Справа № 2-а-2129/2010

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 грудня 2010 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Водолага А.В.., при секретарі Стрілець Л.Г.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зіньків, справу за позовом

ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування  постанови ВІ № 192989 від 28.10.2010 року в справі про адміністративне  правопорушення

ВСТАНОВИВ:  

В судове засідання не з»явився позивач ОСОБА_1 і представник відповідача. Про час і місце розгляду справи були увідомлений в законом встановленому порядку, направивши в адрес суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Позивач в позовній заяві просить суд визнати дії інспектора ДПС Лубенської роти ДПС прап. міліції  Крамаренко Г.М. не правомірними ті скасувати постанову ВІ № 192889 від 28.09.2010 року про накладення на нього адміністративного  стягнення в вигляді штрафу в сумі 260 грн. Свої позовні вимоги він  в позовній заяві обгрунтовує тим, що він 28.09.2010 року  на трасі Київ-Харків рухався в колоні автомобілів на автомобілі ДЕО д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 70 км/год. З якого автомобіля було зафіксовано швидкість 83 км/год технічним приладом для вимірювання швидкості автомобіля він не знає, так як до показу даного прилада не було долучено фото-відео матеріали, які б підтверджували, що іменно автомобіль під його керуванням рухався зі швидкістю 83 км/год.. Він заперечував, що рухався зі швидкістю, як була зафіксована технічним приладом, але інспектор ДПС Крамаренко Г.М. склав протокол за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУПАП і виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 260  грн. З даною постановою він не згідний, вважає її безпідставною і такою, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився. В адрес суду не направив заперечення. Надійшло заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 направлене до суду інспектором ДПС Лубенської роти ДПС Крамаренко Г.М. в якому він вказує, що не визнає позов. Однією  з підстав вважає, що УДАІ УМВС України в Полтавській області не є належним відповідачем. Суд може погодитись з даною підставою заперечення, так як відповідно ст. 1172 ч.1 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання свої службових  обов»язків. В даному випадку юридичною особою в УДАІ УМВС України в Полтавській області, а інспектор ДПС є її службовою особою, яка наділена повноваженнями по притягненню правопорушників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог КАС України, обов»язок  доказування правомірності своїх дій лежить на суб»єкті владних повноважень.

Вивчивши і дослідивши  матеріали адміністративної справи № 2-а-2129/10, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав. Як позивач, так і інспектор ДПС Лубенської роти ДПС Крамаренко Г.М. посилаючись на одну і ту ж статтю КУпАП 251,  але кожний по своєму тлумачить її вимоги, в частині, де  говориться «… показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, яки використовуються при нагляді ».

Виходячи з вимог ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, що стосуються безпеки дорожнього руху, можуть бути не всякі технічні  прилади, а тільки її технічні прилади для замірювання швидкості, що мають перечисленні функції фіксування правопорушення. Інспектор ДПС Крамаренко Г.М.  запереченні вказує, що він зафіксував перевищення швидкості приладом «Іскра», який не має функцій фото фіксації, тобто його покази не можуть бути доказом по даній адміністративній справі.

В позовні заяві сам позивач не заперечує, що він їхав зі швидкістю 70 км/год. в межах населеного пункту. Відповідно п. 12,4 ПДР України, рух транспортних засобів в межах населених пунктів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год..

Виходячи з  вище викладеного суд в приходить до висновку, що  в частині позовних вимог про визнання неправомірних дій інспектора ДПС Лубенської роти ДПС Крамаренко Г.М. необхідно відмовити, застосувавши ст. 22 КУпАП і за малозначимістю скоєного позивачем правопорушення, постанову ВІ № 192989 від 28.09.010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 260 грн. скасувати, обмежитись усним зауваженням.

Судові витрати по розгляду справи покласти на державний бюджет.  

Керуючись ст. 22 КупАП, ст. ст. 160-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ  :

Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задовільнити частково.

Скасувати постанову сер. ВІ № 192989від 28.09.2010 року винесену інспектором ДПС Лубенської роти ДПС Крамаренко Г.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 260 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, застосувавши ст. 22 КУпАП і обмежившись усним зауваженням.

В частині позову про визнання дій інспектора ДПС Крамаренко Г.М. неправомірними – відмовити.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КК України – закрити.

Копії даної постанови направити сторонам і ВДВС Зіньківського РУЮ

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис

З оригіналом       вірно.

Постанова набрала законної чинності 17 грудня 2010 року.

 В.о. голови Зіньківського  

районного суду                                          М.І.Дігтяр