Справа № 2-75/

2010 рік

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 23 грудня  2010 року           Совєтський районний суд   Автономної Республіки Крим

       у складі: головуючого       - судді Петрової Ю.В.

при секретарі            - Тріфоновій С.О.

за участю позивача           - ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим заяву ОСОБА_2 про продовження процесуального строку, встановленого судовим рішенням у цивільній справі,

  В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про продовження процесуального строку, встановленого судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Совєтської ДНК АР Крим, Совєтської селищної ради АР Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Заява мотивована  тим, що вищезазначеним рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 січня 2010 року, яке набрало законної сили 08 лютого 2010 року, йому було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у чотири місяці, проте у визначений судом строк він не зміг подати заяву у Совєтську ДНК через стан здоров’я, оскільки 04 лютого 2010 року його було госпіталізовано до Білогірської ЦРЛ, де він знаходився на лікуванні до 09 серпня 2010 року. Оскільки ухвалою Совєтського райсуду АР Крим від 10 листопада 2010 року йому було відмовлено у відкритті провадження за його позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, просить  визнати причину пропуску процесуального строку, встановленого судом, поважною, та в порядку ст. 73 ЦПК України  продовжити на два місяці процесуальний строк, встановлений рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 січня 2010 року.

Відповідачі Совєтська ДНК АР Крим, Совєтська селищна рада АР Крим явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, направили на адресу суду заяви про розгляд справи за відсутністю їх представників, в яких у тому числі вказали, що вирішення питання у справі залишають на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст.73 ЦПК України присутність цих осіб не є обов’язковою.  

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні просив продовжити на два місяці встановлений рішенням Совєтського райсуду від 28 січня 2010 року строк, оскільки він не встиг звернутися до нотаріуса через свою тяжку хворобу.

Заслухавши думку позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи витікає, що рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 січня 2010 року, постановленому у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим, Совєтської селищної ради АР Крим про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, останньому визначено додатковий строк протягом чотирьох місяців для прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Зазначене рішення суду набрало законної сили, ні ким не змінено та не скасовано, та згідно наявним у матеріалах справи відомостям копія цього рішення була отримана ОСОБА_2 09 березня 2010 року, про що свідчить його особиста розписка (а.с. 40).

Як випливає з пояснень позивача у судовому засіданні та витікає з матеріалів справи, ОСОБА_2 встановлений вищезазначеним рішенням додатковий строк для прийняття спадщини був пропущений, у зв’язку з чим останній знов звертався до Совєтського райсуду про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Проте, ухвалою Совєтського райсуду АР Крим від 10 листопада 2010 року ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (а.с. 47).

Так, підставою для  вимог теперішньої заяви про продовження процесуального строку, встановленого судом у цивільній справі, позивач визначив положення ст. 73 ЦПК України.

Проте з цим суд не може погодитися з наступних підстав.

Адже, процесуальним законодавством передбачено, що процесуальним строком є певний період у часі, в межах якого вчиняються процесуальні дії учасниками процесу або іншими особами за вказівкою закону або по приписанню суду.

При цьому, положення ст. 67 ЦПК України визначають, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються  судом.

Частиною 1 ст. 72 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст.73 ЦПК України сторона або інша особа може клопотати про поновлення строку, встановленого законом або продовження строку, встановленого судом.

Тоді як, цивільним законодавством визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

При цьому, законодавчо встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Разом з тим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, строк для подання заяви про прийняття спадщини за своєю суттю є преклюзивним строком здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків, який надається уповноваженій особі для реалізації свого права, і у разі нездійснення свого права у цей строк призводить до автоматичного припинення даного права, тобто строк для подання заяви про прийняття спадщини не є процесуальним строком, в межах якого вчиняються процесуальні дії.

Такий строк здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків був визначений позивачу ОСОБА_2 за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 січня 2010 року у чотири місяці, проте останній не здійснив свої суб’єктивні права для прийняття спадщини у встановлений судом строк.

Таким чином, підстави для продовження процесуального строку на два місяці, встановленого вищезазначеним рішенням суду, в порядку ст. 73 ЦПК України, на які посилається позивач як на підставу задоволення заяви, відсутні.

Окрім цього, в заяві позивач посилається на те, що у встановлений судом строк він не зміг подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що був госпіталізований у Білогірську ЦРЛ та не мав можливості покинути лікарню.

Як вбачається з виписки з медичної карти стаціонарного хворого ТБ 09 (а.с. 45) ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у період з 04 лютого 2010 року по 09 серпня 2010 року.

Проте, як зазначено судом вище, копія рішення суду від 28 січня 2010 року згідно особистої розписки ОСОБА_2 була отримана останнім 09 березня 2010 року.

Крім того, згідно вищевказаної виписки із медичної карти, ОСОБА_2  було виписано зі стаціонарного лікування через тривалу відсутність у стаціонарі.

Отже, позивач у період проходження курсу лікування у Білогірській ЦРЛ мав можливість отримати копію рішення, проте у судовому засіданні не зміг пояснити, що саме йому перешкоджало звернутися у той час із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

На думку суду з урахуванням вищенаведеного, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 168, 209, 210  ЦПК України, суд  

  У Х В А Л И В :  

 В задоволенні заяви ОСОБА_2 про продовження процесуального строку, встановленого судовим рішенням у цивільній справі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим  апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п’ятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова