П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                 Справа № 2а-960/10  

  05 жовтня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючого-судді                                           Рибакової В.В.  

при секретарі                                                    Затуливітер Н.В.  

з участю позивача                                            ОСОБА_1  

відповідача                                                       Калепко О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Калепко Олександра Володимировича про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, скасування  постанови у справі про адміністративне правопорушення, -  

В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постановою від 17.04.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У   постанові по справі про адміністративне правопорушення, вказано, що він 17.04.2010 року о 09.30 год. керуючи автомобілем ДЕУ Ланос н/з НОМЕР_2 у м. Нікополі по вул. Довгалівській, в районі магазину «Лотос», здійснив зупинку ближче 30 м. від автобусної зупинки. Зі вказаною постановою не згоден оскільки вважає, що дорожній знак, який позначав зупинку маршрутних транспортних засобів був у неналежному стані, зображення на ньому розмите; окрім того при складанні протоколу інспектор ДАІ відстань до знаку чи до посадкового майданчика не вимірював, свідків не запрошував. В тому місці, де він здійснив зупинку є посадковий майданчик, який розташований приблизно за 20 м. від дорожнього знаку. Якщо до даної відстані додати відстань від того місяця, де він здійснив зупинку для висадки пасажира до дорожнього знаку, яка дорівнює 20-25 м., то відстань до посадкового майданчика буде більша за 30 метрів, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також вважає, що  дорожній знак можливо взагалі втратив свою дію, оскільки знаходиться у занедбаному стані, на той час пасажирів на автобусні зупинці не було, чи зупиняються там взагалі маршрутні транспортні засоби  йому невідомо. Вважає, що інспектор виніс постанову за відсутні належних доказів його вини, своїми діями інспектор грубо порушив норми матеріального та процесуального права  в результаті чого постанова не відповідає нормам Закону. Просить поновити пропущений строк для подання до суду адміністративного позову, мотивуючи дану обставину тим, що у період з 19.04.2010 року по 30.04.2010 року перебував у відрядженні в учбовому центрі обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, крім того зазначив, що працює позмінно з добовим чергуванням, у зв’язку з чим не міг своєчасно звернутися до суду за захистом порушених прав; визнати неправомірними дії інспектора ДПС та скасувати   постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності.  

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд поновити пропущений строк для подання до суду адміністративного позову, визнати дії інспектора неправомірними та скасувати постанову від 17.04.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, як незаконну.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши на те, що оскільки позивач порушив правила дорожнього руху, стосовно нього було складено  протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  Також зазначив, що позивач під час складання протоколу та розгляду справи не заперечував проти скоєного правопорушення, тому свідки не запрошувалися, виміри не робилися. Просив у позові відмовити.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції  по справі, вивчивши матеріали справи,  адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.  

Так, судом встановлено, що сторони знаходяться у  публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України. Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

Стаття 104 КАС України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин правом на звернення до адміністративного суду з позовом.  

Якщо за результатами  розгляду справи факту такого порушення не буде встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

У судовому засіданні встановлено, що 17.04.2010 року старшим інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Калепко О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення  серія  АЕ № 327281 про те, що ОСОБА_1 17.04.2010 року о 09.30 год. керуючи транспортним засобом Деу Ланос н/з НОМЕР_2 у м. Нікополі по вул. Довгалівській, здійснив зупинку  ближче 30 м. від автобусної зупинки, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП та порушив вимоги п.15.9е ПДР (а.с.5,а.с.2 адмінматеріалу).  

На підставі даного протоколу старшим інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Калепко О.В. було винесено постанову  АН         № 601780 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2010 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення - штрафу на користь держави у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.4).  

Визнаючи сам факт зупинки, позивач власноручно записав у протоколі про адміністративне правопорушення, що він зупинку здійснив для висадки пасажира, порушення вчинив ненавмисно, просив попередити його в усній формі.  Проте, при зверненні до суду позивач  вже вказує,  що дорожній знак, який позначав зупинку маршрутних транспортних засобів був у неналежному стані, зображення на ньому було розмите; що при складенні протоколу інспектор ДАІ відстань до знаку, до посадкового майданчика не вимірював, свідків не запрошував, що посадковий майданчик, розташований приблизно за 20 м. від дорожнього знаку і якщо до даної відстані додати відстань від того місяця, де він здійснив зупинку для висадки пасажира до дорожнього знаку, то відстань до посадкового майданчика буде більша за 30 метрів, у зв’язку з чим посилається на те, що він правил дорожнього руху не порушував, про що і стверджував у судовому засіданні.  

Суд, дані пояснення позивача оцінює критично та не може  взяти  їх до уваги, оскільки вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, зібраним по справі доказам та нормам матеріального права.  

Як вбачається з матеріалів справи, старшим інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Калепко О.В. було складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2010 року.  

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.  

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один  з яких під розписку вручається особі, яка притягається  до адміністративної відповідальності.  

Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть  адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.  

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка  притягається  до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.  

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу  ,   в    ньому    робиться    запис    про    це.  Особа,   яка    притягається   до   адміністративної  

    відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також  викласти мотиви свого відмовлення від підпису.  

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюється її право і обв’язки передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.  

У протоколі про адміністративне правопорушення від 17.04.2010 року позивач з порушенням погодився, по суті порушення надав пояснення, копія протоколу йому вручена (а.с.5). Також позивач при складенні протоколу не заперечував по суті виявленого порушення, свою незгоду не виявляв.  

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що старшим інспектором відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Калепко О.В. складенні протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.04.2010 року стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам статей 254, 256, 285 КУпАП та відповідачем надано достатньо доказів вини позивача, а тому, підстави для визнання його дій неправомірними - відсутні.  

Як вбачається із матеріалів справи позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми діями порушив його права, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону.  

Відповідно до п. 1.1 глави 1 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші  нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.  

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.  

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.  

Пунктом 15.9е Правил дорожнього руху України, передбачено, що зупинка забороняється ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.  

Стосовно посилання позивача на ту обставину, що він здійснив зупинку лише для висадки пасажира, суд вважає, що дана обставина не є підставою для виправдання вчиненого позивачем порушення             п.15.9е ПДР.  

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1, 17.04.2010 року, керуючи транспортним засобом Деу Ланос н/з НОМЕР_2 у м. Нікополі по вул. Довгалівській,  здійснив зупинку ближче 30 м. від автобусної зупинки, чим порушив п.15.9е ПДР.    

Відповідно до ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені  ч. 1 ст. 122 КУпАП. За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено  працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.  

З огляду на наведене вище, суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність (ст.122 ч.1 КУпАП),  він є суб’єктом даного правопорушення. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті. Отже постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, а тому  скасуванню не підлягає.  

Крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений законом. У судовому засіданні позивач поважності пропуску строку звернення до суду не довів.  

Керуючись ст.ст. 2,7,17,18,69,71,104,160,162,163,171-2 КАС України, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора відділення ДПС для обслуговування адміністративних територій м. Нікополя та Нікопольського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Калепко Олександра Володимировича про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, скасування  постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Повний текст постанови виготовлений 11.10.2010 року.  

    Суддя :