Справа № 2- 1669/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  

 28 грудня 2010 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Леньо В.В.,

                              при секретарі – Дорда Д.В.,

                               за участі позивачки – ОСОБА_1,

                              відповідача – ОСОБА_2,

 розглянувши в судовому засіданні в місті Виноградові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

 В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 із вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивовано тим, що з відповідачем уклала шлюб 05.02.2005 року у виконкомі Веряцької сільської ради Виноградівського району за актовим записом №2. Шлюб було розірвано 07.10.2010 року відповідно до рішенням Виноградівського районного суду. В шлюбі народилась одна дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою і перебуває на її повному утриманні. У даний час їй важко утримувати малолітню дитину, а   відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає. Оскільки відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальну допомогу добровільно не надає, працює у Відокремленому структурному підрозділі Хустської дистанційної колії «Львівської Залізниці» на посаді монтера колії та отримав середньомісячну заробітну плату у жовтні 2010 року в сумі 2838 грн. на місяць, просить стягувати з відповідача аліменти на її користь у частці від доходу у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала обставини та вимоги позову та просила стягувати із відповідача аліменти на її користь на утримання дитини у частці від доходу у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до виповнення повноліття.  

Відповідач ОСОБА_2, вимоги позову підтримав повністю та пояснив, що буде сплачувати аліменти на утримання своєї дитини.  

Заслухавши пояснення сторін, обстеживши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд, прийнявши в порядку ст.174 ЦПК України визнання відповідачем позову, приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй заяві, відповідачем позовні вимоги визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що в шлюбі, укладеному 05.02.2005 року, в сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Як встановлено із доказів, поданих позивачем, на даний час шлюб між сторонами розірвано 07.10.2010 року відповідно до рішенням Виноградівського районного суду (а.с.5-6). Син ОСОБА_3 знаходиться з позивачкою на її утриманні (а.с.8, 9). Відповідач не має на утриманні інших осіб, проживає окремо, працює у Відокремленому структурному підрозділі Хустської дистанційної колії «Львівської Залізниці» на посаді монтера колії, сума його сумарного доходу за період з березня по жовтень згідно довідки від 01.11.2010 року №224 становить 18628,82 гривень (а.с.7).

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 183 ч.1 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.  

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:  

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;  

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;  

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;  

4) інші обставини, що мають істотне значення.  

За правилами ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.  

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання Сина ОСОБА_3, суд враховує стан здоров’я дитини, те, що відповідачка вважає, що відповідач зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина та має змогу надавати таку допомогу в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку  (доходу), та також повне визнання позову відповідачем.  

Отже, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивачки, тому такі підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215,              п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України,  ст.ст.  180, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу  України, суд, –  

 В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи із дати подачі позову – 24.11.2010 року – до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави мито в розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

 Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий:                                              Леньо В.В.