Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И                             Справа № 2-4913/10  

12 жовтня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючого судді   Рибакової В. В.  

секретаря   Затуливітер Н.В.  

за участю позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -            

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.  

Вона з 09.04.2005 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого є двоє малолітніх дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Спільне проживання з відповідачем не склалось, шлюбні відносини припинені з червня місяця 2010 року з причини відсутності порозуміння, різних поглядів на сімейне життя, обов’язки подружжя, частих сварок з цього приводу. Крім того, відповідач висловлював погрози на її адресу, застосовував до неї фізичну силу, з приводу чого вона зверталася до правоохоронних органів та до медичної установи для проведення судово-медичного обстеження. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Примирення між ними неможливе. Спільне господарство не ведеться. Майнового спору немає. Діти проживають з нею та після розірвання шлюбу залишаться проживати з нею, проти чого відповідач не заперечує. Просить шлюб розірвати.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги та обставини викладені у позові підтримала, просить шлюб розірвати, так як збереження шлюбу неможливе, це буде суперечити її інтересам та інтересам дітей. У судовому засіданні виявила бажання про залишення їй прізвища після розірвання шлюбу «ОСОБА_4».  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги та обставини викладені у позові визнав, пояснення позивача не спростовував, згоден на розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу його прізвище залишиться «ОСОБА_4».  

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст. ст. 110, 112 СК України підлягає задоволенню.  

У судовому засіданні встановлено, що сторони з 09.04.2005 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.4). Від шлюбу мають двох малолітніх дочок: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем (а.с.5,14). Шлюбно-сімейні відносини сторони припинили з червня місяця 2010 року з причини відсутності порозуміння, різних поглядів на сімейне життя, обов’язки подружжя, частих сварок з цього приводу. Крім того, відповідач висловлював погрози на адресу позивача, застосовував до неї фізичну силу, з приводу чого позивач зверталася до правоохоронних органів та до Нікопольського відділення ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» (а.с.7,8,13). Спільне господарство не ведеться, сторони проживають окремо. Примирення між ними неможливе. Майнового спору немає. Між сторонами досягнуто домовленість щодо проживання дітей після розірвання шлюбу з позивачем.  

Викладене підтвердилося в судовому засіданні поясненнями сторін.  

За таких обставин та враховуючи те, що відповідач вчинив протиправну поведінку щодо позивача протягом одного року після народження дитини, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати.    

Сторони не виявили бажання  на зміну прізвища після розірвання шлюбу.    

Керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 110,112 СК України, -  

  ВИРІШИВ:  

  Позовну  заяву ОСОБА_3 -  задовольнити.  

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.04.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом  № 172, від якого є двоє малолітніх дітей -  розірвати.  

Після розірвання шлюбу громадянину ОСОБА_4 прізвище залишити «ОСОБА_4», громадянці ОСОБА_3 прізвище залишити «ОСОБА_5».  

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області потягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.  

  Суддя: