Справа № 2-911/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  27 грудня 2010 року  

  Борщівський районний суд Тернопільської області  

  в складі: головуючого        Денисової Т.С.  

з участю секретаря           Тимківа Б.В.  

позивача                     ОСОБА_1  

відповідача                  ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України,    

в с т а н о в и в :  

  Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, що зареєстрований між нею та відповідачем Мельниця-Подільською селищною радою 19 вересня 1976 року за актовим записом № 25, посилаючись на те, що сімейне життя між ними не склалося, впродовж останніх 9-ти років припинили подружні відносини. За цей час стали чужими один для одного, подальше спільне проживання не можливе. Сім»я набула формальних рис, що суперечить її інтересам.  

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, не заперечує щодо розірвання шлюбу.  

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.  

Сторони уклали шлюб 19 вересня 1976 року, шлюб зареєстрований в Мельниця-Подільській селищній раді, актовий запис № 25.  

Діти від шлюбу повнолітні.  

У відповідності до ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов»язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.  

Між сторонами погіршилися стосунки через тривале проживання один без одного, позивач тривалий час перебувала на роботі за межами країни. Сторони не підтримують будь-яких подружніх стосунків впродовж дев»яти останніх років.  

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст.24 СК України).  

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч.3 ст.56 СК).  

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.  

При реєстрації розірвання шлюбу позивач просить відновити дошлюбне прізвище – ОСОБА_1.  

На підставі ст.ст.24,55,56 ч.3,105,110,112,113,115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,174,212 ЦПК України, суд  

  в и р і ш и в :  

    Позов задовольнити.  

Шлюб, зареєстрований 19 вересня 1976 року, актовий запис № 25, Мельниця-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.  

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище ОСОБА_1.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.  

  Головуючий: підпис  

З оригіналом згідно.  

Суддя Борщівського районного суду                       Денисова Т.С.