Справа № 2а-4380/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року Хортицький районний суд
м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді – Нещеретної Л.М.
при секретарі – Мороз В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до заступника командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко Сергія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
05.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко С.В., в якій просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АР № 283174 від 25.10.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КпАП України, зазначивши в позові, що 25.10.2010 року об 13-10 год. на вул. Набережна у м. Запоріжжі його було зупинено заступником командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко С.В., та складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху на 25 км. за год., однак вважає постанову незаконною та просить суд скасувати її, оскільки швидкість не перевищував та рухався зі швидкістю 65 км. за год.
Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати постанову.
У судове засідання позивач не з’явився, причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про слухання справи за його відсутністю вирішено на підставі наявних у ній доказів та задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач заступник командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко С.В. в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою – заступником командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко С.В. 25.10.2010 року складено постанову про адміністративне правопорушення АР № 283174, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, де зазначено, що відповідач 25.10.2010 року об 13-10 год., керуючи автомобілем Субару, держномер НОМЕР_1 на вул. Набережній у м. Запоріжжі перевищив встановлену швидкість руху на 25 км. за год.
Згідно зазначеної постанови швидкість вимірювалася приладом Радіс № 2127, однак в той же час відсутні відомості про те чи то був стаціонарний пристрій фото-фіксації або ручний, за допомогою якого працівник ДАІ міг зробити знімок при здійсненні патрулювання на місці вчинення правопорушення.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про міліцію» - основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення. Відповідно до п.5 ст.10 ЗУ «Про міліцію» - міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них.
Відповідно до ст.245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи, наведені позивачем знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті, постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідно ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДАІ під час винесення постанови не було дотримано вимог законодавства, чим порушено права особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, а тому не має підстав вважати доведеним факт наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Також заступником командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко С.В. порушено порядок оформлення правопорушення.
Так, згідно Інструкції по діяльності підрозділі дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 року за № 1111, у разі встановлення факту порушення водій повинен бути зупинений, постанова повинна бути складена на місці, а в разі не згоди с правопорушенням – адмінпротокол, оскільки задача ДАІ не тільки фіксація правопорушень, але й їх профілактика та забезпечення безпеки.
Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для застосування фото- чи відео фіксації необхідно, щоб фіксація велася саме засобами, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам Закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань ДАІ, як було вище зазначено по профілактиці та припиненню правопорушень.
Прилад «Радіс», яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, або що, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, в якій їх результат може биту використаний у якості доказу по справі , розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожний засіб вимірювальною техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітником ДАІ надано не було.
До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, та чи має право ця посадова особа на це. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2. Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб їх суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 3 постанови № 2 від 06.03.2008 року Пленуму Вищого адміністративного суду України до правових актів індивідуальної дії належить також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб’єктами владних повноважень (окрім суду).
За приписом частини 3 статті 2 КАС України та п. 1 вищевказаної постанови, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ст. 2 КАС України).
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що зазначена постанова прийнята необґрунтовано, оскільки підставами такого рішення є відомості, які жодним чином не підтверджують провини позивача, крім того вона складена з порушенням процесуальних норм, не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином суд вважає постанову АР № 283174 від 25.10.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача було визнано винним за ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення в вигляді штрафу в сумі 255 грн. вважає незаконною і такою що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 14-1, 52, 82, 122 ч.1, 245, 251, 268, 283, 287-294 КУпАП, п. 12.4 ПДР, ст. ст. ст. ст. 71 ч.2, 158- 163, 167 КАС, ст.ст. 2,10 ЗУ «Про міліцію», 1-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.2-13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Постанову АР № 283174 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України ОСОБА_1, винесену заступником командира взводу № 2 роти ДПС ВДАЇ м. Запоріжжя Куриленко Сергія Вікторовича 25.10.2010 року – скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Хортицький районний суд Запорізької області.
Суддя: