Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И  

Справа № 2- 73 /2010  

  29.11.2010  року           Хортицький районний суд м. Запоріжжя  

в складі:     головуючого судді       – Панкеєв О.В.,  

при секретарі       –                             Веретельник К.М.,  

за участю представника  позивача ОСОБА_1, представника  відповідача – ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи -  ЗМБТІ, Обслуговуючий кооператив “Дніпро”, Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів України -   про визнання недійсним свідоцтва про право власності на гараж, –  

В С Т А Н О В И В :  

26.06.2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про припинення дії, яка порушує право, та вимагав зобов’язати ОСОБА_6 забезпечити вільний доступ до його  гаражу № 194. (арк.с.2,3)  

14.09.2009 року ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просить поновити ОСОБА_6 строк для звернення до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, та визнати недійсними рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 294/10 від 30.09.2002 року в частині визнання за ОСОБА_5  права власності на гараж № 194, розташований за адресою :АДРЕСА_1,  та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 на право власності на гараж № 194, розташований за адресою: АДРЕСА_1, видане 06.11.2002 року на ім’я ОСОБА_5 (арк.с.  19-21 )  

Ухвалою суду від   14 .09.2009 року  зазначені позови об’єднані в одне провадження. (арк. с.58)  

09 .06.2010 року ухвалою суду позов  ОСОБА_5  до ОСОБА_6 про припинення дії, яка порушує право було залишено без розгляду (арк..с.120)   та залучено до участі у справі треті особи -  Обслуговуючий кооператив “Дніпро”, Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів України (арк..с. 120 )  

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 надав доповнення обґрунтування своїх вимог , де зазначає, що ОСОБА_5  ніколи не сплачував пай за гараж, кооператив не має пайового внеску, та міськвиконкомом порушенні вимоги ст. 15 Закону України «Про власність». Заявлені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що капітальний гараж № 194, розташований на автостоянці № 22, що належить на праві власності ОСОБА_4, являється самовільно збудованим, оскільки був збудований без згоди власника та дозволу відповідних органів місцевого самоврядування, державної реєстрації земельної ділянки відповідач не здійснив, мотивуючи тим, що він є членом ОК «Дніпро» та саме туди сплачує витрати за утримання комплексу. Між тим ОК «Дніпро» ніколи не мав та не має на території комплексу жодної власності, не має він і права користування земельною ділянкою. Сам по собі факт членства ОСОБА_5  в кооперативі не породжує правових наслідків у вигляді визнання за ним права власності на майно, оскільки ні відповідачу, ні кооперативу дозвіл на будівництво капітального гаражу не надавався.  Крім того, ОСОБА_5  ніколи не сплачував пай за гараж. Незважаючи на ці факти та всупереч ст. 15 Закону України «Про власність», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради за ОСОБА_5  незаконно визнано право власності на гараж № 194, про що видане відповідне свідоцтво та внесено запис до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно. Незаконна реєстрація права власності сторонньої особи на об’єкт нерухомості на території комплексу безпосередньо та очевидно порушує права позивачки. Про здійснення реєстрації права власності на гараж позивачці стало відомо лише у липні 2009 року після отримання з Хортицького райсуду м.Запоріжжя копії позову ОСОБА_5  з додатками, таким чином вважає, що строк позовної давності пропущений позивачкою з поважних причин. На підставі викладеного, просить суд поновити ОСОБА_4 строк для звернення до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, та визнати недійсним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради в частині визнання за ОСОБА_5  права власності на гараж № 194, розташований за адресою: АДРЕСА_1,  та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 на право власності на гараж № 194, розташований за адресою: АДРЕСА_1, видане 06.11.2002 року на ім’я ОСОБА_5  

Представник відповідача ОСОБА_2  заявлені позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними, оскільки будівництво капітального гаража № 194 було здійснено відповідачем у 1988 році на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування, які дозволили будівництво залізобетонних конструкцій,  усі внески за будівництво  сплачувались кооперативу «Дніпро» та добровільному товариству «Автомотолюбитель», будівництво гаражем відбувалося планово, на замовлення членів «Автомотолюбитель», пізніше було утворено кооператив «Дніпро», членом якого він є, та куди сплачує внески. Він правомірно  оформив право власності на гараж № 194 та йому було видано відповідне свідоцтво. Місце під будівництво гаражу було  отримане на законних підставах. Ця капітальна споруда збудована за власні кошти. Гараж зареєстровано в ОП ЗМБТІ та видано свідоцтво про право власності на гараж. З часу будівництва гаражу з 1988 року  та його експлуатації ніяких претензій щодо гаражу та його експлуатації до нього висунуто не було. Колишніми власниками автостоянки № 22 її  право власності на гараж не оспорювалося та реалізації  права власності  та  права володіння ОСОБА_6  земельною ділянкою він не заважає, бо ОСОБА_6 взагалі не має відношення до його власності, а тому не вправі її оспорювати. Крім того, просить застосувати встановлений законом строк позовної давності, оскільки вважає, що він пропущений позивачкою без поважних причин, так як  при укладенні договору купівлі-продажу автостоянки № 22 ОСОБА_6 було достовірно відомо про наявність на одній території і гаражів членів ОК «Дніпро». Крім того, батько позивачки ОСОБА_7, що одночасно є її представником, був засновником ЗАТ «Союзавто» з 1993 року, а тому йому було цілком достовірно відомо про будівництво капітальних гаражів на земельній ділянці по вул. Сапожнікова.  

  Представник відповідача виконавчого комітету Запорізької міської ради ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутністі та письмові заперечення, в яких пояснив, що вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки оскаржуване позивачем рішення прийняте виконавчим комітетом Запорізької міської ради в межах  наданих повноважень, закріплених нормами чинного законодавства, а саме Тимчасовим положенням  про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яким встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно з видачею відповідного свідоцтва здійснюється органами місцевого самоврядування на підставі заяви члена гаражного кооперативу, який повністю сплатив пайові внески. Крім того, ОСОБА_6 суду не надано жодних доказів того, що гараж № 138, який належить на праві власності ОСОБА_9,  знаходиться саме на замощенні, яке перебуває у власності ОСОБА_6, та заважає якимось чином реалізації прав власності ОСОБА_6 ОСОБА_6 не доведено ні факту порушення її права власності, ні невідповідності оскаржуваного рішення законам України. (арк..с. 148-1149)  

Представник третьої особи  ОК «Дніпро» та ЗОО «ВСА» ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що заявлені позовні вимоги судом задоволені бути не можуть, оскільки  ОСОБА_6 не  надала доказів порушення будь-яких її прав , а також не  обґрунтувала необхідність отримання у неї  згоди на будівництво споруд, не надала суду документального підтвердження меж  земельної ділянки, якою вона користується з комерційною метою,  та зареєстрованого у встановленому порідку дозволу на користування, тобто у позивачки взагалі відсутнє право на звернення до суду  із заявленими вимогами. Крім того, позивачкою  пропущено строк позовної давності щодо  викладених у позові обставин та  розвитку правовідносин і не надано суду  належних доказів  причин пропуску строку та їх поважності. Адже договір купівлі-продажу  майна був укладений ОСОБА_10 (можливо – ОСОБА_10)  20 серпня 2004 року, а на той час на земельній ділянці площею 2,8 га  вже було більше 400 гаражів, що  можна спостерігати  як візуально, так і по  документах БТІ. Просить у задоволенні позову відмовити. (арк..с.   148-149  )  

Представник ОП ЗМБТІ  в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд неповідомив  . (арк..с.146  )  

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заявлені  ОСОБА_4 позовні вимоги задоволені бути не можуть з наступних підстав.  

Згідно до вимог ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень, та доказів наданих сторонами. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.    

В судовому засіданні встановлено, що згідно із рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради народних депутатів №11/17 від 24.01.1985 року земельна ділянка була надана (а.с.23), а згодом відведена рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів Запорізькій обласній Раді  ДТ «Автомотолюбитель УРСР», яка на теперішній час змінила назву - Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (ЗОО ВСА), для будівництва    металевих гаражів та відкритої платної автостоянки для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни. (арк..с.  150,151 )  

На підставі зазначеного рішення Запорізькій обласній Раді добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»  видано Державний акт на право постійного користування землею  від 27.01.1986 року № 301.(а.с.   173-175  )  

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.07.1987 року № 240/4  дозволено Запорізькій обласній Раді добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР» будівництво типових збірно-розбірних залізобетонних гаражів на площадці по вул. Сапожнікова замість раніше передбачених металевих гаражів, та вирішено здійснювати суворий контроль за будівництвом та експлуатацією гаражів в частині заборони облаштування погребів та прийомом їх до експлуатації .(а.с.37 )  

На підставі договору купівлі-продажу № 123 від 6.12.2000 року майнового комплексу автостоянки № 22, укладеного ВАТ «АвтоТехСоюз», рішенням господарського суду Запорізькій області від 13.07.2001 року у справі №2/5/1041, право власності на цілісний майновий комплекс автостоянки № 22 по АДРЕСА_1, до складу якого ввійшла будівля контрольно-пропускного пункту, допоміжні споруди – вбиральня, огорожа (металева сітка), зливна яма, естакада, замощення визнано за Запорізьким міським об’єднанням учасників дорожнього руху. (арк.с.26-27 )  

18.07.2002 року Запорізьке міське об’єднання учасників дорожнього руху продає приватному підприємцеві ОСОБА_7 цілісний майновий комплекс автостоянки  № 22, що знаходиться у АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці 28788 кв. м. (а. с.          ) до складу якого ввійшла будівля контрольно пропускного пункту, допоміжні споруди – вбиральня, огорожа (металева сітка), зливна яма, естакада, замощення (арк.с.30)    

20.02.2004 року ОСОБА_7 продає зазначений комплекс ОСОБА_11 (а.с.32)  

20.08.2004 року ОСОБА_7, що діяв за дорученням ОСОБА_12 уклав договір купівлі –продажу зазначеного комплексу своїй доньці ОСОБА_13.( після укладення шлюбу – ОСОБА_13, а потім ОСОБА_13 (арк..с. 33). Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_6 придбала майновий комплекс автостоянки № 22, що знаходиться в м. Запоріжжі по АДРЕСА_1 , загальною площею 67,9 кв.м., та розташований на земельній ділянці 28788 кв.м. На вказаній земельній ділянці розташовані контрольно-пропускний пункт А., вбиральня В, паркан І, ворота 449,хвіртка 450, естакада ІІІ, ворота 454, замощення ІV, площею 15210 кв.м., зливна яма ІІ, замощення V, площею 3660 кв.м. (арк..с.  32 оборутка  )  

Відповідач ОСОБА_5   з  1982 року є членом ДТ «Автомотолюбитель УРСР» та ОК «Дніпро», що підтверджується відповідними посвідченнями. (арк..с. 6,11)  

У 1988 році  збудовано гараж, площею 22 кв.м. Як пояснила представник  відповідача та у письмових поясненнях представника ОК «Дніпро» будівництво залізобетонних гаражів на фундаменті ( у тому числі і спірний гараж № 194)  велося організаційно, члени товариства тільки здавали кошти, а будівництвом цілком займалося ДТ «Автомотолюбитель УРСР», готуючи відповідні проекти та документацію. Дані обставини позивачем не спростовані та підтверджуються техпаспортом ( арк..с. 7                     оборудка).  

Згідно з листом заступника начальника Управління містобудівної політики від 25.09.2002 року №1/39-528, гаражі ГЕК «Дніпро» мають бетонні фундаменти, а тому не є тимчасовими спорудами та підлягають реєстрації (а.с.51,52)  

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 294/10 від 30.09.2002 року  було вирішено оформити право власності на гараж № 194, розташований на земельній ділянці по вул. Георгія Сапожнікова 5б, загальної площею 22 кв.м. за ОСОБА_5 , (арк.. с.97). як члену Запорізької обласної ради добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР», яке  є користувачем земельної ділянки.  (арк с.97  )  

06.11.2002 року на ім’я  ОСОБА_5 (арк..с.4  ) було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1.  

Право власності на гараж № 194 було зареєстроване в ОП ЗМБТІ (арк..с.4 оборутка  )  

10.10.2001 року було складено технічний паспорт на гараж № 194, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5, згідно з яким вбачається , що гараж збудовано у 1988 році, гараж має фундамент  та погріб. (арк..с. 7,оборутка )  

Оскаржуване рішення прийняте виконавчим комітетом  Запорізької міської ради в межах  наданих йому повноважень, закріплених чинним законодавством. Відповідно до п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом  Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року заява фізичної особи – члена гаражного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок є підставою оформлення права власності на нерухоме майно з видачею відповідного свідоцтва, що  здійснюється органами місцевого самоврядування, яким відповідно є виконавчий комітет Запорізької міської ради. Достовірних доказів, стверджуючих, що відповідачем не було внесено пайового внеску до кооперативу, позивачкою не надано. Ані сам ОСОБА_5, ані представник ОК «Дніпро» цей факт не визнали, але пояснили, що  відповідачем пай було виплачено в повному обсязі, але надати достовірних доказів не мають можливості, оскільки при зміні керівництва кооперативу, ці документи передані не були.  

Також посилання представника позивачки на відсутність   у ОК «Дніпро»  пайового фонду  суд вважає хибними та до уваги не бере, оскільки вважає, що це не має жодного відношення до правовідносин , які є предметом позовних вимог і  ніяким чином не може вплинути на майнові права позивачки.  

Таким чином, суд вважає, що виконавчим комітетом міської ради оскаржуване рішення було прийняте у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом.  

Згідно довідки №       ОСОБА_5  (арк..с. 6) є членом обслуговуючого кооперативу «Дніпро», в якому знаходиться належний йому гараж № 194. ОК «Дніпро» був зареєстрований у відповідності до розпорядження голови Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради  № 915 від 15.11.1995 року (а.с.39-41 ). Розпорядженням голови Хортицької райадміністрації Запорізької міської ради № 116р від 30.06.2004 року до другої редакції статуту ГЕК «Дніпро» внесені зміни щодо юридичної адреси, вказана нова адреса: АДРЕСА_1.  Згідно довідки Хортицької райадміністрації ОК «Дніпро» ( до травня 2006 року ГЕК «Дніпро» рішення міського голови від 25.05.2006 року  № 192/1 зареєстроване по АДРЕСА_2.  (арк..с.  41  )  

Як встановлено постановою Запорізького апеляційного  господарського суду від 19 березня 2003 року, ухваленою за позовом ПП ОСОБА_7 до Запорізької Міської ради про зобов’язання здійснити відведення земельної ділянки та видати Державний акт на право постійного користування землею, на спірній земельній ділянці, на якій розташований цілісний майновий комплекс автостоянки № 22, також знаходиться 447 металевих та капітальних гаражів членів ГЕК «Дніпро», на частину яких оформлено право власності рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради, 7 гаражів –право власності визнано рішенням Хортицького місцевого суду м. Запоріжжя. гаражі членів кооперативу «Дніпро» і майно пп. ОСОБА_7 знаходиться на одній земельній ділянці площею 28,8 кв.м. Вирішення питання відведення земельної ділянки можливе тільки після затвердження проекту розподілу території, погодженого між  співвласниками.(а.с.156-157   )  

Згідно з довідкою ОП ЗМБТІ № 8405 від 25.06.2010 року ( а.с.158) замощенням уважається спеціальне покриття  вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів. Замощення виконується на власному фундаменті – утрамбованому щебені по ущільненому ґрунтовому покриттю (глиняний замок) за допомогою бетонного чи асфальтобетонного покриття. Відповідно з матеріалів інвентарізаційно-реєстраційних справ не вбачається, що гаражі розташовані або не розташовані на замощенні. Як вбачається зі сводного акту та схеми , оглянутої в судовому засіданні (арк..с. 181-183), усі спірні гаражі та автостоянка № 22 знаходяться на одній земельній ділянці розміром 28788 кв.м. На теперішній час  об’єкти зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2. В  провадженні ОП ЗМБТІ  перебуває одна інвентарна справа, заведена на майновий комплекс автостоянки № 22 та  на 468 гаражів.  

Рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Позивачкою не доведено той факт, що спірний гараж перебуває на асфальтовому покритті, що належить позивачці, чи на території її комплексу автостоянки № 22 та, що міськвиконкомом порушенні вимоги ст. 15 Закону України «Про власність».  Як зазначалося вище, на теперішній час земельна ділянка розміром 28788 кв.м. перебуває у користуванні ЗОО ВСА - третьої особи по справі. Державний акт на володіння земельною ділянкою від 27.01.1985 року є чинним. Право власності на земельну ділянку у сторін по справі – ані у ОСОБА_5,  ані у ОСОБА_6 належним чином не оформлено. (арк..с. 110) А тому  доводи представника позивача, що ставши власником цілісного майнового комплексу  автостоянки № 22 , до ОСОБА_6 перейшло у відповідності до ст. 120 Земельного Кодексу України право на земельну ділянку розміром 28788 кв.м., і тому вона вправі як власник вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні усією земельною ділянкою, суд до уваги не приймає.  

Крім того, розпорядженням голови Запорізького міськвиконкому № 693 від 10 травня 1993 року було зареєстровано ЗАТ «СоюзАвто» (а не ВАТ «Автотехсоюз», як вказано у позові), серед засновників якого були ТОВ «Універсал» та  ДТ «Автомотолюбитель УРСР», який передав до статутного фонду новоствореної  організації  за актом прийому-передачі частину своїх основних фондів. За переліком майна     по вул. Сапожнікова  у  комплекс автостоянки гаражі не входять.  

Позивач не довів суду, про те, що відповідач порушує його права, а тому твердження позивача, що ОСОБА_5 не сплачував пай за гараж, кооператив не має пайового внеску, на думку суду не є порушенням прав позивача у розумінні статті 3 ЦПК України.  

Поняття «цілісний майновий комплекс» з’явилось у офіційному документі значно пізніше – як визначення підприємства, а не  нерухомості у рішенні  Запорізького господарського суду від 13.07.01  Тобто на момент спорудження гаражу  ОСОБА_5   у 1988 році  ніякого «комплексу» взагалі не існувало.  

Крім того, правові наслідки самочинного будівництва  передбачені ст.376 ЦК України, яка передбачає можливість порушення питання щодо самочинного будівництва  за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування,     і то лише у разі істотного відхилення     від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.  

За позовом громадянина таке рішення може бути ухвалене лише в разі доведеності ним факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в іншій спосіб.  

Як встановлено, спірний гараж не являється самочинною спорудою, оскільки  як складова частина гаражного комплексу у 1988 році був виготовлений на замовлення спілки автомотолюбителів  за відповідним проектом та встановлений на відведеній  для цієї мети земельній ділянці.  

Таким чином, ОСОБА_4, володіючи автостоянкою № 22, не  надала доказів порушення  та необхідності отримання у неї  згоди на будівництво споруд, не надала суду документального підтвердження меж  земельної ділянки, якою вона користується з комерційною метою, та зареєстрованого у встановленому порядку дозволу на користування. Тобто , не надала доказів, що порушуються її права та гараж стоїть на території автостоянки.  

Згідно вимог ст. 256, 260 ЦК України та ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року строк позовної давності встановлюється у три роки. Позовна давність обчислюється з часу, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення своїх прав. Представник відповідача ОСОБА_2  у судовому засіданні зазначила, що оспорює також заяву позивача про поновлення  строку давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позивачка та її представники просять поновити вставлений строк позовної давності, бо вважають, що він пропущений з поважних причин, оскільки тільки влітку 2009 року з надісланої на адресу ОСОБА_6 копії позовної заяви стало відомо, що право власності на гараж № 194   оформлено на ОСОБА_5  

Такі доводи суд вважає хибними та до уваги не бере, оскільки вважає, що ОСОБА_7, представник позивачки та її батько, мав можливість бути обізнаним про діяльність ЗАТ «Союзавто», в тому числі і про будівництво капітальних гаражів. Згідно наданого протоколу № 1 зборів засновників про утворення ЗАТ «СоюзАвто» від 19.02.1992 року вбачаться, що ОСОБА_7 був комерційним директором ЗАТ «СоюзАвто» (а.с. 163), свідчить про те, що ОСОБА_7, який є батьком відповідачки (арк..с. 121) та її представником не тільки у судах та відповідних компетентних органів місцевого самоврядування, а є фактично управляючим майновим комплексом автостоянки № 22,  міг бути достовірно освіченим у діяльності ЗАТ «СоюзАвто»,(та його правонаступників), а також у будівництві гаражів, розташованих по периметру автостоянки № 22, на земельній ділянці розміром 28788 кв.м.  

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 мав намір оформити право власності на земельну ділянку, але йому було відмовлено та запропоновано згодити проект розподілу території між співвласниками. Як вбачається  з тексту постанови апеляційного господарського суду від 19 березня 2003 року,  ОСОБА_7 брав участь у судовому засіданні, а тому вже на той час був обізнаний з тим, що на спірній території розташовані гаражі, на частину яких вже на той час було оформлено право власності, а тому повинен був попередити  наступних власників автостоянки № 22 про ці факти. Крім того, право власності на гараж № 194 колишніми власниками автостоянки ОСОБА_7 та ОСОБА_14  не заперечувалося. ОСОБА_6, придбаючи  у серпні 2004 року у власність майновий комплекс автостоянки № 22,  бачила  наявність об’єктів розташованих на земельній ділянці, та бачила наявність капітальних гаражів, а тому повинна була з’ясувати підстави їх знаходження на земельній ділянці.  Отже, договір купівлі-продажу  майна був укладений ОСОБА_10   20 серпня 2004 року, а на той час на земельній ділянці площею 2,8 га  вже було більше 400 гаражів, що  можна спостерігати  як візуально, так і по  документах БТІ .  

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що підстав для поновлення строку не має.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 30, 60, 61, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

  У поновленні ОСОБА_4 пропущеного строку для звернення до суду з позовом –відмовити.  

У задоволені позову ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Запорізької міської ради , треті особи – ЗМБТІ, Обслуговуючий кооператив “Дніпро”, Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів України  про визнання недійсним  рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 294/10 від 30.09.2002  року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на гараж № 194, розташований за адресою :АДРЕСА_1,  та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 на право власності на гараж № 194, розташований за адресою: АДРЕСА_1, видане 06.11.2002 року на ім’я ОСОБА_5 - відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя: