Справа №1- 182/10р.  

В И Р О К  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

21 грудня  2010 року   Онуфріївський районний суд Кіровоградської області  у складі головоючого судді:                  Шелесько В.Д.

при секретарі:                 Гладкій Т.М.,

з участю прокурора:                         Волошин Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі  Онуфріївка справу по обвинуваченню , -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1   уродженця с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, гр.-на України, освіта  загальна середня (11 класів), працює по найму в приватних  осіб, не одруженого, проживає в АДРЕСА_1, судимого Онуфріївським районним судом Кіровоградської області 02.07.2010 року по ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт, покарання відбув 26.11.2010 року в зв’язку з відбуттям покарання, судимість не погашена і не знята,  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 2 липня 2010 року вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, був засуджений до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, які полягають у виконанні ним у вільний від роботи час безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких зазначають органи місцевого самоврядування. З серпня 2010 року працівниками Онуфріївського районного підрозділу Знямянського МВ кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності по ч. 2 ст. 389 КК України. В цей же день ОСОБА_1 були встановлені дні явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, і, згідно порядку відбуття покарання у вигляді громадських робіт 3 серпня 2010 року направленням кримінально-виконавчої інспекції Онуфріївського районного підрозділу Знам'янського МВ Кіровоградської області він був направлений для відбуття громадських робіт по місцю свого проживання до Онуфріївської селищної ради, і повинен був відпрацювати 120 годин громадських робіт з 6 вересня 2010 року.

В період часу з 6 вересня 2010 року по 1 листопада 2010 року, ОСОБА_1, із призначених судом 120 годин громадських робіт та запланованих Онуфріївською селищною радою 144 годин громадських робіт, відбув лише 52 години громадських робіт, та маючи на меті ухилитися від відбування покарання, без поважних причин не відбував покарання та не з'являвся на громадські роботи в Онуфріївську селищну раду понад два рази, в результаті чого, не виходячи протягом тривалого часу на громадські роботи, не відпрацював встановлений судом строк громадських робіт.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1, без поважних причин, не виконуючи покладені на нього обов'язки, які полягають: у додержанні встановлених порядку та умов відбування покарання, у відпрацюванні встановленого судом строку громадських робіт на визначеному для цього об'єкті, явці за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомленні інспекції про зміну місця проживання та періодичній явці до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію, а також порушуючи встановлений порядок і умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, які полягають у виконання ним у вільний від роботи час безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких зазначають органи місцевого самоврядування, та не виходячи більше двох разів щомісячно протягом відбування ним покарання на громадські роботи без поважних причин, ухилився від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт.

Підсудний  ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.389 КК України визнав повністю, розкаявся, просив суворо не карати і не ізолювати від суспільства, а при можливості звільнити його від покарання за даний злочин, так як він має бажання служити  в армії, а при умовному засудженні до армії не призивають.  

В судовому засіданні він дав покази що відповідають пред’явленому обвинуваченню в ході дізнання і в мотивувальній частині даного вироку.

Крім повного визнання підсудним своєї вини в інкримінованому йому злочині,  вина підсудного підтверджується і іншими доказами по справі, які за згодою підсудного і прокурора визнано недоцільним досліджувати ці фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи і розмір цивільного позову у апеляційному порядку, що відповідає вимогам ч.3 ст. 299 КПК України  не досліджувались в судовому засіданні і суд обмежив дослідження фактичних обставин справи тільки допитом підсудного та вивченням даних про його особу.

Таким чином в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудного   ОСОБА_1 в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання,   тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

При визначенні виду та міри покарання підсудному  ОСОБА_1 суд враховує і тяжкість вчиненого ним злочину, який є невеликої тяжкості і не спричинив тяжких наслідків; особу підсудного, який притягувався до кримінальної відповідальності за не значний злочин, по місцю проживання характеризується позитивно, покарання за попередній злочин на даний час відбув; обставини, що пом'якшують покарання : щире каяття у вчиненому злочині і сприяння його розслідуванню; запевнення суду, що в подальшому злочинів вчиняти не буде; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин суд вважає, що на момент розгляду даної справи підсудного, в результаті бездоганної поведінки та сумлінного відношення до праці і в зв’язку з виконанням попереднього вироку в повному обсязі, не можна вважати суспільно небезпечною особою, а тому є підстави для звільнення його від покарання за даний злочин.

Поскільки покарання за злочин, у зв’язку з чим підсудний притягується до кримінальної відповідальності по ч.2 ст. 389 КК України відбуто повністю, то в даному випадку немає підстав для застосування ст.. 71 КК України про приєднання повністю або частково невідбутої частини покарання за попереднім злочином.  

По справі цивільний позов не заявлено, судових витрат та речових доказів немає.    

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 65, 71,74 КК України, ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд, -

   З А С У Д И В :  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.  

У відповідності з ч.4 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання в зв’язку з тим, що на час розгляду справи в  суді його не можна вважати суспільно небезпечною особою.    

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в силу засудженому залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

 Суддя Онуфріївського  

Районного суду:                                                               Шелесько В.Д.