Справа №2-36  

2010 р.

РІШЕННЯ    

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

27 грудня     2010 року        

Миколаївський районний суд Львівської області     ,в складі головуючого -судді Берези В.І.  

при секретарі:Волківській Н.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві  справу за позовом   ОСОБА_2   до  ОСОБА_3  про визнання  права  власності на  Ѕ майна   подружжя   та відшкодування збитків ,-  

встановив:  

позивач ОСОБА_2  в особі представника  згідно  доручення Доскочинської  звернулась  з позовом  до  суду, який неодноразово  уточнювала  та  змінювала, згідно  позовної  заяви /а.с.     від 31.08.2010 р./,     якою  уточнила  та  зменшила  позовні  вимоги  просить :  

1.   визнати за нею право власності на земельну  ділянку та житловий  будинок у АДРЕСА_1  в Ѕ  частині.  

2.   Визнати в Ѕ  частині  право власності на земельну  ділянку для  ведення  садівництва розташованої  на території  Демнянської  сільської ради Миколаївського району Львівської обл..  у садовому  товаристві «Цементник».  

3.   зобов»язати відповідача ОСОБА_3  відшкодувати  їй  збитки  у розмірі  Ѕ  вартості  автомобіля  ВАЗ 21063  ,1991 р.в. в  розмірі 12.374. 40 грн.  

Заявою про зменшення  позовних вимог  від 07.11.2010 р. /а.с.    /  виключила вимоги п.2 позовної заяви /а.с.     /,стосовно   виділення   майна  в натурі.  

Обгрунтовує    вимоги   тим,  що  набуте  майно  є  власністю  подружжя та вона  має  право  на Ѕ  зазначеного  майна, мотиви    наводить у  позовних  заявах /а.с. 4/,/а.с.35/,/а.с.       /.  

Зазначає, що  за час спільного  проживання  з  відповідачем  придбали  спільне  майно  -  будинок по АДРЕСА_1 квартиру у м.Миколаїв.АДРЕСА_2,   автомобіль ВАЗ 21063,1991 р.в.,  дачний  будинок  в АДРЕСА_1,  гараж  в м.Миколаїв  по АДРЕСА_3  

Від спільного шлюбу  є  двоє  дітей –ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_8 -ІНФОРМАЦІЯ_2  

  В судовому  засіданні представник  позивачки – ОСОБА_6, її представник- адвокат ОСОБА_4 позов підтримала, навела  пояснення  аналогічні письмовим позовним заявам, просила задоволити  позовні вимоги  згідно  заяви /а.с.    та уточненої заяви       /.  

Відповідач  ОСОБА_3 відносно  позову  заперечив, пояснив, що  гараж  та автомобіль є власністю позивачки,  зазначене  майно  придбане  у шлюбі,  квартира по АДРЕСА_2  є спільною  власністю  подружжя  та їх  двох  дітей в рівних частках –по ј.  На дачній  ділянці  у кооперативі  “Цементник”  жодного  будинку на даний час немає.  Був  невеликий   будинок,який  згорів,  дачну  ділянку  йому  продала дружина його  знайомого,  так  як  мав перед ним   борг і  щоб  не віддавати грішми продав  ділянку за домовлену суму.  Житловий  будинок у АДРЕСА_1  він  купив у період  шлюбу  за власні  кошти так як мав  депозитниі  вклади у банку, будинок куплений недобудований -60%,  куплений  у квітні 2005 року   ,на той час будинок являв собою  коробку   -  без вікон, дверей, підлоги, даху..     Позивачка  була в Італії у 2002-2004 роках,  повторно  поїхала  в Італію  у серпні 2005 року  та з цього  часу  втратив  з нею  будь-які  зв»язки.  Перед  від»їздом  у їх  будинку  було  зімітовано  крадіжку – пропали  усі спільні  кошти,золоті речі,які ним  зароблені та куплені,  коли позивачка викликала міліцію, працівники міліції  повідомили , що  чужі  злодії  у хату не заходили,а це справа  когось із своїх. Дружина без  попередження  виїхала  за кордон. За  її  позовом  у 2007 р.  шлюб  між  сторонами  був розірваний,  при  цьому позивачка  не приїздила  з- за  кордону.  

З часу її виїзду  спільного  господарства не ведуть,  після  купівлі  недобудованого  будинку  по АДРЕСА_1  він  власними силами  такий  добудував  ,на даний час  у ньому  проживає  так  як  у спільній   квартирі по  АДРЕСА_2 проживають діти.  Будинок має намір подарувати  одній   з доньок   яка  буде   з ним  жити  після свого  одруження.    Спірний автомобіль   зареєстрований  на  дружину –позивачку,  машина  давно  вийшла  з  ладу,  він нею на даний час не користується ,як і гаражем . Просить  у  позові  відмовити.  

  Заслухавши  пояснення  сторін,  дослідивши  зібрані  у справі  докази  суд приходить  до наступного.  

Як  встановлено,  сторони - колишнє  подружжя,  такі  одружились 19.11.1986 р.  Розірвали  шлюб   30.05.2007 р.   Мають   двох повнолітніх  доньок – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2  

Як видно  з  свідоцтва про право  власності  на квартиру  /а.с.  25/,  квартира  по АДРЕСА_2  у м. Миколаєві  Львівської обл..  належить  по ј  спільної часткової  власності  сторонам  та їх  двом  донькам.  В процесі  розгляду  справи представник  позивачки  зняла вимогу щодо визнання  за нею  власності на Ѕ частину  даної  квартири, тому  спору  щодо  квартири  між сторонами немає.  

З договору купівлі –продажу гаражу  від 17.06.1997 р. видно,що ОСОБА_2 – позивачка  купила  гараж по АДРЕСА_3  Як встановлено даний  гараж куплено  за час перебування  у шлюбі,  однак сторони не ставлять питання його  поділу.  

З свідоцтва про реєстрацію транспортного  засобу ВАЗ 21063,1991 р.в. /а.с.  27/ видно,що такий зареєстровано за позивачкою  ОСОБА_2  

З державного  акту на право приватної  власності на землю /а.с.28/  видно,що акт видано  відповідачу  ОСОБА_3  на підставі  договору  купівлі  -продажу  земельної  ділянки, посвідченого  24.06.1999 р.Земельна ділянка 0,06 га  для ведення садівництва,як видно з договору купівлі-продажу    даної  земельної  ділянки ,таку    куплено  за    ціною 491 грн./а.с.         /у  гр.. ОСОБА_5.  

З договору купівлі-продажу незавершеного  будівництвом  житлового  будинку та  земельної  ділянки  від  19.04.2005 р. /а.с.  29/  видно, що  відповідач купив незавершений  будівництвом  будинок  -60%  готовності  з  земельною ділянкою на якій такий  побудований  по АДРЕСА_1 Купівля вчинена за 35 000 грн.,  вартість незавершеного  будинку  згідно  оцінки СМБТІ  -43 678  грн., вартість земельної  ділянки -8130 грн.  

Як видно  з Акту  державної  комісії про прийняття  закінченого  будівництвом  об»єкта  садибного  типу  в  експлуатацію  по АДРЕСА_1  такий  як  добудований  прийнятий  в експлуатацію  18.09.2006 р. /а.с.     /.  

З інформаційної довідки /а.с.   / Стрийського МБТІ  видно  що ОСОБА_3  відповідач  володіє   на  праві власності на підставі свідоцтва про  право  власності   від 04.12.2006 р.  будинком –АДРЕСА_1  

  З довідки  банку «Надра»,  відділення № 7  філії  ВАТ  КБ  «Надра»  видно про вкладання  коштів на депозитні  рахунки  банку  відповідачем та зняття  коштів  ним   у період  з 05.02.2004 р.  по 15.11.2004 р. \а.с.      /.            

  Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної  сумісної власності, незалежно від того ,що  один з них  не мав  з поважної  причини самостійного заробітку.   ВВажається ,що кожна річ,набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального  користування  є об”єктом  права  спільної  сумісної власності подружжя..  

У разі поділу майна, що є об”єктом  права спільної сумісної власності подружжя,частки майна  дружини  та чоловіка є рівними, що визначено ст. 70 СК України.  

Згідно до ст. 57 СК України особистою приватною  власністю  одного з подружжя  є  

1)майно набуте нею,ним  до  шлюбу;  

2)майно набуте за час шлюбу,але на підставі  договору  дарування або в порядку спадкування,  

3)майно майно ,набуте за час шлюбу,але за кошти ,які належали йому особисто.  Згідно ч.6 цієї ж статті  -суд  може визнати  особистою приватною  власністю  дружини,чоловіка  майно набуте нею, ним  за  час їхнього  окремого  проживання  у зв”язку  з фактичним  припиненям  шлюбних  відносин..  

Як встановлено та підтверджено письмовими  документами  будучи в шлюбі у квітні  2005 р.   сторони  купили недобудований  будинок АДРЕСА_1 Миколаївського району Львівської обл.. з земельною ділянкою на якій  такий  розташований. З пояснення сторін  встановлено ,що  будинок  на час купівлі  являв собою лише  фундамент  та стіни з перекриттям- бетонними плитами. У цьому ж 2005 р.  у серпні   позивачка  ОСОБА_2   виїхала  в Італію, виїзду передували  числені  сварки. З квітня 2005 р. подружжя не  жили разом, спільного господарства не вели, та фактичні  шлюбні  відносини  були припинені. До цього  позивачка  була в Італії з 2002 по 2004 р   .           Як видно з депозитних  вкладів  позивача  такий вкладав кошти у депозитні вклади  та знімав такі з 05.02.2004 р. по 15.11.2004 р.   як  пояснив  для  купівлі  недобудованого  будинку.  Щодо  належності  депозитних  вкладів  позивачці  спору  між  сторонами не  було.    

З довідок  про доходи   відповідача  видно,що  такий працює та з 2000 р.  отримує доходи- заробітну  плату./а.с.     /.  

Таким чином  в період перебування  в шлюбі та до фактичного  припинення  шлюбних  відносин  до серпня 2005 року,коли позивачка виїхала вдруге в Італії,де перебуває на д. час   сторонам  належав  куплений  недобудований  житловий  будинок  -60%  готовності  вартістю  43.678  грн.,куплений за ціною 35 000 грн.,про що вказано у договорі.  

Так як сторонами не надано  доказів щодо добудови  будинку та вкладення  коштів у добудову  належних  одному з подружжя,  спірний будинок   куплений у період перебування  у шлюбі,  відтак такий слід  вважати спільним  майном  подружжя.              

  Щодо   вимоги   про визнання  права власності   на земельну  ділянку -1/2  частину на  якій розташований    спірний  будинок, АДРЕСА_1   згідно ст.  120 ЗК України -  при  переході  права власності на  будинок і споруди,  право власності на земельну  ділянку  або  її частину може переходити на підставі  цивільно- правової угоди.  Як видно з  договору купівлі –продажу  незавершеного  будівництвом спірного  будинку  від 19.04.2005 року /а.с. 29\,  разом з незавершеним будинком      куплена   і  земельна  ділянка пл.0,15 га  надана для обслуговування та будівництва  житлового  будинку,  відтак  дана  земельна  ділянка  для  обслуговування  будинку є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.  

  Щодо вимоги  про визнання  права  власності на Ѕ  частину  земельної  ділянки  для ведення  садівництва на території  Демнянської  сільської ради,  встановлено,що ця (дачна)  земельна  ділянка  належить  відповідачу на  підставі  договору  купівлі-продажу  земельної  ділянки  посвідченого  24.06.1999 р..  Після купівлі даної  ділянки  відповідач отримав державний акт  на право  власності на землю,  на  даній  земельній  ділянці  знаходився  самочинно збудований дачний будинок,чого не  оспорюють  сторони.     Будинок   з пояснень сторін   у 2010 р. згорів  внаслідок  пожежі ,  інших  об»єктів  нерухомого  майна  на земельній  ділянці  немає,  відповідач  є  членом  кооперативно –садівничого товариства «Цементник».  Як  пояснив  відповідач  угода купівлі  продажу цієї  земельної  ділянки  була  укладена  між  ним  та   гр.ОСОБА_5, яка  заборгувала  відповідачу   кошти  та  взамін  повернення  коштів  погодилась   на  відчуження    земельної  ділянки  про що  укладено  договір  купівлі  продажу.  Сторона позивача не надала доказів того,що купівля –продаж  здійснено  за спільні кошти  сторін та в інтересах сім”ї,  щодо позики коштів  відповідачем  спростувань  не навела,  відтак  в силу ст. 57  ч.1 п.3  земельна  ділянка   для ведення  садівництва на території  Демнянської  сільської  ради  належить  особисто  відповідачу та придбана  в рахунок  договору позики  між ним  та гр.   ОСОБА_5,  відтак   не   є  об”єктом  поділу спільного майна  подружжя.  

  Щодо вимоги зобов»язання відшкодувати  збитки  вартості Ѕ  автомобіля ВАЗ 21 063 1991 р.в.  в розмірі  12 374.40  грн,  встановлено,що  автомобіль  є  власністю  позивачки, заявляючи  вимогу  по  відшкодуванню  шкоди,  представник позивачки ОСОБА_6  не навела  доводів  того  в чому полягає  заподіяна  шкода,  де  на  даний час  знаходиться  автомобіль,  не представила документів які  підтверджують вартість  такого  та  вартість  заподіяного  збитку,  відтак вимога  є  безпідставною . В процесі розгляду справи сторона позивача в судовому засіданні 27.12.2010 р.  подала  заяву про зменшення позовних вимог в частині відшкодування  збитків за спірний автомобіль в розмірі 12 374.40 грн. .        

  При пред”явленні позову стороною позивача  оплачено  51 грн.  судового  збору.  Встановлено,  що  згідно вимог  позивачки,  така просить визнати  право власності  на Ѕ  житлового  будинку.    Згідно  оціночного  акта  вартості  будинку –вартість такого 342.057 грн, вартість земельної  ділянки зазначена  у договорі  купівлі –продажу  земельної  ділянки  -8130  грн.,   вартість купленої  земельної  ділянки (дачної)  становить 491 грн…  

Позивач просить визнати   за нею Ѕ будинку , вартістю 342.057  грн., 1/2 складає –171.000 грн.,  Ѕ земельної  ділянки на якій розташований спірний будинок  –4065  грн.,  Ѕ  земельної ділянки садового товариства –245  грн. .    Відтак  виходячи   з  вказаних  сум  та  сплаченого  судового  збору  в розмірі  51  грн.  підлягає  стягненню  з позивачки  в користь  держави 1649  грн.  судового  збору.  

Керуючись ст.208,209,213 ЦПК України,   ст. 57,60,61,63,70, Сімейного кодексу України,  ст. 120 Земельного кодексу України  , суд-  

  в и р і ш и в :  

позов задоволити частково. Визнати за  ОСОБА_2  право спільної сумісної   власності  майна  подружжя –1/2  житлового  будинку та земельної  ділянки для будівництва та  обслуговування   житлового  будинку   у  АДРЕСА_1  

У решті  позовних вимог відмовити..  

Стягнути з ОСОБА_2  в користь держави 1649  грн.  судового  збору.  

Рішення можна оскаржити протягом 10 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги  до суду апеляційної  інстанції .  

    Суддя                                               Береза В.І.