справа № 2а-2447/10  

П О С Т А Н О В А  

  20.12.2010 року                                                                                                                          м. Запоріжжя  

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Федченко І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним  позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,  

в с т а н о в и в :  

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», мотивуючи  свої вимоги тим, що відповідно до законодавства він має статус дитини війни   і право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Ст.6 цього Закону  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Всупереч вказаній статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни», загальний розмір не виплаченої їй,  як дитині  війни 30 % надбавки до пенсії починаючи з 09.07.2007р. по теперішній час.  

Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати вказаної допомоги протиправними, просить суд визнати неправомірною відмову управління  Пенсійного фонду України в Жовтневому  районі м.Запоріжжя  у здійсненні перерахунку і виплати  надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку, починаючи з 09.07.2007р. по теперішній час. Зобов»язати управління Пенсійного  фонду України в Жовтневому  районі м.Запоріжжя нарахувати та виплатити у повному обсязі, як дитині  війни, недоплачену щомісячну державну соціальну  допомогу.  

  Ухвалою суду позовну заяву за період з 09.07.2007року до 03.04.2010 року включно залишено без розгляду, за період з 04.04.2010р.  відкрито скорочене провадження по справі.  

Від відповідача надішли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що позивачка з моменту призначення пенсії отримує підвищення до пенсії як дружина померлого учасника війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивачці розмір пенсії підвищується відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з моменту призначення пенсії, вона не має права отримувати підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст.183-2 ч.4 КАС України суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав  

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Позивач з моменту призначення пенсії отримує підвищення до пенсії як подружжя померлого учасника війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії дітям війни ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії , відповідно до цього закону та  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

Оскільки позивачу розмір пенсії підвищується відповідно до  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  з моменту призначення пенсії позивач не має права на отримання  підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни ».  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 159-163, 183-2, 186, 254 КАС України, суд, -  

  п о с т а н о в и в  :    

  В задоволенні адміністративного  позову   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» - відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

    Суддя:                                                                                                                                                        І.М. Федченко  

          Управлінню Пенсійного фонду України

в Жовтневому районі м. Запоріжжя

                    Жовтневий районний суд м. Запоріжжя направляє на вашу адресу копію постанови суду по справі за адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» для відома.

      СУДДЯ                                                                                                                                                             І.М. ФЕДЧЕНКО                                                                                        

                           Управлінню Пенсійного фонду України

в Жовтневому районі м. Запоріжжя

           Жовтневий районний суд м. Запоріжжя направляє на вашу адресу копію постанови суду по справі за адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про зобов’язання виплатити  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» для відома.

      СУДДЯ                                                                                                                                                             І.М. ФЕДЧЕНКО