Справа № 2-500|10  

  РІШЕННЯ    

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

07 грудня 2010   року        

Миколаївський районний суд Львівської області      

в складі головуючого -судді Берези В.І., за участю  секретаря суд.засідань –Волківської Н.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 , ОСОБА_3  до Миколаївської   міської  ради  Львівської обл..  ,третя особа –ОСОБА_4  «Про визнання незаконним рішення  Миколаївської  міської ради  та зобов»язання  визначити   межі  земельних  ділянок,-  

встановив:  

позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3  звернулись до суду з позовною заявою до Миколаївської  міської  ради, третя особа –ОСОБА_4 ,просять -1.Визнати рішення Миколаївської  міської ради  Львівської області  від 26.12.2007 року № 406/2 “Про  затвердження  акту  обстеження  земельної  ділянки   недійсним”,   2 .Зобов»язати  Миколаївську міську раду  Львівської області  визначити  межу  між  земельними  ділянками  по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1  у м.  Миколаєві у  відповідності  з  рішенням  Миколаївської  міської  ради  Миколаївського  району  Львівської  обл..  від 05.08.2004 року  № 513  «Про передачу  у приватну  власність  земельних  ділянок».  

  В обґрунтування  заявлених вимог  зазначають  ,що в 1957 р. ОСОБА_5 виділено  земельну  ділянку під індивідуальне житлове  будівництво пл.. 600 кв.м., поруч таку ж  земельну  ділянку  було виділено гр..  ОСОБА_4- третій особі.  

Будуючи свій будинок гр..  ОСОБА_4  відхилився  від проекту   забудови та спорудив  його  на  спільній  межі,  чим ускладнив його  обслуговування.  

Рішенням виконавчого  комітету Миколаївської міської  ради  депутатів  трудящих  від  14.05.1968  року № 65  “Про   встановлення  границь  земельних  ділянок  по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві “   гр..  ОСОБА_4 та ОСОБА_5   без  обов»язкової  згоди  землекористувача ОСОБА_5  та членів  його  сім»ї  вилучено з  домоволодіння  гр.. ОСОБА_5  земельну  ділянку  пл.. 43 кв.м. (шириною 1м  на  довжину 43.5 м.)  і передано в користування гр..  ОСОБА_4  Загальна площа  ділянки ОСОБА_4 становитиме 810 кв.м. ,а гр..ОСОБА_5 -1110 кв.м.  

13.08.1975 р.  рішенням  виконкому Миколаївської  міської  ради депутатів  трудящих  № 161  “Про розгляд заяв гр.. ОСОБА_4 ,м. Миколаїв, АДРЕСА_2 “  повторно  без  згоди  землекористувача   було  вирішено  вилучити з будинковолодіння  ОСОБА_5  спірну  земельну  ділянку  пл.. 43,5 кв.м. та передати  у користування  ОСОБА_4 Також  цим  рішенням  виконком  зобов»язав  ОСОБА_4  оплатити  ОСОБА_5  за  дерева  згідно встановлених розцінок – 39.8 руб.  Відповідно  до  рішення від  27.08.1975  року  № 168  «Про затвердження  акту оцінки  фруктових  дерев  ОСОБА_5. Жодного відшкодування не  оплачено.  

Будинки  позивачів та третьої  особи розділяє бетонний бордюр та металева сітка,що прилягають  з обох боків  до стіни  будинку АДРЕСА_2 ,будинку ОСОБА_4.  Спірна  земельна  ділянка увесь час перебувала у їх, позивачів користуванні та до 13.12.2007 р.  на такій росли належні їм  фруктові  дерева.  Лише  в 2007  році  гр..  ОСОБА_4  вирішив,що  земельна  ділянка його  та  зрізав дерева.  

Рішенням від 21.12.1995 р. «Про передачу у приватну власність  земельних  ділянок» Миколаївська  міська  рада передала у приватну власність безоплатно земельну  ділянку для  обслуговування  житлового  будинку  і господарських  будівель (присадибну  ділянку)  ОСОБА_2 пл..  0,08  га  по АДРЕСА_1  

Рішенням  від 19.03.1998 року  «Про  внесення  змін у вказане  рішення  від 21.12.1995 року»  Миколаївська міська ркада  передала у приватну власність  безоплатно земельну  ділянку  для  обслуговування  житлового  будинку  і господарських  будівель ОСОБА_5  пл..  0,08 га  по АДРЕСА_1 Цим же  рішення  долучено  земельну  ділянку  пл.. 0,035  га  до  земельної  ділянки  по АДРЕСА_1  в м.Миколаєві  та передано  земельну  ділянку  пл..  0,035 га  у  приватну  власність.Загальна  площа становить  0,115 га.  

Рішенням  цієї ж  Миколаївської  міської  ради    від  05.08.2004 року  № 513  “Про передачу  у приватну  власність  земельних  ділянок “   на  підставі   Свідоцтва  про право  на спадщину  за  законом  від 07.12.2001 року  передано у спільну  часткову   приватну  власність  земельну  ділянку гр..  ОСОБА_2  – 2/3  частини,гр..  ОСОБА_3  -1/3 частину  пл.. 0,10 га  для  будівництва і  обслуговування  житлового  будинку  та  господарських  будівель  і  споруд  і  0,015 га  для  ведення  особистого  селянського  господарства  по АДРЕСА_1  в м.Миколаєві.  Зазначають, що  прийнявши  ці  два  рішення  Миколаївська міська  рада  фактично  закріпила  за ними ту  земельну  ділянку   включаючи   і  спірну.  

26 .12.2007 р.  після того як  вказаними рішеннями позивачам  була передана  у спільну часткову  власність  земельна  ділянка пл.. 0,115 га, що  на 0,005  га  більше  від  площі,  визначеної рішеннями  1968  та  1975  років,  Миколаївська міська  рада  всупереч  прийнятим  рішенням  від  19.03.1998 року  та  05.08.2004 року  приймає  нове  рішення  № 406/2 Про  затвердження  акту обстеження  земельної  ділянки»,  яким  залишає  в  силі  рішення  виконкому  Миколаївської міської  ради  від  14.05.1968 р.№   65  та  від  13.08.1975 р. № 161  про передачу  в користування  гр..  ОСОБА_4  земельної  ділянки розміром 1м*43.5 м. Та  без їх  згоди фактично вилучає у них  спірну  ділянку.  

Крім того  рішення  від 26.12.2007 р. № 406/2  прийняте  на підставі акту обстеження земельної  ділянки від 13.12.2007 р., який позивачем не підписувався, про факт обстеження  ніхто не повідомляв, тому  таке рішення  порушує   їх  права  землекористувача. Просять позов задоволити.  

В судовому засіданні представник позивачів,адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги  підтримав, навів пояснення  аналогічні  письмовій  позовній заяві,  доповнив, що  згідно  рішення  Миколаївської  міської  ради № 513 від 09.08.2004 р.   зафіксовано розмір земельної  ділянки  позивачів –0.115 га. Відповідно до зазначеного  розміру міська рада повинна була  затвердити  акт обстеження  земельної  ділянки, визначити межі. Приймаючи рішення  №406/2  від  26.12.2007 р. не  повідомили  позивачів, акт обстеження  про  який  йдеться  у  рішенні  складали  у відсутності  позивачів,  рішення  № 65  від 14.05.1968 р.  та № 161  від  13.08.1975  року  залишили  в силі,  однак такої потреби  не  було  так  як  такі  рішення  чинні на даний час.  Згідно   п.3 оскаржуваного  рішення  зобов”язано  позивачів  звільнити  земельну  ділянку,  однак  є  незрозумілим, яку саме  ділянку  слід  звільнити. Згідно  даного  рішення є  незрозумілим    чи спірний розмір  земельної    ділянки   належний    ОСОБА_4 .Оспорюване  рішення  та  акт  обстеження  земельних   ділянок  загострили  земельний  спір  між позивачами та третьою особою , рішенням № 406/2  не визначено  меж  земельних  спірних  ділянок,  просить позов задоволити.  

Представник відпровідача - Миколаївської  міської  ради  Мокрицький О.  , відносно  позову заперечив, пояснив що  між сторонами існує спір щодо   спільної    межі   земельних  ділянок. На даний час земельні  ділянки позивачів та третьої  особи  в користуванні.  ВВажає позов безпідставним, так як  рішення Миколаївської  міської ради № 406/2  від 26.12.2007 р.  стосується  обстеження  земельних  ділянок  в межах  компетенції міської  ради,  прийняттю рішення  послужила  заява  третьої  особи  ОСОБА_4. Члени комісії  Миколаївської  міської  ради виходили  за місцем  знаходження  спірної  межі, дослідили  рішення щодо  надання в  користування  земельних  ділянок  та   на  підставі  існуючих  рішень  № 65  від 14.05.1968 р.   та № 161  від 13.08.1975 р.   підтвердили  де  саме  має  бути спірна  межа. Розміру   своєї земельної  ділянки  позивачі не оспорюють,  у випадку приватизації земельної  ділянки позивачами , будуть  братись  до  уваги розміри згідно встановлених  норм  в межах  міст та згідно актів узгодження меж з сусідніми  з  усіх  боків  земельними  ділянками,   рішення   №  513 “Про передачу у приватну   власність  земельних  ділянок не визначає  межі,  а лише  встановлює  розмір земельної  ділянки,  на підставі свідоцтва про про право на спадщину,  щодо  визначення меж  слід  звернутись до  державних  органів  приватизації. Спір   щодо межі   вважає  вирішеним  рішенням № 406/2  від 26.12.2007 р.,  рішення №  161 від 13.08.1975 р.  та рішення № 65  від 14.05.1968 р.   є чинними та усі три  рішення  підтвердили  встановлену  межу. Дана  межа  відповідає  дотриманню  щодо  розмірів визначених  будівельними  нормими  Згідно  пропонованої  межі  позивачами  яка прилягає до стін  будинку  ОСОБА_4 є  порушенням будівельних  норм  і не передбачає  відступу  від  будинку в один  метр, відтак і в подальшому  не може  бути  приватизованою. В позові просить відмовити.  

Третя особа – ОСОБА_4  в судовому засіданні позову не  визнав,  пояснив, що на  даний час, незважаючи  на  рішення № 65  від 14.05.1968 р.   та № 161  від 13.08.1975 р. виконкому Миколаївської  міської ради   згідно яких  від  його  хати  відступлено  1 м   по усій  довжині   суміжної  з  позивачами  ділянки,    він  не може  відгородити  свою  ділянку  згідно  встановленої   межі,  так  як  на цій  йому належній на  праві  користування ділянці  1м х43.5 м. є  дошки,гілля та  інші речі  які свідомо закладають  позивачі.  В  генплані  його  забудови є  зазначено, що  спірний  метр  належить  до  його  ділянки.  З тим, щоб  відгородити  свою  земельну  ділянку, враховуючи і спірну   1м х43.5 м.   звернувся  до Миколаївської  міської  ради та на цій підставі  міською  радою  з  виходом на місце складено  акт  обстеження  суміжних  ділянок та винесено  рішення  № 406/2  від 26.12.2007 р..  У позові просить відмовити,подає  і письмові пояснення /а.с.      /.  

  Заслухавши пояснення   сторін, третьої  особи, суд  приходить  до наступного.  

Як встановлено  позивачі та третя  особа  є   користувачами  суміжних  земельних  ділянок  у м.Миколаєві по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.  Спору  щодо  розміру  обох  земельних  ділянок між  позивачами  та  третьою  особою   немає.  Однак   даний спір виник  внаслідок  обстеження  земельних  ділянок  позивачів та  третьої  особи  та  визначення межі  про  яку  існує  давній спір..  

Встановлено, що до Миколаївської  міської  ради третьою  особою –ОСОБА_4  у 2007 р.  було  подано  заяву про яку йдеться  і у   акті  обстеження  від 13.12.2007 р.  та  члени  комісії  з  земельних  питань  Миколаївської  міської  ради  виходили  на  місце,  встановили, що  згідно  рішення  № 65  від 14.05.1968 р.    та № 161  від 13.08.1975 р. виконкому Миколаївської  міської  ради    було вирішено вилучити  з    домоволодіння  ОСОБА_2  земельну  ділянку  шириною 1м на довжину 43,5 м.  і  передати  в користування  ОСОБА_4.  

Згідно  обстеження  дною комісією  встановлено, про що  йдеться у акті /а.с. 10/ що під стіною  житлового  будинку  ОСОБА_4  ОСОБА_2 тримають  дошки, під стіною літньої  кухні  посаджені  дерева.  Згідно   пропозицій    комісії   міської  ради  підтверджено рішення  виконкому Миколаївської  міської  ради  № 65  від  14.05. 1968 р.  про передачу в користування земельної  ділянки  розміром 1м х43,5 м.   та  зобов”язано ОСОБА_2  звільнити  вищевказану  земельну  ділянку і  зрізати  дерева на цій  1мХ43.5 м.  земельній  ділянці.  

Даний  акт  від  13.12.2007 року  складений представниками земельної  комісії- депутатами Миколаївської  міської  ради,  покладений  в  основу  рішення №  406/2  від 26.12.2007  та не суперечить  ст. 12 Земельного  кодексу України  та  відповідає ст. 26 п.34 Закону України   “ Про місцеве  самоврядування  в Україні”.  

Таким чином   даним  рішенням  № 406/2  не  встановлено  межу  іншим  чином,  а лише  підтверджено ту, яка  існує  між  суміжними  земельними  ділянками  позивачів та  третьої  особи  з 1968  року,  та  з  цього  часу  така  межа  виходячи з   рішення виконкому Миколаївської  міської ради   як 1968 р. так і 1975 р. не  відгороджена, що  на  думку суду і призводить  до постійних  конфліктів  між позивачами  та третьою  особою  та  сприяє  зверненням до  Миколаївської  міської  ради.  

Як видно з  рішення виконавчого  комітету Миколаївської  міської ради від 27.08.1975 р. № 68  -затверджено  оціночний  акт  від 22.08.1075  р. про оцінку фруктових дерев гр.  ОСОБА_2 –39.80 крб./а.с.25/.   Згідно  квитанції переказу грошей видно ,що  третьою  особою  -ОСОБА_4   оплачено гр. ОСОБА_2  39.80  крб./а.с. 30/  ,що  на  думку суду спростовує  твердження  позивачів про те,що жодних  коштів на  відшкодування вартості насаджених  дерев згідно вищезазначеного  рішення позивачі не  отримували.  

Як  видно з генерального  плану  забудови  земельної  ділянки  ОСОБА_4 /а.с. 31\,  видно  про розміри наданої  такому  земельної  ділянки  з покликанням на зміни внесені на підставі  рішення № 161  від 13.08.1975 р. виконкому Миколаївської міської ради та  з  зазначенням  у плані  спірної  земельної  ділянки 1м х43.5 м.  

Враховуючи наведене  оспорюване  рішення  № 406/2 від 26.12.2007 р. прийняте  з врахуванням чинних рішень виконкому Миколаївської   міської  ради щодо передачі в користування гр. ОСОБА_4 земельної  ділянки, не суперечить  ст. 12 Земельного  кодексу України  та  відповідає ст. 26 п.34 Закону України   “ Про місцеве  самоврядування  в Україні”відтак підстав визнавати таке недійсним немає.  

  Як видно з  рішення № 513  від 05.08.2004 р. вирішено передати у  приватну  власність згідно  заяв позивачів земельні  ділянки,  беручи до уваги  свідоцтво  про право на спадщину 0,10 га- для  будівництва та обслуговування  житлового  будинку та 0.015 га для ведення особистого  селянського  господарства, разом=  0.115 га  

Як  встановлено державний  акт на право  спільної  часткової  приватної  власності  на  земельну  ділянку  позивачі  не  виготовили  по причині   спірної  межі.  

Таким  чином  вимога  позивачів  в частині  зобов”язання Миколаївську міську раду  визначити  межу  між  спірними  земельними  ділянками  позивачів та третьої  особи – ОСОБА_4 на підставі рішення   № 513  від 05.08.2010 р.  суперечить  встановленій межі згідно рішень   №161 від 13.08.1975 р. виконкому Миколаївської міської ради  та № 65  від 14.05.1968 р.  /а.с. 27,28/     та рішенню  Миколаївської  міської  ради № 406/2  від 26.12.2007 року..  

Даним  рішенням  № 513  фіксується  розмір  земельної  ділянки  позивачів, який сторонами не оспорюється, відтак питання визначення меж з подальшою приватизацією  є компетенцією органу  земельних  ресурсів та державних  органів приватизації, тому вимога у цій частині  задоволенню  не  підлягає.  

Керуючись ст. 208,209,213,215,218 ЦПК України,ст. 12,40,103,116,158,161  Земельного кодексу України, суд,  

в и р і ш и в :  

відмовити у задоволенні  позову  ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Миколаївської  міської  ради, третя особа –ОСОБА_4 , про визнання  рішення Миколаївської  міської ради  Львівської області  від 26.12.2007 року № 406/2 “Про  затвердження  акту  обстеження  земельної  ділянки   недійсним”,   та зобов»язння    Миколаївську міську раду  Львівської області  визначити  межу  між  земельними  ділянками  по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1  у м.  Миколаєві  у  відповідності  з  рішенням  Миколаївської  міської  ради  Миколаївського  району  Львівської  обл..  від 05.08.2004 року  № 513  «Про передачу  у приватну  власність  земельних  ділянок».  

Рішення можна оскаржити протягом 10 днів з дня проголошення ,враховуючи час отримання повного  тексту рішення  шляхом подачі апеляційної скарги до  суду апеляційної  інстанції.  

  Суддя                                               Береза В.І.