Справа № 2-а-2.33-74/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого – судді Тимошенка С.В.
при секретарі Коренчук О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбу-нари Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суб’єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Консалт-Плюс»
про визнання неправомірними дій суб’єкта оці-
ночної діяльності щодо оцінки нерухомості,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 пред’явив до суду адміністративний позов до суб’єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Консалт-Плюс», що проводило оцінку належного йому нерухомого ма- йна, про визнання неправомірними дій зазначеного суб’єкта щодо оцінки нерухомості, посилаючись на наступні обставини. Відділом ДВС Татарбунарського районного управління юстиції відкрито провадження про стягнення з нього боргу за кредитним договором на користь Татарбунарського відділення № 6790 ВАТ «Державний ощадний банк України» на підставі судового наказу та накладено арешт на належний йому торговий бар в с.Миколаївка Білгород-Дністровського району. Для оцінки арештованого майна державним виконавцем було залучено відповідача у справі, який зробив висновок про вартість його нерухомості, розмір якої складає 203985 грн. Він не згоден з такою сумою оцінки об’єкту нерухомості, вважаючи що суб’єкт оціночної діяльності не врахував, що згадане майно розташоване поблизу моря, тому невірно зробив оцінку нерухомості, занизивши її вартість. Також вважає, що зазначеними діями відповідача щодо оцінки належної йому нерухомості порушено його права власника.
у судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача не визнав позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, пояснивши, що метою незалежної оцінки було визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна, належного позивачу, в умовах термінового примусового продажу згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Оцінка проводилась у відповідності до чинних нормативно-правових актів щодо оцінки майна.
Заслухавши пояснення та доводи сторін та їх представників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі судового наказу з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Татарбунарське відділення № 6790 заборгованість за кредитним договором у сумі 90497,27 грн. та судові витрати у сумі 452,49 грн., що видно з копії судового наказу ( а.с.4 ).
Як вбачається з копії листа начальника відділу ДВС Татарбунарського районного управління юстиції від 14.05.2010 р. ( а.с.3 ), позивача було повідомлено про оцінку арештованого та належного йому нерухомого майна з метою визначення його ринкової вартості, що склала 203985 грн.
Згідно звіту про незалежну оцінку та доданим до нього матеріалам ( а.с.32-78 ) ринкова вартість описаного та арештованого майна, що належить ОСОБА_1 – будівлі кафе з відкритим майданчиком загальною площею 69,5 кв.м по АДРЕСА_1– складає 203985 грн.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім ви-падків, встановлених ст.72 зазначеного Кодексу.
Проте ні позивачем, ні його представником не надано суду дока-зів про неналежне відношення суб’єкту оціночної діяльності – відповідача у справі – до оцінки нерухомості, що належить позивачу, а судом їх не добуто.
Більше того, зазначені ствердження позивача у неправильності оцінки належного йому нерухомого майна, визначеною відповідачем, сп- ростовуються встановленими у судовому засіданні фактичним даними.
Так, Фондом Державного майна України 13 серпня 2009 року видано ТОВ «Інтер-Консалт-Плюс» сертифікат № 8814/09 суб’єкта оціночної діяльності, строк дії якого триває до 2012 року, що видно з копії сертифікату ( а.с.79 ).
Оцінку нерухомого майна позивача проводила оцінювач ОСОБА_2, яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_1 від 25 листопада 2006 року, яке зареєстроване в Державному реєстрі оцінювачів, та посвідчення про підвищення кваліфікації НОМЕР_2 від 23 листопада 2008 року, про що свідчать копії зазначених документів ( а.с. 80,81,82 ).
При вивченні звіту про незалежну оцінку суд прийшов до висновку, що відповідачем незалежна оцінка майна була проведена, а звіт складено з дотриманням національних стандартів та інших діючих на дату оцінки нормативно-правових актів про оцінку майна.
У суду відсутні будь-які сумніви стосовно кваліфікації оцінювачів та правильності їх висновків щодо вартості належного позивачу майна.
Крім того, оцінювався не весь належний позивачу майновий комплекс, а тільки будівля кафе з відкритим майданчиком загальною площею 69,5 кв.м.
З оглядом на викладене суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи, то суд вважає можливим судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.71,158-163 КАС Украї-ни, суд
П О С Т А Н О В И В:
У позові ОСОБА_1 до суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Інтер-Консалт-Плюс» про визнання неправомірними дій су-б’єкта оціночної діяльності щодо оцінки нерухомості відмовити.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя Тимошенко