В и р о к

Іменем України

 21 грудня 2010 року                                     Іршавський районний суд

                                                                             Закарпатської області

                                                в складі:

                                                головуючої: Даруда І.А.

                                                при секретарі: Матіко О.Д.

                                                за участю прокурора: Горзов Н.Ю.

                                                підсудного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, не одружений, не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.1  КК України,-

ВСТАНОВИВ:

               Підсудний ОСОБА_1 08 вересня 2010 року близько 20-ї години, знаходячись в АДРЕСА_2 Іршавського району, де проживає сім’я ОСОБА_2, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майно, скориставшись відсутністю ОСОБА_2 та інших членів її сім’ї, шляхом вільного доступу, зайшов у спальню кімнату будинку, де під ліжком знайшов металеву банку з-під кави «Нескафе» з якої викрав гроші у сумі 500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, заподівши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

  Підсудний ОСОБА_1 в суді вину та фактичні обставини справи визнав  повністю та на підставі ст. 68 Конституції України відмовився від дачі пояснень.  

 Крім  повного  визнання  своєї  вини  та фактичних обставин справи , винність підсудного  ОСОБА_1 стверджується  показами :

-потерпілої ОСОБА_2, яка суду показала, що 05.09.2010 року від реалізації м’яса з власної корови отримала гроші у сумі 2500 гривень, а саме грошові банкноти номіналами 200 гривень, 100 гривень та 50 гривень, які перерахувавши  поставила в металеву банку із-під кави «Нескафе», яку сховала в спальній кімнаті свого будинку під двоспальні ліжка. Про ці гроші та схованку знала тільки вона та її чоловік ОСОБА_3, який в той день 05.09.2010 року поїхав з дому на заробітки Чехію. Останній раз вона бачила та переховувала гроші 07.09.2010 року. Цього ж дня до неї додому прийшов її племінник ОСОБА_1, який є сином її покійної сестри ОСОБА_4, яка померла чотири роки назад і з цього часу її племінник проживає сам. Інколи ОСОБА_1 приходить до неї додому допомагати їй по господарству. Так 07.09.2010 року ОСОБА_1 пробув у неї цілий день допомагав по господарству, мав доступ до будинку та інших приміщень . Він ночував у неї декілька ночей і пробув у неї 7, 8 та 9 вересня 2010 року. 10 вересня 2010 року ОСОБА_1 пішов з її будинку додому . В той же день 10.09.2010 року їй були потрібні гроші, тому вона пішла до своє схованки, де виявила відсутність 500 гривень. Вона стала питати онука ОСОБА_4, чи не брав він у неї грошей, але онук запевнив, що ніякі гроші він не брав. Тоді ж онук сказав, що бачив гроші у ОСОБА_1 І, який в цей час був у них вдома але він став заперечувати свою причетність до крадіжки. Після чого вона відразу пішла в м.Іршава до Іршавського РВ УМВС куди звернулась із заявою, щодо крадіжки грошей. До неї додому приїхали працівники міліції , які проводили огляд в її будинку, а згодом вона дізналась, що дійсно саме ОСОБА_1 викрав у неї вказані гроші.  Претензій до підсудного не має, просить суворо його не карати;

 а також матеріалами справи а саме:        

•   протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_2.  (а.с.8)

-     протоколом   огляду місця події  -   АДРЕСА_2, де проживає сім’я ОСОБА_2  (а.с.10-13)

За таких обставин справи суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин  передбачений ч.1 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна.            

 Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та  ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, пом"якшуючу відповідальність обставину -  що судиться вперше, вину визнав, щиро розкаявся, шкоду відшкодував повністю, обтяжуючу покарання обставину судом не встановлено.

            Враховуючи обставини справи, особу винного ОСОБА_1,суд вважає, що до нього слід застосувати ст.. 75 КК України про звільнення від відбуття призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України,

ЗАСУДИВ:

           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 185  ч.1  КК України.

            Призначити  ОСОБА_1 за ст. 185  ч.1  КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку не вчинить новий злочин та не виїжджатиме за межі України на постійне місця проживання без дозволу органів  кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1 залишити попередньою – підписка про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Суддя                                                                             І.А. Даруда