12.2010 р. – протиправними.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», за період 04.03.2009 р. по 20.12.2010 р., з врахуванням виплачених позивачці коштів за вказаний період.  

  В решті позовних вимог  відмовити.  

  Копії постанови не пізніше наступного дня направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.  

  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому  провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя                       Леньо В.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація