Справа № 2-697/

2010 рік

  Р I Ш Е Н Н Я  

I М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И  

 24 грудня 2010 року  Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

 в складі:      головуючого                - судді Тощевої О.О.

при секретарі                - Ібрагімової А.С.

за участю позивачки           - ОСОБА_1

представника позивачки      - ОСОБА_2

відповідача                - ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання права власності на 1/2 частки такого майна,

  в с т а н о в и в :  

 Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом 19 листопада 2010 року. Вимоги мотивовані тим, що з 30 травня 1973 сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі і за період сумісного проживання ними було придбано майно – будинок АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1. Зазначає, що на теперішні час сторони проживають окремо та мають намір розірвати шлюб, тому просила суд поділити майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності сторін, шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 частки на зазначене вище майно з надвірними будівельними.

Ухвалою Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 у частині поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання права власності на 1/2 частки автомобіля, були залишені без розгляду.

В попередньому судовому засіданні позивачка та її представник – ОСОБА_2 іншу частину позовних вимог підтримали та посилаючись на викладені у позові обставини просили визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, підтвердив, що будинок на який позивачка просить визнати право власності у розмірі 1/2 частки дійсно був придбаний ними у період шлюбу, тому не заперечував проти задоволення позову.

При таких обставинах, враховуючи, що визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, з огляду на те, що позивачка наполягає на визнанні за нею права власності на 1/2 частки будинку, що був спільно придбаний сторонами за час шлюбу, а відповідач не заперечує проти позовних вимог та згоден на задоволення позову, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе розглянути позов під час попереднього судового засідання у відповідності до положень ст.ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, доводи представника позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 30 травня 1973 року між сторонами зареєстрований шлюб, про що Відділом запису актів громадянського стану Октябрської сільської ради Киргизької Республіки в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблений відповідний запис за № 18, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 (а.с. 6).

В ході розгляду справи також встановлено, що в період шлюбу, а саме 26 листопада 2008 року, згідно з розпорядженням Виконкому Іллічевської сільської ради Совєтського району АР Крим № 83 від 15 жовтня 2008 року, відповідач отримав у приватну власність будинок АДРЕСА_1 у розмірі однієї цілої частки (а.с. 7, 20, 21).

У теперішній час сторони проживають окремо, позивачка звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, що не заперечується сторонами і в силу ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при цьому вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Таким чином, беручі до уваги наведені положення Сімейного Кодексу України, суд дійшов до висновку, що будинок АДРЕСА_1, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3.

Як вбачається з положень ст.ст. 69 ч.1, 70 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, при цьому у разі поділу такого майна, частки дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Ураховуючи викладені положення Сімейного кодексу України у взаємозв’язку із встановленим судом обставинами та приймаючи визнання відповідачем позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання за нею 1/2 частки будинку АДРЕСА_1.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 60, 61, 69, 70 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57, 61, 130 ч. 4, 174 ч. 4, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

  в и р і ш и в :  

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки спільного нажитого з ОСОБА_3 майна, а саме на 1/2 частки будинку АДРЕСА_1, яка складається з: загальної площі 63,9кв.м.; житлової площі 36,3кв.м.; житлового будинку, А; навісу, Б; навісу, В; гаражу, Г; навісу, г; сараю, Д; навісу, Е; навісу, Ж; сараю, З; сараю, И; навісу, К; погребу, Л; огорожи, 1-5.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

  Головуючий суддя: